Перелік видів добровільного страхування наведено у ст.6 Закону України «Про страхування».
Сучасні умови господарювання створюють потребу в організації обов’язкового страхування, основою якого є принцип розподілу необхідних для страхування сум між окремими страхувальниками з метою захисту їх економічних інтересів. Ініціатором обов’язкового страхування є держава, яка відповідно до закону зобов’язує юридичних і фізичних осіб здійснювати внески до страхового фонду для забезпечення суспільних інтересів.
Обов’язкове страхування здійснюється на основі відповідних законодавчих актів, в яких визначено:
· об’єкти, які підлягають страхуванню;
· обсяг страхової відповідальності;
· рівень і норми страхового забезпечення;
· основні права й обов’язки сторін, які беруть участь у страхуванні;
· порядок встановлення тарифних ставок, визначення страхових платежів і деякі інші питання.
При обов’язковому страхуванні відсутня вибірковість окремих об’єктів страхування, притаманна добровільній формі. Таким чином, існує можливість за рахунок максимального охоплення об’єктів страхування при обов’язковій формі його здійснення використовувати мінімальні тарифні ставки та досягати високої фінансової стійкості страхових операцій. Обов’язкові види страхування може здійснювати будь-який страховик, що отримав відповідну ліцензію.
Рисунок 2.10 Види обов´язкового страхування
Відповідно до п. 26 частини першої статті 7 Закону України «Про страхування» Кабінет Міністрів України від 1 червня 2002 р. № 733 Постановив затвердити «Порядок і правила проведення обов’язкового страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів».
Згідно п. 9 частини першої статті 7 Закону України «Про страхування» ВВР від 1.07.2004 р. прийняла ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV.
Обов’язкова форма страхування ґрунтується на таких засадах:
1. Законодавство встановлює перелік об’єктів, що підлягають обов’язковому страхуванню та механізм, яким забезпечується його реалізація, покладаючи відповідальність за здійснення страхування на державні страхові органи.
2. Суцільне охоплення всіх об’єктів обов’язкового страхування без заяви страхувальника, оскільки реєстрація об’єкта є підставою для того, щоб він автоматично був охоплений страхуванням.
3. Безумовна дія обов’язкового страхування, незалежно від порушення терміну сплати страхувальником страхових платежів. У разі порушення строків внесення платежів страхувальник сплачує пеню. У разі настання страхового випадку при прострочених платежах потерпілого із страхового відшкодування вилучається сума боргу та пеня на прострочений борг.
4. Обов’язкове майнове страхування не обмежене часом. Воно втрачає силу тільки коли гине майно. Для особистого страхування обов’язковість втрачає силу із зміною статусу особи, що зумовлює вилучення її з переліку тих осіб, котрі підлягають законному обов’язковому страхуванню (особа перестала бути депутатом, пасажиром тощо).
5. Страхове забезпечення з обов’язкового страхування строго нормоване. Ці норми встановлюють у відсотках від страхової оцінки або в гривнах на один об’єкт.
Добровільне страхування базується на укладанні договору між страхувальником і страховиком. Ним, як правило, охоплюються ті юридичні та фізичні особи, котрі не підлягають під обов’язкове страхування і бажають застрахуватись. Загальні умови та порядок проведення добровільного страхування визначається правилами, які встановлюються страховиком самостійно. Конкретні умови добровільного страхування визначаються під час укладання договору.
Стаття 6 Закону України “Про страхування” надає перелік видів страхування, які є добровільними (22 видів обов’язкового страхування).
Таблиця 2.3 Зміст принципів обов’язкового та добровільного страхування
| Обов’язкове | Добровільне |
| 1. Встановлюється законом, згідно з яким страховик зововязаний застрахувати відповідні об’єкти, а страхувальники – сплачувати страхові платежі | 1. Діє в силу закону і на добровільних засадах |
| 2. Суспільне охоплення та автоматичність розповсюдження | 2. Добровільна участь у страхуванні |
| 3. Діє незалежно від внесення страхових платежів | 3. Вибіркове охоплення страхування |
| 4. Діє безстроково | 4. Обмежене строками страхування |
| 5. Нормування страхового Забезпечення | 5. Діє тільки при участі страхових внесків |
| 6. Страхове забезпечення залежить від бажання страхувальника. |
Видами добровільного страхування в Україні є:
1) страхування життя;
2) страхування від нещасних випадків;
3) медичне страхування (безперервне страхування здоров’я);
4) страхування здоров’я на випадок хвороби;
5) страхування залізничного транспорту;
6) страхування наземного транспорту (крім залізничного);
7) страхування повітряного транспорту;
8) страхування водного транспорту (морського внутрішньоого та інших видів водного транспорту);
9) страхування вантажів та багажу (вантажобагажу);
10) страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;
11) страхування майна
12) страхування цивільної відповідальності власників наземмного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);
13) страхування відповідальності власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);
14) страхування відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);
15) страхування відповідальності перед третіми особами;
16) страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту);
17) страхування інвестицій;
18) страхування фінансових ризиків;
19) страхування судових витрат;
20) страхування виданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій;
21) страхування медичних витрат;
22) інші види добровільного страхування.
Видами обов’язкового страхування в Україні є:
1) медичне страхування;
2) особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов’язків;
3) особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);
4) страхування спортсменів вищих категорій;
5) страхування життя і здоров’я спеціалістів ветеринарної медицини;
6) особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;
7) авіаційне страхування цивільної авіації;
8) страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов’язаних із обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам;
9) страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів;
10) страхування засобів водного транспорту;
11) страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності;
12) страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту;
13) страхування працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України), які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, в тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади;
14) страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти та об’єкти,господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарнооепідеміологічного характеру;
15) страхування цивільної відповідальності інвестора, в тому числі за шкоду, заподіяну довкіллю, здоров’ю людей, за угодою про розподіл продукції, якщо інше не передбачене такою угодою;
16) страхування майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених Законом України «Про угоди про розподіл продукції»;
17) страхування фінансової відповідальності, життя і здоров’я тимчасового адміністратора та ліквідатора фінансової установи;
18) страхування майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти і газу у випадках, передбачених Законом України «Про нафту і газ»;
19) страхування медичних та інших працівників державних і комунальних закладів охорони здоров’я і державних наукових установ (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок захворювання на інфекційні хвороби, пов’язаного з виконанням ними професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб;
20) страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно здоров’ю людини, власності та навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації (видалення) небезпечних відходів;
21) страхування об’єктів космічної діяльності (наземна інфраструктура), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національного космічного агентства України;
22) страхування цивільної відповідальності суб’єктів космічної діяльності;
23) страхування об’єктів космічної діяльності (космічна інфраструктура), які є власністю України, щодо ризиків, пов’язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;
24) страхування відповідальності щодо ризиків, пов’язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, заапуском та експлуатацією її у космічному просторі;
25) страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів;
26) страхування професійної відповідальності осіб, діяльність яких може заподіяти шкоду третім особам, за переліком, установленим Кабінетом Міністрів України;
27) страхування відповідальності власників собак (за переліком порід, визначених Кабінетом Міністрів України) щодо шкоди, яка може бути заподіяна третім особам;
28) страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї;
29) страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків у випадках та згідно з переліком тварин, встановленим Кабінетом Міністрів України;
30) страхування відповідальності суб’єктів туристичної діяльності за шкоду, заподіяну життю чи здоров’ю туриста або його майну;
31) страхування відповідальності морського судновласника;
32) страхування ліній електропередач перетворюючого обладнання передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок впливу стихійних лих або техногенних катастроф та від протиправних дій третіх осіб;
33) страхування відповідальності виробників (постачальників продукції тваринного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій за шкоду, заподіяну третім особам;
34) страхування фінансової відповідальності управителя майном за збитки при здійсненні управління цим майном;
35) страхування від ризиків загибелі або пошкодження нерухомості, набутої в результаті управління майном;
36) страхування фінансових ризиків неотримання, невчасного отримання та отримання не у повній сумі платежів за договорами про іпотечні кредити та платежів за іпотечними сертифікатами;
37) страхування будівельноомонтажних робіт забудовником відповідно до Закону України «Про фінансовоокредитні механізз
ми і управління майном при будівництві житла та операціях з нее рухомістю»;
38) страхування відповідальності забудовника перед третіми особами відповідно до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»;
39) страхування майна, переданого у концесію;
40) страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров’ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів;
41) страхування цивільної відповідальності суб’єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам унаслідок проведення вибухових робіт.