Роль страхових посередників у розвитку страхового ринку

Більшість потенційних страхувальників, як правило, погано орієнтуються в ситуації на страховому ринку, а тому потребують досвідченого консультанта, якому можна довіритись. Саме такими фахівцями і є страхові посередники - страхові агенти та страхові брокери.

Діяльність страхових агентів і страхових брокерів є подібною, але вони мають різний юридичний статус.

Страховий агент є уповноваженою особою страховика, продає поліси та репрезентує його інтереси. (Найбільша мережа в Україні за чисельністю страхових агентів – близько 10 тис. – у НАСК «Оранта»). Страхові агенти (обов’язкової реєстрації немає) – юридичні особи, для яких посередницька діяльність на страховому ринку є винятковим видом діяльності (страхові агентства); інші юридичні особи, що поєднують посе­редницьку діяльність з іншими видами підприємництва; громадяни-підпри­ємці, що працюють на основі агентської угоди; фізичні особи, що працюють за контрактом; страхові компанії, що мають агентські угоди з іноземними страховиками; спеціалізовані об’єднання страховиків.

Страховий брокер є у більшості випадків уповноваженою особою страхувальника (згідно з письмовим або усним узгодженням), як його представник чи консультант. Клієнт доручає брокеру здійснювати усі необхідні дії щодо розміщення ризиків у страховій організації. Страхові брокери (підлягають обов’язковій державній реєстрації) – юри­дичні особи, громадяни-підприємці, представництва іноземних страхо­вих брокерів, офіційно зареєстровані в державному реєстрі страхових бро­керів України.

Під термінами «страховий агент» і «страховий брокер» розуміють не тільки фізичну особу, а й страхові агентства, які є структурним підрозділом страхової компанії з певною кількістю агентів, та брокерські контори з найманим персоналом. Хоч основним спільним завданням страхових агентів і страхових брокерів є сприяння продажу страхових послуг, їм притаманні свої, специфічні функції.