Об'єктами страхування згідно ст. 4. Закону України “Про страхування” можуть бути майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані:
1) з життям, здоров'ям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи (особисте страхування);
2) з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування);
3) з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).
Об’єкт страхування - необхідний елемент страхових правовідносин, є предметом договору страхування і однією з його істотних умов (ст. 980, ст.982 Цивільного Кодексу України).
Страховий інтерес – це матеріальна зацікавленість (майновий інтерес) у страхуванні об’єктів, до яких має відношення страхувальник. При розгляді страхового інтересу виділяють економічний та правовий аспекти. Страховий інтерес як економічна категорія проявляється в речі, іншому майні або доході. В правовому відношенні страховий інтерес – це не матеріальна цінність, а відношення до неї особи. Саме тому страхові правовідносини – це відносини конкретної особи до відповідного об’єкту, наприклад, до майна у майновому страхуванні.
Таким чином, об’єкт страхування - це не конкретна особа, не життя, здоров’я, працездатність фізичної особи. Об’єкт страхування – це не річ чи майно, результати або діяльність. Об’єкт страхування – це майновий інтерес страхувальника до вказаних немайнових та майнових цінностей.
Згідно Цивільного кодексу України страховий майновий інтерес є предметом договору страхування. З іншого боку, згідно з Законом об’єктом страхування є майновий інтерес страхувальника (застрахованої особи), що не суперечить законодавству України. Таким чином, наявність законного страхового інтересу є необхідною умовою для створення страхового зобов’язання – договору страхування. Страховий інтерес визначає всі суттєві складові страхового зобов’язання: об’єкти, суб’єкти та їх права й обов’язки, відповідальність за невиконання або за неналежне виконання умов договору тощо. До основних складових страхового інтересу відносяться його суб’єктивність, майновий та ймовірний характер, відповідність юридичним нормам.
Страховий інтерес – це суб’єктивний інтерес конкретної особи (громадянина чи юридичної особи), що пов’язаний із правом власності, іншими речовими правами, особистими немайновими правами і зобов’язальними правами. Майновий інтерес завжди належить конкретній особі, що має і виражає такий інтерес, і саме тому вона може бути суб’єктом страхового зобов’язання.
Страховий інтерес повинен мати майновий та ймовірний характер. Ця вимога встановлює необхідність об’єктивного визначення вартості страхового інтересу в грошах та оцінювання ймовірності та випадковості прояву ризику, тобто події завдання шкоди майновим інтересам. Грошова та імовірнісна оцінка страхового інтересу необхідна для прогнозу розміру страхового фонду, який формується страховиком для певних страхових випадків в грошових коштах. При цьому страховий інтерес буде оцінюватися відносно до конкретного суб’єкта – страхувальника (застрахованої особи) та його об’єкту.
Страховий інтерес має бути юридичним інтересом. Юридичний інтерес формується на підставі реально існуючих правовідносин і, відповідно, відмовою у його здійсненні є невідповідність чинному законодавству. Відсутність законного страхового (майнового) інтересу у страхувальника є підставою для визнання страхового зобов’язання (договору страхування) таким, що не відповідає вимогам закону (статті 4 і 29 Закону), зокрема є підставою для визнання договору страхування недійсним.
Розкриття сутності страхового інтересу супроводжувалося теоретичними протиріччями: страховий інтерес спочатку визнавався тільки для майнового страхування, але на сучасній стадії досліджень він співвідноситься зі всіма галузями страхування.