Страхування майна юридичних осіб
Одним із найстаріших інститутів страхування є майнове страхування. Про нього згадується ще задовго до нашої ери, коли виникло натуральне страхування.
Майнове страхування є формою захисту від ризиків, що загрожують майну чи групі речей від втрати (знищення) чи пошкодження, а також підприємницьких ризиків, однією із галузей страхування, закріпленої законодавчо. Але захист від зазначених ризиків здійснюється за умови, що вони не мають навмисного характеру.
Майнове страхування − це галузь страхування, де об’єктами є майнові інтереси страхувальника, пов’язані із володінням, користуванням та розпорядженням майном. За основним договором страхування майна юридичних осіб підлягає страхуванню все майно, що належить підприємству за додатковим договором: майно, одержане підприємствами згідно з договором майнового найму, або прийняте від інших підприємств і населення для перероблення, ремонту, зберігання; майно на час проведення експериментальних або дослідницьких робіт.
Страхування майна, як правило, здійснюється в добровільній формі. Законодавством України передбачені лише два види обов’язкового страхування майна: страхування авіаційних суден та страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень у державних сільськогосподарських підприємствах.
Основними видами страхування майна є:
• страхування майна громадян;
• страхування майна юридичних осіб;
• страхування майна сільськогосподарських підприємств;
• страхування транспортних засобів;
• страхування вантажів;
• страхування технічних ризиків.
Об’єктом майнового страхування є майнові інтереси, пов’язані з: володінням; користуванням; розпорядженням майна.
Предметом майнового страхування є:
- ризик втрати (знищення), нестачі або пошкодження певного майна;
- ризик збитків у підприємницькій діяльності.
До специфічних ознак майнового страхування належать такі:
- об’єкт страхування має вартісну оцінку;
- страхуванню підлягає конкретна власність;
- страхова сума не може перевищувати дійсної (залишкової) вартості майна на момент укладання договору страхування;
- наявність факту пошкодження, крадіжки, знищення не є достатньою умовою для виплати відшкодування, такою є наявність збитку;
- страхове відшкодування не може бути джерелом необґрунтованого збагачення страхувальника;
- договір майнового страхування не укладається на тривалий час;
- суб’єкти страхових відносин можуть бути такі: страховик, страхувальник, вигодонабувач.
Страхування поширюється на майно юридичних осіб (табл. 12.1).
Таблиця 12.1 Види майнового страхування
| Вид страхування | Сутність страхування |
| Страхування засобів наземного транспорту | Зобов'язує страховика виплачувати страхове відшкодування в розмірі повної або часткової компенсації збитку, нанесеного об'єкту страхування, пов'язаного з володінням, користуванням, розпорядженням транспортним засобом, внаслідок його ушкодження або знищення. |
| Страхування засобів повітряного транспорту | Зобов'язує страховика виплачувати страхове відшкодування в розмірі повної або часткової компенсації збитку, нанесеного об'єкту страхування, пов'язаного з володінням, користуванням, розпорядженням повітряним судном (ушкодження або знищення моторів, меблів, внутрішньої оздоби, устаткування). |
| Страхування засобів водяного транспорту | Зобов'язує страховика виплачувати страхове відшкодування в розмірі повної або часткової компенсації збитку, нанесеного об'єкту страхування, пов'язаного з володінням, користуванням, розпорядженням водяним судном (ушкодження або знищення моторів, внутрішньої оздоби, устаткування). |
| Страхування вантажів | Зобов'язує страховика виплачувати страхове відшкодування в розмірі повної або часткової компенсації збитку, нанесеного об'єкту страхування, пов'язаного з володінням, користуванням, розпорядженням вантажів (ушкодження або знищення товарів, багажу або вантажів). |
| Страхування фінансових ризиків | Зобов'язує страховика виплачувати страхове відшкодування в розмірі повної або часткової компенсації втрати прибутків (додаткових витрат) викликаних такими подіями:
 припинення виробництва в результаті обговорених подій;
банкрутства;
валютні ризики;
непередбачені витрати;
невиконання договірних зобов'язань щодо застрахованої особи, що є кредитором по угоді;
понесені застрахованою особою судові витрати.
|
| Специфічне майнове страхування | Зобов'язує страховика виплачувати страхове відшкодування в розмірі повної або часткової компенсації збитку, нанесеного об'єкту страхування, пов'язаного з володінням, користуванням, розпорядженням майном, яке не підлягає під перераховані вище види страхування майна. |
Майнове страхування юридичних осіб розділяється за видами суб'єктів, які господарюють: промислових і сільськогосподарських підприємств.
Страхуванню підлягають:
1) будинки, спорудження, об'єкти незавершеного капітального будівництва, транспортні засоби, машини, устаткування, інвентар, товарно-матеріальні цінності й інше майно, що належить підприємствам і організаціям (основний договір страхування);
2) майно, прийняте організаціями на збереження, для переробки, ремонту, перевезення (додатковий договір страхування);
3) сільськогосподарські тварини, хутрові звірі, кролики, домашня птиця і сім'ї бджіл;
4) врожай сільськогосподарських культур (крім природних сінокосів).
Основний договір поширюється на майно, що належить страхувальнику (крім тварин і сільськогосподарських культур). По додатковому договорі підлягають страхуванню майно, прийняте страхувальником від інших організацій і населення і зазначене в заяві про страхування. Він укладається при наявності основного договору, і тому називається додатковим договором. Термін його дії не перевищує термін основного.
Не страхують, як правило, ті предмети, факт загибелі яких важко встановити. Зокрема, не приймаються на страхування:
Ø документи, грошові знаки та цінні папери;
Ø рукописи, креслення, бухгалтерські та ділові книги;
Ø картотеки;
Ø технічні носії інформації (магнітні плівки, касети, магнітні диски тощо);
Ø дорогоцінні метали;
Ø майно, яке знаходиться у застрахованому приміщенні, але не належить страхувальнику;
Ø будівлі, споруди, які перебувають в аварійному стані чи знаходяться у зоні, якій загрожують обвали, зсуви, повені та інші стихійні явища;
Ø ділова деревина та дрова на лісосіках і під час сплаву тощо.
Класифікація майнового страхування здійснюється за такими ознаками:
- за формою здійснення: добровільне, обов’язкове;
- за видами суб’єктів страхових відносин: юридичні особи; фізичні особи; фізичні особи, що займаються підприємницькою діяльністю;
- за галуззю економіки: промисловість, сільське господарство тощо;
- за видом майна: транспорт (наземний, повітряний, морський); вантажів та багажу; кредитів; інвестицій; фінансових ризиків; судових витрат; виданих і прийнятих гарантій, основних засобів; оборотних активів; незавершеного виробництва; врожай сільськогосподарських культур, сільськогосподарські тварини, домашні птахи; будівлі, предмети домашнього майна; домашні тварини; тощо (спеціальний перелік при ліцензуванні);
- за видами укладених договорів: основний, додатковий;
- за видами страхових, подій: від вогню, від стихійних лих, нещасного випадку та інфекційного захворювання тварин; від аварії, вибуху.
Договір страхування майна, що належить підприємству, може бути укладений по його повній вартості або по визначеній частці (відсотку) цієї вартості, але не менше 50% балансової вартості майна.
Оцінка вартості майна:
1) по балансовій вартості, але не вище відновлювальної вартості на день його загибелі (для оцінки основних фондів);
2) по фактичній собівартості, відносно середніх ринкових, відпускних цін і цін власного виробництва (для оцінки оборотних фондів);
3) по фактично виробничим витратах матеріальних і трудових ресурсів до моменту страхового випадку (для оцінки незавершеного будівництва);
4) по фактичній вартості, зазначеної в документах по прийомі майна від інших організацій і населення (на збереження, для переробки, ремонту, перевезення).
У страхуванні майна підприємств ставки диференційовані по галузевій приналежності страхувальників. Знижені ставки від 0,10 до 0,15% застосовуються, якщо підприємство страхує усе своє майно. Якщо страхується тільки частина майна (вибіркове страхування), тоді ставки платежів значно підвищуються. Найвищі ставки платежів передбачені по страхуванню машин, устаткування й іншого майна на час проведення експериментальних або дослідницьких робіт.
Для підприємств, що страхували майно в повній вартості протягом 3-5 і більш років і не одержали страхового відшкодування, страхові премії зменшуються, застосовуючи в розмірі, що відповідає тривалості беззбиткового періоду.
При страхуванні майна на термін до 9 місяців платежі обчислюються за кожний місяць у розмірі 10% від головою ставки, а при страхуванні на 10-11 місяців - у розмірі головою ставки.
Страхове відшкодування виплачується за все загибле або ушкоджене майно, у тому числі і за майно, що надійшло до страхувальника в період дії договору, незалежно від його місцезнаходження, коли договором перевезення не установлена відповідальність перевізника за загибель вантажу.
Страхове відшкодування виплачується за майно, прийняте від інших організацій і населення, у випадку загибелі або ушкодження його тільки в місцях (магазинах, складах, майстерень), зазначених у заяві про страхування, а також під час перевезення цього майна, за винятком тих випадків, коли відповідальність несе перевізник.
Збитком при страхування майна вважається:
§ у разі його знищення чи крадіжки – його дійсна вартість з урахуванням зносу на момент настання страхового випадку або дійсна вартість, виходячи із ринкових цін;
§ у разі пошкодження – різниця між заявленою (вказаною, визначеною) дійсною вартістю і вартістю цього майна з урахуванням знецінення в результаті страхового випадку.
Страховий збиток при страхуванні основних і оборотних активів включає:
- вартість знищеного майна за страховою оцінкою, вартість пошкодженого майна з урахуванням його знецінення;
- витрати, пов’язані з рятуванням майна, запобіганням і зменшенням збитків (переміщення майна в безпечне місце, відкачка води тощо);
- вартість робіт з приведення застрахованого майна в належний вигляд (прибирання, сушіння, сортування тощо).
Із розміру страхового збитку вираховуються:
- вартість придатних для використання частин майна;
- вартість придатних для використання, але знецінених частин майна (дошки, цегла, запчастини, інструменти тощо).
Страховий збиток при страхуванні транспортних засобів визначається:
- при крадіжці – за його вартістю з урахуванням зносу на момент настання страхового випадку;
- при знищенні – за його вартістю з урахуванням зносу за вирахуванням вартості залишків (можливо, і знецінених), придатних для подальшого використання;
- при пошкодженні – за вартістю ремонту в такому порядку: до вартості нових деталей, зменшеної відповідно відсотку зносу, який вказується в договорі страхування, додається вартість ремонтних робіт, далі віднімається вартість залишків, придатних для подальшого використання та переоцінених відповідно до відсотку зносу та ступеня їх знецінення, що викликані страховим випадком; включаються також витрати на рятування транспортного засобу (зокрема й додатковий збиток, викликаний рятуванням людей) під час страхового випадку, на приведення в належний вигляд та транспортування до найближчого ремонтного пункту чи постійного місця проживання (але не далі найближчого ремонтного пункту); окремо страховик оплачує вартість робіт зі складання кошторису витрат на ремонт, але оплачує збиток втрати товарного виду автотранспортного засобу.