Доходи страхових компаній складаються з:
1. Доходів від страхової діяльності.
2. Доходів від інвестиційної та фінансової діяльності.
3. Інших доходів.
Доходи від страхової діяльності – це сума надходжень страхових премій (платежів, внесків) за договорами страхування, співстрахування і перестрахування за вирахуванням страхових резервів та страхових внесків за договорами, переданими у перестрахування.
Склад доходів від страхової діяльності:
ü страхові премії за договорами страхування;
ü страхові премії за договорами перестрахування;
ü комісійні винагороди за перестрахування;
ü частки від страхових сум та страхових відшкодувань, сплачені перестраховиками;
ü повернені суми з централізованих страхових резервних фондів;
ü повернені суми технічних резервів інших, ніж резерв незароблених премій.
Доходи від інвестиційної та фінансової діяльності – доходи страхової компанії від розміщення коштів страхових резервів та інвестування тимчасово вільних власних коштів, а також проведення фінансових операцій.
Витрати страхової компанії відображають використання коштів для забезпечення нею своєї діяльності і визначають два взаємопов’язані процеси:
û виконання зобов’язань перед страхувальниками;
û фінансування діяльності страховика.
Склад витрат страхової організації:
1. Виплата страхових сум та страхових відшкодувань за договорами страхування та перестрахування.
2. Відрахування в централізовані страхові резервні фонди.
3. Відрахування в технічні резерви інші, ніж резерв незароблених премій.
4. Витрати на проведення страхування.
5. Витрати на фінансування превентивних заходів.
6. Витрати при здійсненні інвестиційної та фінансової діяльності.
7. Адміністративно-управлінські витрати.
Витрати на проведення страхування – це витрати, які пов’язані з укладанням та обслуговуванням договорів страхування.
Витрати на проведення страхування:
1) аквізаційні – витрати, що пов’язані із залученням нових страхувальників, укладанням нових договорів страхування;
2) інкасаційні – витрати, які пов’язані з обслуговуванням готівкового обігу страхових премій;
3) ліквідаційні – витрати, що пов’язані з врегулюванням збитків страхової компанії.
Відрахування до технічних резервів інших, ніж резерв незароблених премій – відрахування до резерву збитків, резерву коливань збитковості та резерву катастроф.
Витрати на фінансування превентивних заходів – це витрати страхової компанії на зниження рівня її ризику, розмір яких встановлюється страховиком залежно від взятих зобов’язань.
Склад витрат страхової компанії при здійсненні фінансової та інвестиційної діяльності:
· витрати на погашення банківського кредиту;
· сплата відсотків за користування банківським кредитом;
· витрати на сплату відсотків за користування позиками, отриманими за облігаціями, випущеними за фінансовим лізингом;
· інші витрати страховика, пов’язані з залученням позикового капіталу;
· сплата дивідендів за випущеними акціями та відсотків за облігаціями;
· збитки від курсових валютних різниць;
· собівартість реалізованих фінансових (портфельних та прямих) інвестицій;
· збитки від уцінки фінансових інвестицій;
· витрати на здійснення капітальних інвестицій;
· витрати на оплату послуг фінансових посередників щодо розміщення коштів страхових резервів та інвестування тимчасово вільних власних коштів страховика;
· інші витрати страхової компанії на проведення фінансової та інвестиційної діяльності.
Прибуток страхової компанії – фінансовий результат діяльності страховика за певний звітний період (квартал, півріччя, дев’ять місяців, рік), що має додатній характер різниці між доходами та витратами.
За джерелами формування прибуток страхової компанії поділяється на:
ü прибуток від страхової діяльності;
ü прибуток від інвестиційної та фінансової діяльності;
ü прибуток від іншої звичайної операційної діяльності та надзвичайних подій.
Класифікація прибутку страховика за складом елементів, які його формують:
1) валовий прибуток;
2) прибуток від звичайної діяльності до оподаткування;
3) чистий прибуток.
Валовий прибуток – характеризує суму чистого доходу від операційної діяльності страховика мінус витрати, віднесені до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг).
Чистий прибуток – характеризує суму прибутку страхової компанії від звичайної діяльності та звичайних подій, зменшену на суму податкових платежів за рахунок цього прибутку.
Основні напрями використання чистого прибутку страховика:
û на виплату дивідендів;
û на поповнення статутного капіталу;
û на поповнення резервного та додаткового капіталу;
û на інші цілі.
Рентабельність – виражений у відсотках показник прибутковості, який характеризує ефективність витрат страхової організації, а також ефективність господарювання страховика загалом або окремих видів його діяльності.
Рентабельність характеризує, скільки прибутку припадає на
100 грн кожного ресурсу чи показника страхової компанії.
Фінансове планування діяльності страховика – визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрями їх цільового використання згідно з процесом оцінки потреб у коштах для забезпечення страхової, фінансової, інвестиційної і поточної господарської діяльності страхової організації.
Основні завдання фінансового планування діяльності страхових організацій:
1) забезпечення необхідними фінансовими ресурсами страхової, фінансової, інвестиційної і поточної господарської діяльності страхових компаній;
2) урахування інтересів страховика, його засновників, акціонерів та інших інвесторів щодо розподілу прибутку;
3) визначення ефективних напрямів розміщення коштів страхових резервів, оцінка раціональності, рентабельності та ліквідності їх вкладання;
4) забезпечення виконання зобов’язань страховика перед страхувальниками, бюджетом, державними цільовими фондами, банками та іншими кредиторами;
5) виявлення внутрішньогосподарських резервів та мобілізація фінансових ресурсів для збільшення прибутку від усіх видів діяльності страховика;
6) налагодження раціональних фінансових відносин з перестраховиками, банками, інвестиційними інституціями та іншими суб’єктами господарювання;
7) забезпечення контролю за фінансовим станом, стійкістю, платоспроможністю та ліквідністю страхової компанії.
Фінансовий план страхової організації – елемент бізнес-плану страховика, який відображає прогнозний стан його фінансових ресурсів на перспективний період і використовується для управління оперативною, поточною та стратегічною фінансовою діяльністю.
Види фінансових планів страхових організацій:
1. Перспективні фінансові плани: прогноз прибутків та збитків (фінансових результатів); прогноз руху грошових коштів (баланс грошових коштів); прогноз балансу активів та пасивів; інші перспективні фінансові плани.
2. Поточні фінансові плани: план доходів і витрат; план надходжень і використання грошових коштів; балансовий план; план формування і використання фінансових ресурсів; інші поточні фінансові плани.
3. Оперативні фінансові плани: поточний бюджет; платіжний календар; капітальний бюджет; податковий календар; інші оперативні фінансові плани.
Бюджетування (бюджетне планування) діяльності страхової компанії – це процес планування і обліку фактичних результатів з метою отримання повної, достовірної і своєчасної інформації щодо діяльності страховика, а також вироблення і підвищення фінансової обґрунтованості та ефективності прийнятих управлінських рішень.
Етапи процесу бюджетування діяльності страхової компанії:
1. Планування бюджетів – розробка, погодження та затвердження планових завдань.
2. Облік поточного виконання бюджетів – оцінка фактичних результатів діяльності страховика на первинному етапі звітного періоду.
3. Моніторинг виконання бюджетів – контроль за виконанням бюджетів, виявлення відхилень фактичних результатів від планових та їх аналіз.
Бюджет страховика – це оперативний фінансовий план, що складається у формі балансу доходів і витрат на короткостроковий період і забезпечує ефективний контроль за надходженням та витрачанням коштів страхової компанії.
Види бюджетів, що складаються страховими організаціями:
· основні бюджети страхової компанії (бюджет доходів і витрат, бюджет руху коштів, розрахунковий бухгалтерський баланс);
· поточні (операційні) бюджети страховика (бюджет прямих матеріальних витрат, бюджет адміністративних витрат та ін.);
· спеціальні бюджети страхової організації (бюджет розподілу прибутку, кредитний план, бюджет інвестицій);
· зведений (консолідований) бюджет страхової організації.
Контролінг страхових організацій – сукупність методів і процедур із координації планування, обліку, контролю, а також інформаційного забезпечення розробки стратегії акумулювання і використання фінансових ресурсів страховика та альтернативних заходів з управління страховою, фінансовою, інвестиційною та поточною господарською діяльністю страхової компанії.
Функції контролінгу страхових організацій:
1. Інформаційна – інформаційне забезпечення процесу планування і контролю діяльності страховика, що зорієнтоване на збір, обробку та перевірку інформації для прийняття управлінських рішень.
2. Контрольна – спрямування контрольних процедур на виявлення відхилень фактичних фінансових показників діяльності страхової компанії від планових (бюджетних) та їх аналіз.
3. Координаційна – координація різних підсистем управління діяльності страхової організації, зокрема, планування, контролю та інформаційного забезпечення.
Фінансовий контролінг страхової організації – це підсистема контролінгу страховика, що орієнтована на управління фінансовою рівновагою та підтримку фінансової стійкості страхової компанії.
Елементами фінансового контролінгу страхових організацій є:
· визначення якісних і кількісних цілей управління фінансово-господарською діяльностю страховика;
· довгострокове фінансове планування;
· середньострокове та короткострокове фінансове планування;
· фінансовий облік та інформаційні потоки;
· фінансово-економічний аналіз діяльності страхової компанії.