Невизначеність розвитку АРМ менеджера

Проектування раціональних технологічних процесів оброблення даних є досить складною задачею. Ця складність зумовлюється тим, що сама ІСМ в цілому та й її складові АРМ відносяться до класу складних систем і при їх розробці повинні враховуватися багато параметрів, серед яких не тільки чисто технічні, але і параметри, що враховують різні людські чинники, питання підвищення термінів експлуатації і використання інструментальних засобів, зменшення термінів розробки, ряд економічних міркувань тощо

Тому процеси впровадження і створення АРМ звичайно йдуть одночасно, переплітаючи самим вигадливим образом. Коли проект АРМ в намічених контурах завершується, основну роль перестають відігравати процеси впровадження, однак відразу неминуче виникають і розширюються внутрішні процеси модернізації, удосконалювання тощо Тому, не завершивши створення АРМ, його починають допрацьовувати та удосконалювати. В міру впровадження конкретного АРМ створюється і вводиться комплекс засобів підтримки, супроводу, обслуговування, тестування, освоєння тощо.

Таким чином, АРМ практично ніколи не буває статичним - він завжди перебуває в процесі змін та оновлення. У зв'язку з цим у АРМ необхідний постійний контроль за його станом і використанням усіх її елементів: на всіх стадіях необхідно забезпечити і досягнення цілей, поставлених перед ним, і планомірний і цілеспрямований її розвиток у структурі основної діяльності чи підприємства установи. Усе це в сукупності формує суть проблеми менеджменту стосовно до кожного АРМ на підприємстві через призму ІСМ.

Як і в інших сферах управління, універсального алгоритму впровадження змін не існує. Стратегія змін вибудовується під конкретне підприємство і тільки в цій якості може бути успішно реалізована. Теорія підкаже умови, логіку, методи впровадження, але зв'язати їх у єдиний комплекс у контексті мінливої ситуації повинен керівник.

Існує сукупність підходів до проектування АРМ, але всі вони в значній мірі базуються на ідеях системного підходу. У їх основі лежить думка про те, що будь-яке АРМ повинне створюватися як природна відповідь на виниклу усередині підприємства потребу.

Системному підходу властиві такі принципи:

· кінцевої мети — абсолютний пріоритет кінцевої (глобальної) мети;

· єдності — розгляд системи як цілого, так і сукупності частин (елементів);

· зв'язності — розгляд будь-якої частини разом з її зв'язками з оточенням;

· модульності — АРМ та розглядати як сукупність модулів;

· ієрархії— корисно вводити ієрархію частин (елементів) і/чи їх ранжування;

· функціональності — суміщення структури і функцій з пріоритетом останніх;

· розвитку— врахування змін АРМ, здатність розвитку, розширення, заміни модулів, нагромадження інформації;

· децентралізації— поєднання рішень отриманих в рамках окремих модулів;

· невизначеності — врахування невизначеностей та випадковостей у АРМ.

Характерними ознаками системного (комплексного) підходу є: одночасне охоплення проектуванням великої кількості задач; максимальна типізація та стандартизація рішень; багатоаспектне уявлення про структуру АРМ як про таку, що складається з кількох класів компонентів, та відносна автономна розробка їх; ключова роль баз даних; локальне впровадження і збільшення функціональних задач.

Задачею системного підходу до створення АРМ є розробка всієї сукупності методологічних і соціально-наукових засобів обстеження (опис, аналіз, синтез, реалізація) систем різного типу.

У методологічному відношенні системний підхід базується на ідеях цілісності, цілеспрямованості, організованості об'єктів, що вивчаються, їх внутрішній активності та динамізмі. В розвитку системних розробок виділяють три напрямки: загальну теорію систем, математичну теорію систем і теорію складних систем.

Можна відзначити ряд принципових особливостей проектування і впровадження АРМ на основі системного підходу:

§ проектування ведеться для конкретного робочого місця менеджера підприємства;

§ АРМ створюється в єдиному екземплярі;

§ при розробці АРМ закладається можливість його розвитку;

§ введення в експлуатацію проводиться поетапно з нарощуванням функціональних можливостей АРМ;

§ при створенні АРМ важливо враховувати, що він функціонуватиме в умовах стохастичних дій зовнішнього середовища.

Для зручності управління проектом і контролю за ним американські фахівці пропонують виділити чотири основні етапи автоматизації робочого місця:

§ дослідження можливостей впровадження АРМ;

§ розробка технічного проекту АРМ;

§ робоче проектування;

§ впровадження і оцінка ефективності.

Кожен етап починається і закінчується ухваленням відповідним керівництвом принципових рішень про початок, продовження або ліквідацію проекту. Характер майбутнього АРМ визначають початкові етапи проектного циклу. Будь-яка помилка або прорахунок в цей період викликає великі втрати надалі. У таблиці наводяться дані про співвідношення ризику і витрат в ході здійснення проекту по створенню АРМ.

Таблиця 2

Залежність між обсягами залучених ресурсів в проект АРМ і ступенем ризику його провалу

Етап проекту	Ступінь ризику, %	Витрати, %
Виявлення проблеми
Попереднє дослідження
Планування проекту
Ескізне проектування
Технічне проектування
Планування впровадження
Програмування
Навчання
Випробування
Впровадження
Оцінка роботи

 

Рис. Залежність між обсягом залучених ресурсів до проекту і ступенем ризику створення АРМ

Експериментальна залежність між об'ємом ресурсів, що залучаються до проекту, і ступенем ризику створення невірного АРМ (див. мал.) показує, що успіх проекту зумовлюється в основному на етапах проведення досліджень можливості створення АРМ і технічного проектування, коли невеликі додаткові капіталовкладення можуть понизити вірогідність помилки. Для зменшення ризику початкові етапи розбиваються на можливо більше число невеликих, добре вимірюваних і контрольованих кроків. Витрати на таке ділення в майбутньому окупаються економією ресурсів і скороченням термінів розробки.