Критерії ефективності

Для оцінки економічної ефективності АРМ на підприємствах необхідні критерії ефективності. Критерії – це конкретні значення на шкалах оцінок, що у свою чергу можна розглядати як властивості систем. А властивостей у кожного АРМ може бути безкінечна множина. Чим повніше ми хочемо оцінити систему, тим більше властивостей варто врахувати. Такий підхід передбачає «конструювання» критеріїв. Правомірно говорити про «критерій вибору критеріїв».

Проводячи декомпозицію АРМ, варто проводити декомпозицію критеріїв, тобто будувати ієрархічне дерево критеріїв, зв'язок між якими повинен відповідати визначеним правилам. Теорія синтезу й аналізу критеріїв ефективності ще не розроблена. Загальнометодологічний підхід відсутній, і вибір критеріїв улаштовується дотепер різними або евристичними розуміннями.

Проектування раціональної технології потрібно розглядати як задачу прийняття рішень. Кожна задача такого типу характеризується наявністю ряду цілей і наявністю різних шляхів досягнення цих цілей з різною ефективністю їх реалізації. Ефективність реалізації різних варіантів технологічного процесу повинна бути кількісно визначена, тобто виражена за допомогою певної величини: критерію ефективності.

Користуючись цим показником, можна визначити порівняльні достоїнства і недоліки різних варіантів організовування технологічних процесів. Крім того, заглиблюючись в порівняльні оцінки, необхідно говорити і про ефективність використання тих або інших готових програмних продуктів однотипних або близьких за своїми функціональними можливостями для табличних процесорів, текстових редакторів, баз даних або інтегрованого спеціалізованого ПЗ.

Аналізуючи складність АРМ на підприємстві, як критерій часто використовується відношення витрат і випуску. Цей критерій доцільно застосовувати і при аналізі технології оброблення даних. Випуском при цьому можна було б вважати задоволення інформаційних потреб користувачів. При цьому витрати і випуск повинні бути виражені в одних і тих же одиницях. Тоді критерій оцінки варіантів технологій може бути визначений величиною:

K = W - Z,

де W - вартісна оцінка випуску; Z - витрати на розробку (придбання, модифікацію) і функціонування технології оброблення даних.

При цьому перевага віддається варіанту з великим значенням K.

Економічний ефект представляється різницею між результатами діяльності і витратами за встановленим для даного заходу розрахункового періоду, з врахуванням економіко-господарських нормативів і інших встановлених обмежень. При тотожності кінцевих результатів економіко-господарський ефект по порівнюваних варіантах визначається з врахуванням загальних інтегральних витрат по базовому і новому варіантам на весь обсяг робіт.

Наприклад, фактичний річний економічний ефект від розробки і впровадження АРМ визначається як різниця між річною економією (річним приростом прибутку) і приведеними одноразовими витратами на розробку і впровадження АРМ; затверджений у встановленому порядку і зафіксований в акті приймання в промислову експлуатацію, підтверджений замовником на основі фактичних даних опитної експлуатації. При цьому до уваги приймається таке:

§ Економія (наприклад, річний приріст прибутку) від розробки і впровадження АРМ містить у собі приріст прибутків, викликаний збільшенням об'єму господарської діяльності при розробці і впровадженні АРМ; річний приріст прибутків за рахунок прискорення освоєння нової продукції в результаті розробки і впровадження АРМ; економію поточних витрат на виробництво продукції, послуг або робіт в умовах функціонування АРМ; економію інших витрат, що не входять у собівартість виробництва або робіт, забезпечувану функціонуванням АРМ як безпосередньо на об'єкті впровадження, так і в сполучених сферах.

§ Приведені витрати на розробку і впровадження АРМ визначаються шляхом множення нормативного коефіцієнта економічної ефективності капітальних вкладень у даній операції на витрати, пов’язані зі створенням та впровадженням АРМ, серед них і одноразові витрати на розробку і впровадження АРМ.

Економічні показники визначаються на основі діючих на момент розрахунку оптових цін, тарифів і ставок заробітної плати.

На жаль, немає досить надійних способів визначення вартісної оцінки величини прибутку за рахунок впровадження АРМ.

Коли для різних технологій маємо однакове задоволення інформаційних потреб користувачів, як критерій ефективності можна прийняти витрати.

До капітальних витрат слід відносити:

§ вартість проектних робіт, витрати по постановці і алгоритмізації завдань;

§ витрати на придбання технічних засобів, устаткування, інвентарю;

§ витрати на монтаж, установку технічних засобів;

§ вартість впровадження;

§ витрати на навчання.

Експлуатаційні поточні витрати включають:

§ витрати на електроенергію;

§ утримання приміщень;

§ супровід програмного забезпечення (підтримка в працездатному стані, оновлення, оновлення версій);

§ супровід інформаційної бази (відновлення цілісності, архівація і резервне копіювання, антивірусний захист, управління доступом);

§ витрати на ремонт і обслуговування технічних засобів;

§ вартість витратних (папір, фарба, картріджи для принтера) і інших допоміжних матеріалів.

Доцільно врахувати і витрати живої праці на виконання перерахованих робіт, особливий час працівників, що виконують їх без додаткової оплати в свій робочий час.

У цьому випадку вибір варіантів технологій повинен здійснюватися по мінімуму витрат(Z).

Витрати можна розікласти на ряд складових:

Z = Z_r + Е + Z_e + Z_m,

де Z_r - разові витрати на розробку, відлагодження, впровадження технології, придбання додаткового обладнання, навчання персоналу тощо; Е - коефіцієнт ефективності капітальних вкладень; Z_e - експлуатаційні витрати, пов'язані з роботою по вибраній технології; Z_m - витрати, пов'язані з модифікацією і адаптацією технології оброблення даних.

Створення АРМ вимагає одноразових витрат на його розробку і впровадження, а також і поточних витрат на функціонування. Розробка і впровадження проектів АРМ пов'язані з інвестиціями, вкладеннями засобів, витратами робочого часу і праці. Грошові витрати на автоматизацію є капітальними витратами на розробку і впровадження проекту і експлуатаційні поточні витрати.

Інтегральні витрати на об'єкті створення АРМ визначають за формулою

,

де T_і - тривалість розрахункового періоду; S_t-поточні витрати (%), за винятком витрат на експлуатацію АРМ в t-м році; K_t - усі види одноразових витрат на утримування АРМ в t-м році; Ф_t - залишкова вартість основних фондів , що вибувають у t-м році; d_t-коефіцієнт, використовуваний для приведення різночасних результатів і витрат до базисного року.

Крім глобального критерію, розглянутого раніше (ефективність), використовуються і локальні критерії, одним з яких є час рішення задачі на ПК. У цей час поставлений і вирішений цілий ряд задач по раціональній і оптимальній технології оброблення даних. Ці задачі пов'язані з вибором організації інформаційних масивів, вибором способів оброблення даних, зокрема вибором методів сортування, способів розділення задач на модулі, пошуку інформації.

Велика увага приділяється методам забезпечення достовірності і надійності інформації тощо.

Економію витрат на обробку інформації за допомогою АРМ розраховують по формулі 1, порівнюючи витрати на обробку інформації при як мінімум двох варіантах обробки інформації:

∆С = С₁ – С₀

де С₁ — витрати на обробку інформації до впровадження АРМ, С₀— витрати після впровадження.

С₁можно оцінити за фактичними показниками, С₀— за допомогою проектних, планових, нормативних показників [5].

Термін окупності проекту АРМ розраховують шляхом ділення суми капітальних витрат на економію витрат на обробку інформації або на річний приріст прибутку [5]:

T _АРМ = Д₀ / Д_С

де T_АРМ— термін окупності; Д₀ — сума капітальних витрат;Д_С — економія витрат на обробку інформації.

Коефіцієнт ефективності — це показник, зворотний терміну окупності [5]:

К_е= 1 / T_АРМ.

При розрахунку економічного ефекту на етапі вибору найкращого варіанта за базу порівняння приймають техніко-економічні показники найбільш прогресивних способів виробництва продукції (робіт) у діючому виробництві.

В останні роки в розрахунках економічної ефективності враховують економічну ефективність соціальної галузі - витрати в соціальній галузі на одну людину, виходячи із середньостатистичних значень. Розмір цього ефекту враховується при вивільненні працівників.