Повний ефект від впровадження АРМ в грошовому показнику виразити не можна. Існує ряд непрямих показників ефективності АРМ, які відображаються на результатах виробничо-господарської діяльності за рахунок підвищення рівня управління, оперативності ухвалених рішень, тобто непрямим шляхом. До них відносяться:
§ підвищення оперативності і актуальності інформації;
§ скорочення термінів рішення окремих задач і ухвалення управлінських рішень;
§ підвищення якості інформації, її точності, детальності;
§ діставання принципово нових аналітичних можливостей;
§ зниження кількості часу, що витрачається на підготовку документів, швидкість видачі вихідних документів;
§ підвищення якості обслуговування клієнта і відсотка утримання старих клієнтів;
§ зниження дебіторської заборгованості за рахунок автоматичного відстеження виставлених рахунків, термінів платежів, погашення заборгованості;
§ зусилля контролю, запобігання зловживанням;
§ ефект зниження впливу кадрової «текучки» на виробничі показники;
§ підвищення якості праці за рахунок скорочення рутинних операцій;
§ вдосконалення роботи апарату управління.
Економічна ефективність АРМ визначається економією в результаті активнішої дії управлінців на виробництво і витратами на створення і експлуатацію автоматизованих робочих місць. Оцінити ефективність застосування АРМ можна за допомогою прямих і непрямих показників. Прямі (або економічні) показники дають оцінку автоматизації в грошовому виразі, включають визначення витрат на розробку і експлуатацію АРМ (тобто визначення повної вартості володіння АРМ), визначення грошового потоку, вивільненого за рахунок АРМ. Непрямі показники дозволяють оцінити ефект застосування АРМ в конкретній наочній області діяльності (таблиця).
Таблиця
Потенційний ефект застосування автоматизованих робочих місць
| Сфера дії | Результат |
| Управління | § скорочення кількості рівнів управління; § зниження адміністративних витрат; § вивільнення працівників проміжної ланки управління і скорочення ряду функцій; § звільнення працівників від рутинної роботи за рахунок її автоматизації; § вивільнення часу для інтелектуальної діяльності; § отримання раціональних методів рішення управлінських задач шляхом застосування математичних методів і інтелектуальних систем; § підвищення продуктивності праці; § економія часу; § підвищення кваліфікації і професійної письменності управлінців; § збільшення конкурентної переваги; § зменшення витрат, збільшення прибутку |
| Документообіг | § вдосконалення структури потоків інформації і системи документообігу; § ефективна внутрішня координація за допомогою електронної пошти; § забезпечення достовірності інформації; § прямий доступ до інформаційного продукту |
| Виробництво | § скорочення часу на проектування і виробництво; § розширення властивостей продукції і сфери її можливого застосування; § зменшення витрат на виробництво продуктів і послуг; § надання споживачам унікальних послуг; § раціоналізація матеріально-технічного постачання |
| Маркетинг | § зменшення витрат часу на розповсюдження виробів; § відшукання нових ринкових ніш; § можливість ідентифікації споживачів виробів; § підтримка продажів; § ефективніша взаємодія із замовниками (наочність, швидкість передачі повідомлень); § підвищення здатності гнучке реагувати на попит і оперативно задовольняти нові бажання споживачів |
Ефективність АРМ включає не тільки економічний ефект від впровадження і функціонування АРМ, але і такі характеристики, як надійність, простота звернення, легкість модифікації, тиражованість інженерних рішень, зниження витрат на розробку і експлуатацію. Тому процес підвищення ефективності АРМ потрібно починати з підвищення ефективності проектування АРМ. Останніми роками значно змінилося співвідношення двох фаз проектування АРМ: технічною і організаційною. Раніше завдання стояло таким чином: є «хороший» технічний проект АРМ, який потрібно упровадити. Тепер же вона формується так: розробити таке АРМ, яке б задовольняло загальним і специфічним умовам впровадження.