Швидке і ефективне здійснення збору, обробки і зберігання величезних масивів інформації стало головною умовою успішного функціонування сучасних організацій, установ і підприємств. Матеріальну базу поводження з «активними» інформаційними ресурсами складає автоматизоване робоче місце (АРМ). Інтерес до АРМ виник в 1980-і роки в США разом з широкою компанією, що почалася, по автоматизації офісів. Впровадження АРМ припускає, що основні операції по накопиченню, зберіганню і переробці інформації покладаються на обчислювальну техніку, а користувач виконує частину ручних операцій і операцій, що вимагають творчого підходу при підготовці управлінських рішень.
Тому АРМ необхідно розглядати як підсилювач інтелектуальних можливостей людини і універсальний засіб обробки інформації.
Орієнтація розробників АРМ на ІТ, що швидко розвиваються, і прагнення організацій-замовників до максимальної адаптації автоматизованих робочих місць визначає унікальність кожного конкретного проекту автоматизації. Дослідження і практичний досвід показують, що при розробці конкретних АРМ необхідно чітко визначити круг вирішуваних користувачем задач, його взаємодії з іншими фахівцями, професійні звички і схильності співробітника. Застосування АРМ не повинне порушувати звичний ритм роботи.
Масове впровадження комплексів АРМ, яке почалося ще в середині минулого століття, вимагало розробки єдиних теоретичних положень, методичних підходів до їх створення і функціонування, без чого неможлива взаємодія різноманітних економічних об'єктів, їх нормальне функціонування в складаному багаторівневому народногосподарському комплексі.