Мікроклімат як визначальний фактор праці менеджера

Навіть талановитий і розумний працівник не зможе впоратися з роботою, якщо погано вона організована. Ефективність праці працівника в цілому і кожного менеджера зокрема залежить насамперед від атмосфери взаємної поваги, свідомого підкорення своєї поведінки високим моральним ідеалам, співробітництва між керівником і підлеглими, між працівниками як колегами. Соціальний мікроклімат у залежить також від того, наскільки свідомо працівники виконують свої обов'язки і залучаються до управлінських процесів, якою мірою керівники враховують думку підлеглих, як виконуються правові і моральні норми, що регламентують становище кожного працівника. Суворе виконання менеджером правових і моральних норм поведінки щодо підлеглих, особиста культура добре впливають на колектив, створюють врівноважений ритм у роботі, умови взаємної поваги та довір'я.

Важлива роль в ефективному забезпеченні праці належить моральному мікроклімату. У колективі мають переважати товариські стосунки і дружба, взаємодопомога, глибока повага до кожного члена колективу, турбота про молоде покоління. Психологічний мікроклімат у колективі формується в процесі роботи, у стосунках між всіма працівниками. Вагомим елементом організації соціальних умов праці є добре організоване обслуговування, пов'язане з благоустроєм, харчуванням, санітарією та гігієною.

Сучасний офіс повинен відповідати вимогам економічності, що особливо важливо при високих цінах на офісну площу, високої технічної оснащеності, органічного дизайну й безпеки з погляду як захисту інформації, так й особистої безпеки співробітників фірми. Саме тому питання організації офісного простору зараз хвилюють всіх думаючих керівників. А якість роботи менеджера безпосередньо пов'язана з грамотною організовуванням внутрішньофірмового простору і мікроклімату в цілому.

Умови праці - це сукупність елементів (чинників) виробничого середовища і трудового процесу, що роблять вплив на функціональний стан організму людини, - здоров'я, працездатність, задоволеність працею і його ефективність.

Можна виділити наступні групи чинників умов праці:

§ Санітарно-гігієнічні, такі, що характеризують мікроклімат (температуру, вологість і швидкість руху повітря), освітлення, шум, вібрацію і зв'язане з освітленням забарвлення службових приміщень і устаткування;

§ Естетичні, такі, що включають колірну обробку інтер'єрів, озеленення службових приміщень, використання в інтер'єрах приміщень творів живопису і витворів прикладного мистецтва;

§ Психофізіологічні, пов'язані із здійсненням заходів психофізіологічного характеру, що забезпечують умови високоефективної діяльності і збереження здоров'я службовців (поступове входження в працю, ритмічність праці, нормальне чергування праці і відпочинку, зміна форм діяльності, активні форми праці і відпочинку і ряд інших чинників);

§ Соціально-психологічні, пов'язані із здійсненням заходів, направлених на формування психологічної готовності людини до роботи з новою технікою, до різного роду нововведенням (зняття психологічних бар'єрів), із створенням нормального психологічного клімату в колективі, встановленням нормальних взаємин керівника і підлеглих і, зокрема, з використанням вироблених наукою і практикою принципів спілкування керівників з підлеглими.

Умови праці регулюються єдиними законодавчими актами, нормативами, стандартами.

Робота із створення сприятливих умов праці повинна носити комплексний системний характер. Початок їх формування закладається при проектуванні підприємств і установ. Це відноситься перш за все до санітарно-гігієнічних і естетичних умов праці, які формуються під впливом проектованої техніки і технології, архітектурно-будівельного оформлення будівель, внутрішнього розміщення службових підрозділів і устаткування, робочих меблів і т.п. На цьому етапі проектуються вентиляція, кондиціонування повітря, освітлення службових приміщень відповідно до санітарних і будівельних норм.

Не менш важлива розробка заходів по формуванню і поліпшенню умов праці на об'єктах, що вже діють. Тут роботу слід ввести по всьому комплексу елементів умов праці, але особливу увагу треба приділити психофізіологічним і соціально-психологічним чинниках, що формується під впливом виконуваної роботи, міжособових відносин, тобто чинникам, які на етапі проектування підприємств не можуть бути враховані.

Оскільки в сучасних умовах господарювання все більше значення надається активізації людського чинника, роль соціально-психологічних умов праці також підвищиться, бо вони сприяють посиленню соціальної мотивації праці, прагненню до більшої творчої віддачі фахівців.

Комплексний підхід до забезпечення сприятливих умов праці відображений в спеціальних міжгалузевих вимогах і нормативних матеріалах, які слід враховувати при проектуванні нових і реконструкції підприємств, що діють, технологічних процесів і устаткування.