Самоорганізація — це комплекс заходів, які виконуються працівником для забезпечення систем та порядку в роботі. Вироблення організованості сприяє закріпленню набутих знань, умінь, що, у свою чергу, дає змогу економити час і енергію.
Основними елементами самоорганізації є організація робочого місця, робочої зони, раціональний режим праці, послідовність операцій тощо. Самоорганізація передбачає насамперед організовування робочого місця та створення оптимальних умов для високопродуктивної праці. Додержання системи в роботі передбачає раціональний режим праці, послідовність у роботі, систематичність, дисципліну праці, самопланування, самоконтроль, самозвіт та самокритику.
Важливим елементом у самоорганізації є режим праці. Його вважають раціональним, якщо дотримують режим робочого часу, коли чергують роботу і відпочинок протягом дня, тижня, місяця, року; коли вироблено постійний власний ритм роботи, якого додержують, раціонально чергуючи легку і важку роботу.
Режим роботи — це чергування робочого часу і відпочинку. Має бути встановлений такий режим, коли заздалегідь відомі початок роботи, перерви у роботі, змінність, чергування видів робіт, графіки відпусток, кінець роботи тощо. Режим роботи служби обліку, контролю і аналізу зумовлює загальний режим роботи господарства, що регламентує положення внутрішнього розпорядку.
Переважна більшість управлінського персоналу працює в одну зміну, але деякі працівники можуть працювати у дві, а іноді й у три зміни. Це пов'язано з їх діяльністю. У деяких випадках деякі працівники можуть починати працювати на 1-2, а іноді й на три години раніше, ніж це передбачено загальним графіком. Інші працівники, навпаки, можуть починати роботу на 1-2 години пізніше, ніж передбачено загальним графіком.
Важливим елементом самоорганізації роботи є визначена система застосованих працівником прийомів, так званого стилю роботи. Розрізняють конкретний стиль окремого працюючого та загальний стиль роботи окремої професії.
Конкретний стиль — це суто індивідуальний, властивий одному працівнику. Загальний стиль роботи полягає в тому, що у своїх найбільш важливих рисах та аспектах — професійно-організаторському та морально-психологічному — передбачає відповідальність, науковий підхід, високу культуру праці, контроль та перевірку виконання правдивість, рішучість, самостійність, твердість, вимогливість, чуйність, скромність тощо.
Психофізіологія виробила ряд правив і вимог, які необхідно дотримувати для забезпечення високоефективної працездатності співробітників на тривалий період. У роботу треба входити поступово. Це час формування домінанти, що забезпечує конкретний вид трудової діяльності. Тривалість періоду входження в проблему різна залежно від стану організму людини, перевтоми, стану санітарно-гігієнічних умов праці, складності виконуваної роботи. Зазвичай він триває 15-20 хвилин, але може доходити і до 45-60 хвилин. Скорочення тривалості цього часу досягають організаційними заходами: введенням розпорядку робочого дня, що упорядковує контакти з керівником і іншими службовцями в часі, продумуванням порядку виконання роботи на майбутній день.
Роботу слід починати з виконання простіших її елементів з поступовим переходом до складнішим. Необхідно дотримувати розміреності і ритмічності роботи. Ритмічна праця продуктивніша і менш втомлююча порівняно з неритмічною. Отже, організаційні заходи, що забезпечують ритмічність праці працівників протягом робочого дня, тижня, місяця, - поліпшення оперативного планування, впорядкування інформаційного обслуговування в часі, розробка і введення розпорядків робочого дня - сприяють усуненню перешкод, відверненні і упорядковують розподіл різних робіт по годиннику робочого дня (дням тижня), виділення, зокрема, часу на виконання найбільш творчої роботи.
Треба забезпечити нормальне чергування праці і відпочинку, а також форм діяльності. Ця вимога заснована на обліку закономірностей роботи головного мозку: розумовий процес повинен розгортатися тривало. Через домінанту, що склалася, процес мислення може продовжуватися і під час перерв і після закінчення робочого дня. У зв'язку з цим велике значення для профілактики стомлення має розробка раціонального режиму праці і відпочинку. Режим праці і відпочинку припускає встановлення загальної величини внутрішньозмінних перерв на відпочинок, їх розподіл протягом робочого дня, а також встановлення форми відпочинку - активного або пасивного.
Важливим елементом культури праці є спеціальний робочий одяг (для роботи на ПК), який має бути легким, гарним, практичним і відповідати вимогам гігієни праці, форма. Форма, покрій і колір одягу мають підкреслювати його ділове призначення.