Усунути або зменшити негативні наслідки тривалої роботи за ПК допомагають заходи, направлені на забезпечення ефективності, безпеки і комфорту користувача. Ергономічні дослідження в сфері використовування комп’ютерних засобів дозволили розробити комплекс науково обґрунтованих рекомендацій щодо:
· загальносанітарних і кліматичних умов;
· тривалості роботи за ПК;
· рівню освітленості і електробезпеки;
· вибору приміщень і устаткування тощо
Ці рекомендації включені в державні нормативні документи.
Світове співтовариство приділяє безпеці роботи з ПК значну увагу. Розроблено багато стандартів, що регламентують вимоги до комп'ютерів і периферійних пристроїв, а також правила безпеки при роботі з ними. Затверджений Міжнародною організацією зі стандартизації стандарт ISO 9001 регламентує якість і рівень виробництва апаратури.
Численні дослідження протягом останніх 20-ти років дозволили визначити безпечні дози випромінювання. Шведські вчені у галузі охорони праці встановили наприкінці 80-х років граничні значення для випромінювання моніторів Ці норми MPR були прийняті розробниками моніторів в усьому світі як стандарт. Головний інститут шведської профспілки працівників і службовців ТСО у 1992 і 1995 роках посилив і розширив дію стандарту MPR. З цього часу промисловість стала випускати монітори у відповідності з вимогами ТСО.
З метою запобігання ушкодженням, що можуть статися через ураження електричним струмом, загоряння, коротке замикання тощо, розроблено загальний стандарт безпеки ІЕС 950. Загальним стандартом електробезпечності для країн Європейської співдружності є Сетагк, міжнародним ергономічним стандартом — ISO 9241-3. У Швеції рівень випромінювання моніторів регламентує стандарт МRP II (згодом почали діяти стандарти ТСО1, ТСО92, ТСО95, ТСО99, що висувають жорсткіші вимоги до рівнів випромінювання моніторів).
Кожен IIК щодо відповідності стандартам TUV, MPR-II або ТСО-98.
В Україні розроблені й діють Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин від 10 грудня 1998 р. № 7 (ДСанПіН 3.3.2007-98). У цих правилах, зокрема, регламентується, що приміщення, де люди працюють з ПК, повинно розміщуватися в північній або північно-східній частині будівлі. Площа одного робочого місця повинна становити щонайменше 6м2, об'єм — щонайменше 20м3, відстань між робочими столами — щонайменше 2,5 м у ряду і 1,2 м між рядами. Стіни приміщень потрібно фарбувати у пастельні тони з коефіцієнтом відбиття 0,5-0,6.
Для того щоб особи, які працюють з ВДТ, меншою мірою втомлювались і зберігали високий рівень працездатності, потрібно раціонально організовувати їхні робочі місця. Зокрема, робоче місце має відповідати основним антропометричним даним людини. Крісло або стілець на робочому місці повинні мати висоту сидіння 40-50 см від рівня підлоги, а також відповідний кут нахилу спинки. Стегна працюючих при правильно організованому робочому місці мають розміщуватися паралельно підлозі, а стопи ніг— на підлозі або підставці.
Передній ряд клавіш ЕОМ має бути розташований так, щоб можна було без зусиль натискати клавіші трохи зігнутими пальцями при вільно опущених плечах і горизонтальному положенні рук. При цьому кут між плечем і передпліччям повинен становити 90°. Щоб досягти цього, висота робочої поверхні столу має становити 68-80 см, відстань від підлоги до нижнього ряду клавіатури —60-75 см, кут нахилу клавіатури—5-15°
Нині фірми-виробники зручності роботи з клавіатурою приділяють багато уваги. Сучасні клавіатури з'єднуються із системним блоком гнучким кабелем, а деякі з них навіть не мають кабелю. Це уможливлює вільне переміщення клавіатури на поверхні столу. Крім того, у більшості клавіатур регулюється кут нахилу клавіш, а клавіатури, наприклад, фірми Microsoft Natural Keydoard мають розщеплення середньої (літерної) частини і особливу форму для природнішого положення пальців над клавішами. Перед клавіатурою встановлюють спеціальні подушечки або підпірки, на які оператори можуть спиратися, що запобігає перенапруженню м'язів і сухожиль.
Форма комп'ютерної миші повинна відповідати анатомо-фізіологічним особливостям п'ясті руки.
Монітори потрібно розміщувати на висоті рівня очей (висота від підлоги до нижнього краю екрана має становити 95-100см) на відстані 60-70см від оператора (відстань від краю столу — 50-70см). Кут зору працюючого щодо екрана має дорівнювати 10-20°, але не більше 40°, кут між верхнім краєм монітора і рівнем очей користувача має становити менш як 10°. Найдоцільніше розміщувати екран перпендикулярно до лінії погляду користувача. Кут нахилу екрана по вертикалі має становити 0-30°. З цією метою сучасні монітори комплектують підставкою з поворотним кронштейном, що дає змогу регулювати кут нахилу монітора і горизонтально обертати його навколо вертикальної осі. Висоту екрана від поверхні підлоги регулюють змінюючи висоту робочої поверхні столу. Іноді монітори встановлюють на спеціальні підставки, що уможливлює його переміщення у просторі у вертикальному та горизонтальному напрямах.
Призначений для користувача інтерфейс АРМ часто організовується за допомогою поняття робочого столу на екрані. Екран ділиться на три частини. Перша (зазвичай верхня частина) - рядок меню, з її допомогою здійснюється доступ до інших об'єктів. Друга частина (зазвичай нижня частина) називається рядком стану, з її допомогою швидко викликаються найбільш використовувані об'єкти або відображається важлива поточна інформація. Третя частина (основна, середня частина екрану) називається робочою поверхнею (поверхнею столу), де відображаються дії над робочими об'єктами. Така форма організовування діалогу людини і ПК найбільш зручна, і багато програм використовують саме її.
Нині багато уваги приділяють розробці інтелектуальних інтерфейсів, тобто програмних засобів, які виконують роль посередника між людиною і прикладними програмами. Основне завдання інтерфейсів полягає не лише в передаванні інформації користувачу, а й у її інтерпретації в певній ситуації, згідно з цілями та інтересами користувачів різної кваліфікації. Сучасні програмні засоби обладнані інтерфейсами, що настроюються. Настроювання можливе для колірного оформлення інтерфейсу, змінюються піктограми, видимі панелі інструментів (їх склад і розміщення на екрані монітора), є можливість автоматизувати виконання одноманітних операцій; підвищується зручність доступу до пунктів меню. Перелічені вдосконалення сприяють оптимізації виконання операцій, зменшують кількість дій, які виконують користувачі, викликають у них позитивні емоції, що врешті сприяє підвищення продуктивності праці.
З метою зменшення напруження очей потрібно, щоб відстань між краями сусідніх точок зображення на моніторі не перевищувала1'. Оптимальний розмір літеро-цифрових знаків — 16-20', складних знаків — 35-40'. Оптимальні співвідношення параметрів літер і цифр такі: ширина знака — 0,75 їх висоти, товщина ліній при зворотному контрасті — 1/6-1/8, відстань між знаками — 0,25-0,5 висоти знака, між словами — 0,75-1, між рядками — 0,5-1.
Для профілактики загальної втоми і особливо зорового аналізатора важливе значення має організовування режиму праці та відпочинку. Загальна тривалість робочого дня не повинна перевищувати 8 год. Частота і тривалість перерв залежать від типу та інтенсивності виконуваних робіт. Під час робіт, які виконуються з великим навантаженням, рекомендуються перерви на 10-15 хв. через кожну годину, а при неінтенсивній і монотонній роботі — на 10-15 хв. через кожні дві години. Кількість мікропауз (тривалістю до хвилини) потрібно регулювати індивідуально. Зміст регламентованих перерв може бути різний: виробнича гімнастика (вправи для очей, гімнастика, спрямована на корекцію вимушеної робочої пози, поліпшення венозного кровообігу, часткову дисфункцію рухової активності), альтернативна допоміжна робота, приймання їж тощо.
У приміщеннях, де виконуються роботи з ПК, повинно бути передбачене природне і загальне штучне освітлення. Робочі місця користувачів потрібно розміщувати так, щоб у поле зору не потрапляли вікна і освітлювальні прилади (монітори потрібно розміщувати під кутом 90-105° до вікон і на відстані 2,5-4м від стін і віконних прорізів). У поле зору користувача не повинні потрапляти поверхні, що відбивають світло. Покриття столу має бути матовим з коефіцієнтом відбиття 0,25-0,4.
Для штучного освітлення приміщення рекомендується застосовувати світильники матового світла з розсіювачами, а спектральний склад ламп має наближатися до спектру сонячного світла (наприклад, люмінесцентні типу ЛБ). Оптимальна освітленість робочих місць — 400-500лк. Співвідношення яскравості екрана і найближчих предметів не повинно перевищувати 3:1.
У приміщеннях, де виконуються роботи з ВДТ, необхідно передбачити оптимальні значення параметрів мікроклімату, температури, (відносної вологості та рухливості повітря відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 для категорії робіт 1а, 1б.
Рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях, обладнаних ВДТ, мають відповідати СН 3223-85. При виконанні робіт з ВДТ у виробничих Приміщеннях вібрація на робочих місцях не повинна перевищувати допустимі норми (відповідно ГОСТ 121012-90 для категорії робіт 1в).
Експозиційна доза рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрана при будь-яких положеннях регулювальних пристроїв не повинна перевищувати 7,74·10-12 А/кг, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год (100 мкР/год). Напруга електростатичного поля на робочих місцях і ВДТ (як у зоні екрана дисплея, так і на поверхнях обладнання, клавіатури, друкувального пристрою), а також електромагнітних полів не повинна перевищувати граничне допустимих значень за стандартами.
Протипоказання для роботи з ПК: гострота зору з корекцією не нижче 0,5 на одному оці й 0,2 — на другому; міопія понад 6,0 Д; гіперметропія понад 4,0 Д; астигматизм понад 3,0 Д; відсутність бінокулярного зору; акомодація нижче вікових норм; хронічні захворювання переднього відрізка очей; захворювання зорового нерва, сітківки; глаукома.
Жінки, які працюють з ВДТ, повинні обов'язково раз на два роки проходити медичний огляд. Жінкам з часу встановлення вагітності та в період годування дитини грудьми забороняється працювати з ВДТ.
Небезпечним для користувачів можуть виявитися корпуси системного блоку і монітора, якщо вони виконані з пластика, в якому є компонент під назвою “трифенил фосфат”. При високій температурі в приміщенні вони можуть викликати різного роду алергічні реакції.
Вибір відповідних меблів (стіл, стілець і інше) для устаткування робочого місця і правильне положення тіла при роботі за ПК допоможуть зменшити навантаження на кістково-м’язову систему користувача.
Проведені медико-біологічні обстеження осіб, професіонально працюючих на ПК або надмірно що захоплюються комп’ютерними іграми, свідчать про вплив комп’ютера на психіку людини. Людина стає дратівливою, замкнутою легко збудливим. Цьому сприяють не тільки перераховані вище причини, але і програмні продукти, що використовуються, їх колірне оформлення і звуковий супровід. Відомо що червоний колір порушує і може привести до підвищення артеріального тиску, а голубий заспокоює. Таким чином, колірне оформлення програми і її елементів може по-різному впливати на психоемоційний стан працюючого за комп’ютером. При постійній професійній роботі на ПК небайдуже вплив на психіку людини швидкості у відповідь реакції програми на дії людини, швидкості зміни зображень, появи “помічників і порад” тощо.
Приведені нижче рекомендації по зменшенню шкідливої дії на здоров’я людини, що працює за ПК, є вимогами САНПіН і повинні дотримуватися як працівником, так і працедавцем:
Поширення ПК, плазмових панелей телевізорів і моніторів змушують офтальмологів замислюватися про профілактику й зняття комп'ютерного зорового синдрому (Computer Vision Syndrome), що часто сполучається із синдромом «сухого ока». Найбільше загальне стомлення викликає робота в діалоговому режимі. Особливе навантаження на зір має комп'ютерна графіка - виконання й коректування робочих креслень за допомогою ПК. Скарги людей, що проводять більшу частину робочого часу за екраном монітора, можна розділити на дві групи:
Ø оптичні
· затуманення зору (зниження гостроти зору);
· уповільнене перефокусування з близьких предметів на далекі й назад (порушення акомодації);
· двоїння предметів;
· швидке стомлення при читанні.
Ø фізичні
· печіння в очах;
· почуття «піску» під повіками;
· болю в ділянці очниць і чола;
· болю при русі очей;
· почервоніння очних яблук.
Дослідження зорових функцій у людей, протягом декількох років працюючих за екранами ПК, виявило зниження обсягу акомодації в порівнянні з віковою нормою й більшою частотою короткозорості в порівнянні з людьми того ж віку, не пов'язаних з комп'ютером. В осіб, що пред'являли вищеописані скарги, всі ці зміни були виражені більш різко. Дослідження впливу самої роботи з дисплеєм на зір показало, що за робочу зміну відбувається зменшення обсягу акомодації, і в деяких користувачів розвивається тимчасова (так називана помилкова) короткозорість.
У сучасному житті без комп'ютера вже не обійтися. Але як з «неминучого зла» перетворити його в дійсно корисного помічника?
· Не зневажайте відвідуванням офтальмолога, і не займайтеся самолікуванням.
· Використайте спеціальні краплі для очей
· Обмежте час роботи за комп'ютером не більше 4 годин на день
· Робіть обов'язкові паузи під час роботи на близькій відстані через кожні 20-30 хвилин
· Важливе значення має правильне організовування робочого місця й раціональний режим роботи.
· Особливо важливе дотримання правил для дітей і підлітків, коли формування рефракції ще не сформоване й надмірне навантаження може приводити до розвитку короткозорості. Дітям рекомендується проводити час біля ПК тільки з пізнавальною метою
· Придбайте спеціальні окуляри із прогресивними лінзами, у яких зона ясного бачення відповідає переміщенню погляду при роботі на різних відстанях. Застосування таких окулярів в інтенсивних користувачів ПК дало зниження зорового стомлення й поліпшення показників акомодації в порівнянні зі звичайними окулярами в 85% працівників.
При дотриманні перерахованих рекомендацій зменшується кількість помилок оператора, особливо в другій половині дня зменшуються дратівливість і головні болі, поліпшується емоційний стан. В окулярах з комп'ютерним фільтром комфортно в приміщенні, освітленому штучними джерелами світла, (особливо люмінесцентними лампами), тому що окуляри поліпшують спектральний склад світла, що попадає в очі. У них комфортно на вулиці, у похмуру погоду - видно чіткіше й контрастніше, а в сонячний день вони не пропускають в очі дуже активну короткохвильову частину спектра. Таким чином, окуляри з комп'ютерним фільтром можуть бути рекомендовані для постійного носіння. А це дуже важливо, тому що більше 50% комп’ютерщиків - люди в окулярах.
Сухість очей досить розповсюджена проблема серед користувачів ПК. Вважають, що причин широкого поширення сухості око серед користувачів ПК трохи:
· більше рідке моргання користувача при роботі на комп'ютері (частота моргання становить приблизно третину від звичайної частоти);
· широко розкриті очі при розгляданні зображення на моніторі, це приводить до збільшення швидкості випару сльози з поверхні ока.
Для зменшення синдрому «сухого ока» при роботі на комп'ютері треба, насамперед, забезпечити правильні умови роботи:
· правильно встановити екран монітора (центр на 10-20см нижче око користувача)
· вибрати правильно відстань (не менш 50см) до монітора
· крім того, користувачам комп'ютера варто нагадувати про необхідність більш часто моргати при перших ознаках сухості око
· треба так само час від часу закрити очі й зробити трохи кругових (обертальних) рухів
· корисно влаштовувати 2-3-ох хвилинні перерви при роботі за монітором, фокусуючи погляд в далині.