Місце інформаційного забезпечення

Менеджерська діяльність як процес вироблення та прийняття управлінських рішень ґрунтується на інформації про стан господарських об'єктів і хід виробництва. Від якості цієї інформації, від її повноти, достовірності, своєчасності залежить ефективність менеджменту; дієвість управлінського впливу на об'єкти управління. До інформації з боку менеджменту висувається низка вимог, а саме; стислість, чіткість формулювань, своєчасність надходження; задоволення потреб конкретних керівників; точність і достовірність, правильний відбір первісних відомостей, оптимальність систематизації і безперервність збору та оброблення відомостей.

Широке впровадження комп'ютерної техніки і кардинальна зміна інформаційно-комунікаційних процесів безпосередньо впливають на прийняття управлінських рішень. Постійно зростаючий обсяг інформації і відносно низька продуктивність праці людей, зайнятих її обробкою, обумовили появу нових інформаційних технологій. Це цілісні технологічні системи по прийняттю управлінських рішень, для яких характерні:

§ нові технології комунікаційних обчислювальних мереж (на базі локальних і розподілених);

§ нові технології оброблення інформації на основі автоматизованих робочих місць (АРМ);

§ безпаперова технологія, що виключає папір як носій інформації;

§ технологія використання штучного інтелекту.

Основними компонентами структури АРМ є: комп’ютерна та організаційна техніка; інформаційно-технологічне і програмно-алгоритмічне забезпечення; спеціально створювані організаційні структури управління, що забезпечують ефективне використання всіх елементів нових інформаційних технологій. У складі АРМ менеджера сукупність інформації та засобів її подання утворює підсистему інформаційного забезпечення, яка структурно складається з методичних матеріалів зі створення та ведення інформаційного забезпечення, класифікаторів, кодифікаторів інформації та інформаційної бази на паперових та машинних носіях. Адже для організовування інформаційної взаємодії різноманітних інформаційних систем між собою, а також з різними групами користувачів дані потрібно відповідним чином однотипово описати в усіх системах на різних рівнях, тобто вирішити проблему їх інформаційної сумісності в найширшому розумінні.

Цього досягають створенням інформаційного забезпечення, під яким розуміють сукупність форм документів, нормативної бази та реалізованих рішень щодо обсягів, розміщення і форм існування інформації, яка використовується в інформаційній системі при її функціонуванні(ГОСТ 34.003-90.АС.Терміни та означення).

Методичні та інструктивні матеріали - це сукупність державних стандартів, галузевих керівних методичних матеріалів і розроблених проектних рішень щодо створення і супроводження інформаційного забезпечення.

Рис. Структура інформаційного забезпечення

Системи класифікації і кодування - це перелік описів і систем супроводження класифікаторів техніко–економічної інформації на економічному об’єкті.

Основні принципи створення інформаційного забезпечення: цілісність, вірогідність, контроль, захист від несанкціонованого доступу, єдність і гнучкість, стандартизація та уніфікація, адаптивність, мінімізація введення і виведення інформації (однократність введення інформації, принцип введення - виведення тільки змін).

Цілісність відображається у здатності даних задовольняти принцип повного узгодження, точність, доступність і достовірне відображення реального стану об’єкта.

Існують два підходи до створення інформаційної бази:

1. Аналіз сутностей спадний підхід, або “згори - вниз” , який поділяє процес створення на чотири стадії:

§ моделювання уявлень користувачів;

§ об’єднання уявлень;

§ складання і аналіз моделі (схеми);

§ реальне (фізичне) проектування.

2. Синтез атрибутів зростаючий підхід, або “знизу - вгору”, оскільки він починається із синтезу атрибутів найнижчого рівня, з яких формуються сутності та зв’язки верхнього рівня. Виділяють чотири стадії для цього підходу:

§ класифікація атрибутів;

§ композиція сутностей;

§ формування зв’язків;

§ графічне уявлення.

Кожний з цих підходів має свої переваги й недоліки і визначається виходячи із потреб проектування ІC. Для створення великих ІC, у яких є структура, найбільш прийнятний аналіз сутностей, для автономних невеликих ІC без структури - атрибутний (локальний).

Інформаційне забезпечення не можна успішно спроектувати без загального планування “згори - вниз” і детального проектування “знизу - вгору”. Походження двох підходів, в свою чергу, не можна досягти без відповідної методики, загальні контури якої ми розглядаємо.

Вимоги до інформаційного забезпечення (ГОСТ 24.104-85 “Автоматизовані системи управління. Загальні вимоги”) такі:

§ інформаційне забезпечення має бути достатнім для виконання всіх функцій ІC, які автоматизуються;

§ для кодування інформації, яка використовується тільки в цій ІC, має бути застосовані класифікатори , які є у замовника ІC;.

§ для кодування в ІC вихідної інформації, яка використовується на вищому рівні, мають бути використані класифікатори цього рівня, крім спеціально обумовлених випадків;

§ інформаційне забезпечення ІC має бути суміщене з інформаційним забезпеченням систем, які взаємодіють з нею, за змістом, системою кодування, методами адресації, форматами даних і формами подання інформації, яка отримується і видається ІС;

§ форми документів, які створюються інформаційною системою, мають відповідати вимогам стандартів УСД чи нормативно - технічним документам замовника ІC;

§ форми документів і відеокадрів, які вводяться чи коригуються через термінали ІC, мають бути погодженні з відповідними технічними характеристиками терміналів;

§ сукупність інформаційних масивів ІC має бути організована у вигляді бази даних на машинних носіях;

§ форми подання вихідної інформації ІC мають бути узгоджені із замовником (користувачем) системи.

§ терміни і скорочення, які застосовуються у вихідних повідомленнях, мають бути загальноприйнятими в цій предметній сфері й погоджені із замовником системи.

§ у ІC мають бути передбачені необхідні заходи щодо контролю і оновлення даних в інформаційних масивах ІC, оновлення масивів після відмови будь-яких технічних засобів ІC, а також контролю ідентичності однойменної інформації в базах даних;

§ при необхідності можуть створюватись також самостійні інформаційні засоби і вироби для конкретного користувача.

Інформаційний засіб - комплекс упорядкованої, відносно постійної інформації на носіях даних, які описують параметри та характеристики заданої предметної сфері застосування, і відповідної документації, призначеної для поставки користувачеві.

Інформаційний виріб в ІC- виготовлений інформаційний засіб, який пройшов випробування встановленого вигляду та поставляється як продукція виробничо-технічного призначення для використання в ІC. Наприклад: словники, довідники підприємств і організацій, товарів, класифікатори, правові інформаційні системи тощо