При проектуванні форми машинограми у її заголовок виносяться реквізити-ознаки, значення яких є незмінними для всієї машинограми (дата), або ті, значення яких змінюються досить рідко порівняно з рештою і які вказують на більш значущі порівняно з іншими об'єкти управління для даної машинограми. Для деяких відомостей це може бути код структурного підрозділу, код виробу, код рахунка бухгалтерського обліку.
У заголовку таблиці назви граф розміщуються так: ліворуч розташовуються реквізити-ознаки у порядку убування їх важливості у контексті машинограми, праворуч — реквізити-основи. Серед останніх здебільшого ліворуч розташовуються реквізити-основи, що використовуються у розрахунку, праворуч — результат розрахунку. Рядки машинограми здебільшого упорядковані за значенням реквізитів-ознак у порядку їх розташування у заголовках машинограми і заголовку таблиці. Але іноді допускаються деякі відступи від цих загальних правил.
Склад вхідної інформації визначають виходячи зі змісту машинограми та суті задачі. Дані про ціни та найменування об'єктів розташовуються у масивах-довідниках характеристик і цін (на матеріали, вироби, обладнання), норми витрат ресурсів (матеріальних, трудових) — у відповідних масивах нормативно-довідкової інформації, плани випуску виробів, деталей — у масивах планової інформації, фактична інформація про випуск продукції, рух деталей, матеріалів, відпрацьований час тощо. — у відповідних масивах облікової інформації. У структуру запису вхідних масивів входять реквізити-ознаки, які характеризують господарські об'єкти (коди та найменування матеріалів, виробів, деталей, структурних підрозділів, професій, табельні номери тощо) і процеси (дата, код операції, номер документа), а також реквізити-основи (кількість, ціна, вартість, тарифна ставка, оклад). Склад вхідної інформації має бути достатнім для формування машинограми.
Усі розрахунки, які здійснюються під час формування результатної машинограми з вхідної інформації, мають бути формально описані у вигляді математичного алгоритму. У формулах великими літерами позначають реквізити-основи, верхніми та нижніми індексами — реквізити-ознаки. В алгоритмі слід передбачити розрахунок результатних підсумків.
Схема алгоритму рішення задачі відображає поетапний процес перетворення вхідних даних у результатну інформацію. До складу результатної інформації входить машинограма і результатний масив (масиви), який зберігається, якщо потрібно використовувати його дані при розв'язуванні інших задач або при повторних розв'язуваннях даної задачі.
При побудові схеми алгоритму слід враховувати послідовність упорядкування вхідної інформації (або її відсутність) і те, як має бути впорядкована інформація для забезпечення можливості здійснення розрахунків, а також послідовність упорядкування інформації вихідної машинограми. У разі потреби у схему алгоритму слід включати блоки, в яких здійснюватиметься упорядкування інформаційних масивів. Упорядкування масиву означає, що записи у ньому розташовані (або можуть бути прочитані) у певному порядку. Впорядкування за кількома полями (реквізитами) означає, що записи масиву впорядковані за зростанням (убуванням) значення першого поля; ті записи, у яких значення першого поля однакові, впорядковані за зростанням (убуванням) значення другого поля і т. д.
У схемах алгоритму у разі необхідності слід зазначати операції групування записів масиву. Групування записів здійснюється при розрахунку проміжних і кінцевих підсумків — у результатному масиві формується один запис замість групи записів у початковому масиві. Групування записів у один запис здійснюється за виконання певної умови, наприклад, коли у групі записів початкового масиву значення певних полів є незмінними (тобто в розрізі цих полів розраховується підсумок). При цьому розраховується сума значень деякого (деяких) реквізиту-основи і заноситься у запис результатного масиву. Решта полів у цей запис вибирається з початкового масиву без змін.
У деяких задачах використовуються не всі записи вхідних масивів оперативної інформації. Так, у масиві руху матеріалів на складі можуть використовуватися лише дані про надходження матеріалів на склад. У цьому разі в алгоритмі слід передбачити операцію вибірки записів з масиву за певною ознакою, наприклад, за кодом операції руху матеріальних цінностей.
Інформаційна модель задачі представляє схему, на якій представлені інформаційні зв'язки задачі. В центрі рисунка розташований прямокутник (символ процесу) з назвою задачі; угорі і ліворуч від нього — символи даних (документів, масивів) вхідної інформації; праворуч і знизу — символи даних (документів, масивів, відеокадрів) вихідної інформації. Для вхідних (вихідних) масивів, які є результатом розв'язання інших задач (або використовуються для розв'язання інших задач), на схемі наводяться назви цих задач у символах процесу. Також на схемі показується, в які підрозділи підприємства передається результуюча машинограма або з яких підрозділів чи зовнішніх джерел надходять вхідні документи. Інформаційні зв'язки між символами даних, задач, підрозділів зображуються у вигляді ліній.