Система управління виробництвом.

Система управління виробництвом може містити цілий набір вбудованих підсистем, таких, як підсистема техніко-економічного планування, підсистема оперативного планування виробництва, підсистема оперативного управління основним виробництвом, підсистема управління матеріально-технічним забезпеченням та інші. Структура цієї системи формується у відповідності з політикою та стратегією діяльності підприємства.

Підсистема техніко-економічного планування. Всі завдання підсистеми техніко-економічного планування, виходячи з завдань, складаються з перспективного і поточного планування, які взаємопов’язані між собою.

Перспективне планування носить орієнтовний характер, здійснюється на п’ять і більше років і корегується в процесі виконання, а також при виникненні доповнень в зв’язку з розвитком науки і техніки. Перспективні плани підприємств складаються по невеликій кількості укрупнених показників і обґрунтовуються техніко-економічними розрахунками.

Поточне планування основним своїм завданням має визначення річної виробничої програми по випуску продукції, як обґрунтування необхідних матеріальних, трудових і грошових ресурсів для її виконання. Основна проблема, яка вирішується підсистемою, полягає в узгодженні потреб у випуску продукції даного підприємства з його виробничими можливостями та ресурсами. При цьому повинно забезпечуватися оптимальне планування виробництва продукції і балансування ресурсів, витрат, прибутку і рентабельності. Ефективна робота підсистеми забезпечується за рахунок оптимізації виробничої програми, раціонального використання основних і оборотних фондів, встановлення оптимального рівня і обсягів незавершеного виробництва, зменшення невиробничих затрат, підвищення якості і оперативності управління. База даних такої підсистеми має містити значну сукупність даних, які відображені в таблиці.

Таблиця

Наповнення виробничої підсистеми бази даних

  Зміст
Поступлення покупних виробів, не передбачених програмою у сумарному виразі.
Потреби комплектації на план року, кварталу у сумарному виразі.
Потреби в матеріалах на план року, кварталу у вартісному виразі.
Плани виробництва і реалізації продукції по дільницях і цехах підприємства в розрізі видів обладнання, професій робітників та їх розрядів на рік, квартал, місяць.
Трудомісткості виробничої програми цеху в нормо-рік,
Підсумки про виконання оперативного плану виробництва по основній номенклатурі по цехах головного підприємства, філіях на дату.
Розподіл основних замовлень по підрозділах в натуральних і кількісних показниках.
Оперативний облік руху деталей, складальних одиниць, виробів по цехах, дільницях і складах.
Виконання планів запуску і випуску по номенклатурі і в вартісному виразі по цехах і дільницях.
Обсяги незавершеного виробництва, технічних втрат і браку.
Відомості відхилень ходу виробничих процесів від планів по цехах. відомості фактичних витрат матеріалів по цехах. відомість відхилень по матеріалах і комплектуючих по філіалах, цехах, підприємству в цілому.
Квартальний, місячний, добовий і змінний плани запуску і випуску по номенклатурі і у вартісному відношенні по цехах і дільницях.
Змінні завдання по операціях в розрізі цехів, дільниць, операцій. комплектності заділів в розрізі цехів, дільниць, операцій.
Потреби в деталях, інструменті і технологічних пристосувань власного виготовлення в розрізі цехів, дільниць.
Очікуваного виконання плану по підприємству, цехах, дільницях та тривалості виробничого циклу.

Типовий план підприємства характеризується значною кількістю задач. При цьому в інформаційній системі обробляється великий обсяг інформації, оскільки розрахункові дані характеризують всю виробничо-господарську діяльність підприємств і їх виробничих підрозділів.

Таблиця

Типові функції оперативного управління основним виробництвом

  Функції
Оперативний облік руху деталей, складальних одиниць, виробів по цехах, дільницях і складах.
Оперативний облік виконання планів запуску і випуску по номенклатурі і в вартісному виразі по цехах і дільницях.
Оперативний облік незавершеного виробництва, технічних втрат і браку по цехах і дільницях.
Розрахунок квартального, місячного, добового і змінного планів запуску і випуску по номенклатурі і у вартісному виразі продукції по цехах і дільницях.
Розрахунок змінних завдань по операціях в розрізі цехів, дільниць та операцій.
Розрахунок комплектності заділів в розрізі цехів, дільниць та операцій.
Розрахунок потреби в деталях власного виготовлення, інструменті і технологічних пристосувань в розрізі цехів, дільниць та операцій.
Розрахунок очікуваного виконання плану по підприємству, цеху, дільниці.
Розрахунок тривалості виробничого циклу по підприємству, цеху, дільниці.
Розрахунок плану по номенклатурі та у вартісному виразі по підприємству, цеху, дільниці.
Аналіз виробничої діяльності цеху, підприємства в цілому.
Оперативна обробка даних інвентаризації по цехах та дільницях.
Аналіз оперативної ситуації на підприємстві в цілому та в окремих підрозділах зокрема.
Оптимальний розподіл виробничої програми по планованих періодах виротовлення виробу між дільницями і цехами підприємства з врахуванням завантаженності устаткування і завантаженості працівників.
Складання кошторисів планових затрат на виробництво і один виріб по дільницях і цехах підприємства в розрізі видів обладнання, професій робітників та їх розрядів.
Розрахунок плану виробництва і реалізації продукції у вартісному виразі на одиницю виробу по дільницях і цехах підприємства в розрізі видів обладнання, професій робітників та їх розрядів.
Розрахунок нормативної і планової трудомісткості і зарплати на одиницю виробу по дільницях і цехах підприємства в розрізі видів обладнання, професій робітників та їх розрядів.
Розрахунок чисельності основних виробничих робітників по професіях, дільницях, цехах, підприємству на рік з розбивкою на квартал, місяць.
Розрахунок фонду заробітної плати основних виробничих робітників по професіях, дільницях, цехах, підприємству на рік, квартал, місяць.
Розрахунок виробничої програми цеху у вартісному вигляді.
Розрахунок трудомісткості виробничої програми цеху на нормативний рік,
Розрахунок нормативної і планової собівартості і ціни одиниці продукції по цеху.
Розрахунок нормативної і планової собівартості одиниці по підприємству.
Розрахунок собівартості товарного випуску по цехах і підприємству.
Розрахунок виготовлення планових і складових частин виробу і виробу в цілому по цехах і підприємству.
Розрахунок обсягів валової і товарної продукції по цехах і підприємству.
Розрахунок виробничих потужностей підприємства.
Розрахунок виробничих площ підприємства.
Розрахунок продуктивності праці по цехах та на підприємстві.
Розрахунок рівнів механізації виробництва (підприємство, цех, підрозділ).
Аналіз політики підприємства у розрізі існуючої ситуації.

 

Відзначимо, що задачі планування використовують нормативи всіх інших підсистем, що обслуговують технічний та організаційний розвиток, стосуються питання виробництва, збуту і реалізації продукції, матеріально-технічного забезпечення, праці, кадрів, фінансів та інші важливі для підприємства показники (прибуток, рентабельність, собівартість, фондовіддачу та інші).

Підсистема оперативного управління основним виробництвом. Підсистеми оперативного планування виробництва тісно пов’язані з виконанням функцій оперативного управління. Оперативне або оперативно-виробниче планування основним своїм завданням має складання календарних планів на підприємстві і в цехах. Вирішує задачі раціонального розподілу робіт і складання змінно-добових завдань.

Призначення підсистеми оперативного управління основним виробництвом полягає у здійсненні координації ходу виробництва з метою досягнення позитивних результатів діяльності підприємства. Ця підсистема забезпечує:

§ рівномірне і комплексне виконання плану виробництва на основі розподілу планових завдань між підрозділами, ділянками і робочими місцями при виконанні технологічних виробничих процесів;

§ узгодження всіх елементів виробництва у часі;

§ узгодження оперативних планів виробництва з продуктивністю цехів і дільниць;

§ узгодження оперативних планів з запланованими техніко-економічними показниками;

§ систематичне виявлення резервів виробництва, підвищення продуктивності праці, покращення використання основних і оборотних фондів, створення умов, які сприяють розвитку передових форм організації виробництва.

Підсистема виконує такі основні функції, як оперативний облік, оперативний аналіз, оперативне регулювання виробничого процесу. В ряді випадків підсистема виконує функції оперативного планування, тоді вона окремо не виділяється. Об’єктом аналізу є планова і відповідна облікова інформація, а його результати використовуються для вирішення задач оперативного управління ходом виробництва.

Підсистема управління матеріально-технічним забезпеченням. Основне призначення підсистеми управління матеріально-технічним забезпеченням - своєчасне і комплексне забезпечення виробництва сировиною, матеріалами і комплектуючими при дотриманні режиму економії у використанні матеріалів, здійсненні постачальних операцій і складуванні. Підсистема має наступну функціональну структуру: планування матеріально-технічного забезпечення, фондове забезпечення і специфікація потреб; встановлення лімітів цехам і службам підприємства і доведення їм плану матеріально-технічного забезпечення до споживачів; облік, звітність, статистична звітність про раціональне використання ресурсів.

Для виконання двох перших етапів вирішуються наступні задачі розрахунку потреб матеріальних та трудових ресурсів, серед яких основними є такі:

§ на за діяння незавершеного виробництва;

§ для функціонування основного виробництва;

§ для впровадження нової техніки;

§ на створення перехідних запасів;

§ на зберігання очікуваних залишків;

§ відповідних фондів (страхового та інших).

До підсистем управління забезпеченням виробництва відповідно до використовуваних ресурсів у процесі виробництва усіма видами (елементами) виробництва, відносяться такі п'ять компонентів:

§ виробництво і випуск готової продукції,

§ основні засоби і виробничі площі,

§ матеріальні й енергетичні ресурси,

§ трудові ресурси,

§ фінансові ресурси.

У кожній з зазначених підсистем вирішуються задачі забезпечення, розробки, виготовлення, випуску і реалізації продуктів виробництва необхідними ресурсами, що нормуються й іншим способом регламентуються, плануються і враховуються і по яким складається звітність, виробляються і приймаються рішення. Причому всі завдання вирішуються у взаємозв'язку, завдяки єдиним нормам, нормативам і регламентуючим матеріалам, сформованим у єдину базу даних.

На основі одержаних результатів розрахунку складається план матеріально-технічного забезпечення функціонування організації. Спеціальний клас задач присвячений оперативному і поточному обліку, підготовці статистичної звітності, обсягам реалізації фондів, обліку неліквідів.

Підсистема управління допоміжним виробництвом. Допоміжне виробництво має важливе значення. Затрати на його функціонування складають біля половини вартості продукції, в ньому, як правило, зайнято до 40% працівників. В його склад входять ремонтне, інформаційне, енергетичне, транспортне і складське господарство. Для кожного з них характерні власні задачі планування, обліку, контролю і аналізу, регулювання.

Комплекси задач по обслуговуванню енергетичного і складського господарства включають задачі, пов’язані з виробництвом окремих видів енергії, енергозабезпеченням, організацією інформаційних потоків управління, ремонтом і наглядом за енергоустановками і витратами енергоресурсів, зберіганням палива, організацією зберігання продукції на складах і управління навантажувальними та розвантажувальними роботами.

 

Таблиця

Типові функції управління ремонтним обслуговуванням.

  Функції
Розрахунок графіків планово-запобіжного ремонту.
Укладання заявки на матеріально-технічне постачання.
Облік виконання планово-запобіжного ремонту.
Формування статистичної звітності про ремонтні роботи.
Контроль і аналіз графіку виконання планово-запобіжних робіт.

 

Таблиця

Типові функції управління транспортним обслуговуванням.

  Функції
Планування перевезень вантажів.
Визначення вантажопотоків і потреб в тарі.
Укладання графіків руху і змінно-добових завдань.
Планування техніко-економічних показників.
Облік і контроль за виконанням змінно-добових завдань.
Розрахунок фізичних показників використання транспорту.
Формування статистичної звітності про роботу транспорту.
Контроль, аналіз, корегування графіків руху.

 

Підсистема управління якістю продукції. Питанням підвищення якості продукції на підприємстві повинна надаватись велика увага. Це фактор підвищення і інтенсифікації суспільного виробництва. Управління якістю продукції розширює функції контролю якості і полягає в визначенні показників якості, контролі та аналізі якості продукції і регулюванні технологічних процесів і методів стимулювання для підвищення якості продукції до раціонального рівня.

Таблиця

Типові функції управління якістю продукції

  Функції
Планування показника здачі продукції з першого подання, облік.
Оперативний і розгорнутий аналіз здачі продукції.
Облік, оперативний і розгорнутий аналіз міжцехових повернень продукції.
Облік, оперативний і розгорнутий аналіз відхилень від технології виробництва видів продукції.
Облік і оперативний аналіз рекламацій і претензій, а також причин їх виникнення.
Облік і аналіз втрат від браку, аналіз причин браку.
Розрахунок і комплексного показника якості.
Формування заявок на усунення.
Конструктивних і технологічних дефектів в виробах.

Підсистема управління капітальним будівництвом вирішує задачі, пов’язані з управлінням загальним ходом капітального будівництва, будівництвом господарським способом, підрядними роботами.

Підсистема організації і розвитку управління підприємством вирішує завдання планування, контролю і обліку, аналізу роботи апарату управління. В цій же підсистемі повинна вирішуватися задача неперервного контролю роботи системи управління підприємством і аналізу рівня її ефективності.

Підсистема інформаційної системи управління підприємством покликана підвищувати рівень і авторитет автоматизованих систем організаційного управління. Для цього в першу чергу необхідно забезпечити з боку інформаційної системи менеджменту інформаційне, причому вибіркове професійно спрямоване забезпечення керівників усіх рангів і режим “запит-відповідь“ з усіх запитань, які стосуються діяльності підприємства. Другою, не менш важливою функцією, є забезпечення підготовки і прийняття управлінських рішень. Для цього крім керуючої інформаційної системи, яка реалізує алгоритми прийняття рішень, що забезпечуються експертними системами, в складі інформаційної системи менеджменту повинна бути створена база знань. Однак, такі бази ще не проектуються, тому повна реалізація функцій підсистеми знаходиться в перспективі на найближчі 10-15 років.