Рішення економічних задач на основі АРМ пов'язане з пошуком необхідної інформації в інформаційній базі, подальшій її обробкою по розрахункових алгоритмах і видачею результатів на екран або друк. Ефективна експлуатація АРМ вимагає використання мов спілкування користувача з ПК. Найбільш розвинені засоби спілкування користувача з ЕОМ реалізуються лінгвістичними процесорами, здатними здійснити різні види аналізу вхідного повідомлення (синтаксичний, морфологічний, семантичний), і орієнтованими на роботу з конкретною наочною галуззю діяльності користувача. У АРМ менеджера часто спілкування ґрунтується на макетуванні зображень екрану у вигляді зразків-прототипів документів. Для цього використовуються різноманітні технічні прийоми забезпечення діалогу користувача і ПК: управління положенням курсору на екрані із застосуванням світлового пера, мерехтіння і підсвічування полів екрану, програмування функціональних клавіш.
Діалог реалізується на основі попереднього розробленого сценарію, який представляється семантичними мережами, таблицями діалогу, фреймами (структури даних нового типу, на основі яких строяться інтелектуальні БД) та іншими засобами для формування моделей прикладної галузі діяльності. Описані функціональні можливості АРМ реалізуються сукупністю програмних компонентів.
Кожний з програмних компонентів виконує широкий набір дій і в більшості випадків може використовуватися незалежно від інших. Центральним компонентом, без якого неможлива робота інших засобів є ОС. Вона забезпечує: створення і актуалізацію каталогу файлів різних типів, перегляд каталогів і друк файлів, перейменування і редагування файлів, захист файлів, розподіл зовнішньої пам'яті тощо.
Методика рішення формалізованих задач базується на використанні таких методів оптимізації:
§ лінійне й динамічне програмування - для рішення завдання розподілу ресурсів;
§ теорії масового обслуговування - завдань із випадковим характером надходження й обслуговування заявок у системі;
§ імітаційного моделювання – завдань з використанням імітаційної моделі;
§ статистичного моделювання - завдань, у яких результат перебуває методами математичної статистики з великої кількості розрахунків з різними факторами;
§ теорії керованих марковських процесів - задач із випадковим не контрольованим фактором;
§ теорії ігор - змагальних завдань в умовах невизначеності;
§ теорії розкладів завдань календарного впорядкування робіт;
§ сіткового планування управління - завдань із невизначеною оцінкою часу виконання видів робіт;
§ векторної оптимізації - багатокритеріальних завдань;
§ теорії розпізнавання образів - завдання пошуку.
Методика розв’язання неформалізовуваних завдань прийняття рішень здійснюється за допомогою інтелектуальних систем та реалізується за наявності таких умов:
§ відсутності математичної моделі завдання й методів її рішення,
§ великого обсягу простору рішень,
§ наявності шуму у вихідних даних,
§ наявності кваліфікованих експертів,
§ неможливості структуризації.
Архітектура інтелектуальної системи включає:
§ інтерфейс користувача,
§ базу знань про предметну область, організовану у форму за допомогою якої здійснюється міркування й перебуває рішення;
§ систему управління базою знань, що включає сукупність язикових і програмних засобів для створення й ведення бази знань;
§ систему пошуку рішень, що включає комплекс програм, розроблених на основі математичних, логічних, евристичних методів, що надає користувачеві рекомендації із прийняття рішень;
§ систему пояснення обраного рішення.