Соціологічне опитування як основний метод збирання первинної соціологічної інформації та його різновиди.

 

 

Опитування – метод збору соціологічної інформації про досліджуваний об’єкт під час безпосереднього (інтерв’ю) чи опосередкованого (анкетування) соціально-психологічного спілкування соціолога і респондента (опитуваного) шляхом реєстрацій відповіді респондентів на сформульовані соціологом питання, які випливають з цілей і завдань дослідження.

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 6.3.

 

Анкета – тиражований документ, якій містить певну сукупність запитань, сформульованих і пов’язаних між собою за встановленими правилами.

 

 

 

Рис. 6.4.

 

Запитання анкети - висловлювання разраховане на одерження інформації, що дає змогу операціоналізувати ознаки певного соціального явища

 

 

Класифікація запитань анкети

 

Рис. 6.5.

Структура анкети

 

 

Рис. 6.11.

Метод аналізу документів

 

Позитивні риси методу:	Особливості застосування:	Недоліки:
- стабільний стан об’єкту дослідження можливе повторне дослідження;   - в документі передається не лише інформація про події, а й відношення до них авторів, можливий аналіз подій з різних позицій.	- документальна інформація носить вторинний характер, відсутній контакт з тією реальніст’ю, яку відображає документ;   - документальна інформація залежить від позицій і задумів авторів документу;   - інформація представлена в узагальненому вигляді, що підвищує її якість, існує можливість порівнювати факти різних періодів, одні і ті ж самі факти, що зафіксовані в різні періоди різними особами;   - мова документу не співпадає з мовою дослідження, вірогіден камуфляж форми документу.	- дослідження носить посивний характер, бо відсутній безпосередній контакт дослідника і соціологічного явища;   - дослідник може сприйняти вигадану інформацію за істину, бо висновки дослідника грунтуються на основі вторинної інформації, яка може бути викривлиною;   - автор фіксує в документі не лише безпосередньо спостерігаєме, а й минулі події, може використовувати повідомлення інших осіб;   - зміст документальної інформації залежить від форми, в якій вона подається.

 

 

Рис. 6.12.

 

Традиційний (кабінетний)	Методи аналізу документів	Кількічний (контент-аналіз)
Традиційний аналіз (класичний)	Контент-аналіз (кількісний)
Тлумачення документа через з'ясування основних думок та ідей конкретного тексту. Оцінку його змісту згідно з політичними, моральними або естетичними критеріями.	Аналіз змісту масової сукупнос-ті Текстів з використанням стан-дартизованих вимірювальних, статистичних процедур з метою отримання їх об'єктивних кіль-кісних характеристик. Його сут-ність полягає у перекладі в кіль-кісні показники текстової інфор-мації.
Методи аналізу документів

 

Рис. 6.13.