12.1 Необхідність та особливості страхування авіаційних ризиків
Авіаційне страхування – це загальна назва комплексу майнового, особистого страхування та страхування відповідальності, яка випливає з експлуатації повітряного транспорту і захищає майнові інтереси юридичних та фізичних осіб у разі настання певних подій, визначених договором страхування або законодавством.
Розрізняють обов'язкове та добровільне авіаційне страхування. Обов'язковість низки авіаційних видів страхування обумовлена міжнародними конвенціями з цивільної авіації, до яких приєдналася Україна, та внутрішніми законодавчими актами. Воно поширюється на всіх авіаексплікатантів України як на території нашої країни, так і за її межами.
Добровільні види авіаційного страхування – це широкий спектр в основному страхування майна та страхування відповідальності різних підприємств і організацій, які беруть участь у функціонуванні цивільної авіації.
Особливості проведення авіаційного страхування. Порядок та умови проведення авіаційних видів страхування є специфічними і потребують докладного висвітлення. Це, зокрема, зумовлено такими чинниками:
− авіаційне страхування має справу з особливими, відмінними від інших видів майна ризиками;
− значний розмір страхових сум передбачає узгодження дій страховиків і перестраховиків;
− авіаційні ризики можуть тягти за собою катастрофічні та кумулятивні збитки;
− авіаційне страхування тісно пов'язане з міжнародним страховим ринком;
− авіаційне страхування регулюється як національним, так і міжнародним правом;
− для проведення операцій з авіаційного страхування потрібна розвинена спеціалізована інфраструктура;
− авіаційні ризики висувають високі вимоги до професійної підготовки фахівців, які здійснюють їх страхування.
Отже, авіаційне страхування є досить складним за своєю суттю, а його реалізація потребує від страховика особливого підходу.
Отже, можна виокремити такі особливості авіаційного страхування:
− комплектність (майнове, особисте, відповідальності);
− великі розміри страхових сум, визначених у валюті різних країн;
− дія полісів за межами України;
− значна акумуляція ризиків;
− необхідність перестрахування ризиків на міжнародному страховому ринку.
Основними ризиками, які виникають під час авіаційних перевезень є:
- ризик пошкодження авіаційного судна або його знищення внаслідок технічної несправності;
- ризик викрадення або захоплення авіаційного судна;
- ризик зникнення авіаційного судна, пасажирів і багажу без вісті;
- ризик загибелі боа травмування пасажирів внаслідок аварії авіаційного судна;
- ризик загибелі або пошкодження майна третіх осіб внаслідок аварії авіаційного судна;
- ризик виникнення техногенних катастроф внаслідок аварії авіаційного судна.
Законодавча база авіаційного страхування. Зауважимо, що серед чотирьох підвидів авіаційного страхування обов'язковою з погляду міжнародних вимог є лише відповідальність повітряного перевізника перед третіми особами, пасажирами, власниками багажу, вантажу та пошти. В Україні обов'язковість страхування повітряних суден та членів екіпажу встановлено лише внутрішнім законодавством.
Обов'язковість авіаційного страхування визначена міжнародними Конвенціями Цивільної авіації, до яких приєдналась Україна, Повітряним Кодексом (ст. 103), Законом України «Про страхування» (ст. 7, п. 7) та Постановою КМУ «Про порядок та умови проведення обов'язкового авіаційного страхування» № 1083 від 13 липня 1998 року.
Закон «Про страхування» передбачає як обов'язковий вид «авіаційне страхування цивільної авіації».
Під повітряним транспортом розуміють:
1) повітряні судна цивільної авіації, що входять до Єдиного державного реєстру цивільної авіації України;
2) повітряні судна та літальні апарати, що не входять до реєстру ЦА;
3) повітряні судна та літальні апарати, що входять до Єдиного державного реєстру військово-транспортної авіації.
З усіх вище перелічених об'єктів обов'язковому страхуванню підлягає тільки повітряний транспорт п. 1. Повітряний кодекс ЦА регламентує діяльність тільки повітряного транспорту п. 1, тобто повітряного транспорту, що входить до Єдиного реєстру цивільної авіації.
Характеристика обов'язкових видів авіаційного страхування. Страхування цивільної відповідальності авіаперевізника перед пасажирами, власниками багажу, вантажу, пошти та третіми особами
Щодо відшкодування збитків пасажирам важливо пам'ятати, що ліміти відповідальності в різних країнах неоднакові. Наприклад, в Україні цей ліміт становить не менш як 20 тис. дол СІЛА за кожну особу. Необмежений ліміт відповідальності означає, що особа, яка потерпіла від авіаційної події, може подати позов на необмежену суму, і він може бути визнаний судом. У такому разі загальна сума відшкодування повинна бути саме такою, яку визнав суд.
Відповідальність за багаж здебільшого встановлюється як 1 дол за 1 кг, а за вантаж – 20 дол за 1 кг. Тому страхування цього виду може здійснюватись як з визначенням лімітів відповідальності окремо за одного пасажира, за 1 кг багажу або вантажу та окремо перед третіми особами. У практиці при страхуванні цього виду дуже часто застосовують так званий єдиний комбінований ліміт (combine single limit). Ліміт відповідальності в комбінованому ліміті – це загальна максимальна страхова сума (страхове відшкодування), що може сплатити страховик за сукупністю позовів третіх осіб, пасажирів, вантажовласників стосовно одного страхового випадку.