Найбільша частка у структурі страхового ринку України припадає на страхові послуги щодо захисту майна. Поступово змінюється підхід до такого страхування, оскільки тривалий час на вітчизняному ринку переважав формальний підхід – страхувальники страхували майно за балансовою вартістю і детально не вивчали ризики. Зараз багато страхувальників згідні профінансувати незалежну експертизу для з’ясування реальної вартості їх майна.
До страхових послуг щодо захисту майна зараховують:
- страхування наземного транспорту;
- страхування майна;
- страхування вантажів та багажу;
- страхування кредитів;
- страхування фінансових ризиків;
- страхування залізничного транспорту;
- страхування інвестицій;
- страхування повітряного транспорту;
- страхування водного транспорту;
- страхування судових витрат;
- інші види майнового страхування.
Страхова наука визначає такі основні принципи майнового страхування:
- страхового інтересу – наявність фінансової зацікавленості у страхувальника;
- добросовісності – зобов’язання страховика та страхувальника бути чесними один перед одним під час укладання та дії договору страхування;
- відшкодування – страхувальник має можливість отримати лише компенсацію збитку внаслідок страхового випадку;
- суброгації – право страхової компанії після виплати страхового відшкодування отримати компенсацію від винної особи. Це право поширюється на страховика лише на суму фактично виплаченого страхового відшкодування;
- контрибуції – це право страхової компанії звернутися до інших страхових компаній, які також відповідальні перед страхувальником, з пропозицією визначити між собою витрати щодо відшкодування збитку;
- безпосередньої причини – право страхової компанії виплачувати відшкодування збитку лише за страхові випадки, передбачені у договорі страхування.
Страхувальниками можуть бути юридичні та фізичні особи. Страховим випадком є збитки страхувальника, завдані йому у зв’язку з пошкодженням, руйнуванням, знищенням чи викраденням майна.