Метод (від грец. – шлях дослідження, спосіб пізнання істини) – спосіб пізнання істини та її відтворення в мисленні.
Методи навчання — це способи співпраці викладача і студента, в результаті яких студент одержує знання, вміння, навички, під впливом яких формується світогляд, морально-етичні якості особистості.
Метод навчання визначає, що і як саме роблять студенти (учні) з навчальним матеріалом, які властивості і зв’язки між об’єктами розкривають вони. Метод є центральною ланкою детермінації процесу навчання зовнішніми обставинами.
У методі навчання можна виділити змістову і формальну сторони.
З м і с т о в а сторона має такі компоненти:
1) зміст (різні моделі, аналогії, алгоритми, які допомагають засвоїти сутність навчальних предметів);
2) розумові, передусім мислительні дії, потрібні для засвоєння змісту навчальних предметів і додаткового змісту (загальнологічні дії, а також дії, що розкривають принцип побудови навчального процесу);
3) співвідношення між цілями навчання, з одного боку, і прямими і непрямими його продуктами, з іншого.
Ф о р м а л ь н асторона методу навчання характеризується співвідношенням активності викладача і слухачів, характером поєднання колективних та індивідуальних форм навчальної роботи, співвідношенням зорової та слухової інформації у поданні навчального матеріалу, кількістю і складністю завдань, які стоять перед слухачами, мірою допомоги, що надається їм.
Кожен метод навчання має свою структуру, тобто складається із малих частинок, які називаються прийомами.
Прийом навчання – сукупність конкретних навчальних ситуацій, що сприяють досягненню проміжної (допоміжної) мети конкретного методу. Так, у методі навчальної бесіди прийомами є відповіді-запитання.
У практичній роботі сучасної школи створена і постійно удосконалюється система методів навчання. Найбільш розроблені традиційні методи навчання, які класифікують за джерелами знань. У залежності від того, що є джерелом знань, ці методи поділяються на III групи:
І. Словесні (вербальні), джерело знань – слово.
II. Наочні, джерело знань – наочність.
III. Практичні, джерело знань – практичні дії.
Група словесних методів включає такі різновиди: 1) пояснення; 2) розповідь; 3) лекція; 4) інструктаж (вступний, поточний, заключний); 5) навчальна бесіда; 6) самостійне опрацювання; 7) робота з книгою.
Чим багатший арсенал прийомів у структурі методу, тим він повноцінніший та ефективніший. Методи навчання поділяють на загальні (можуть використовуватися в процесі навчання будь-яких навчальних предметів) і спеціальні (застосовуються для викладання окремих предметів, але не можуть бути використані при викладанні інших предметів).
Деякі вчені відкидають традиційну класифікацію методів і вважають, що для юнацького віку (учнів училищ, студентів вузів) важлива перевага розумового пошуку істини. Відповідно до цього виділяють такі методи навчання:
1) аналітичний: відбувається розчленування цілого на частини;
2) синтетичний: практичне поєднання частин, компонентів, елементів в єдине ціле у мислительній діяльності людини;
3) аналітико-синтетичний: одноразове поєднання цілого і компонентного, одиничного і загального;
4) індуктивний: пізнання від одиничного до загального;
5) дедуктивний: пізнання від загального до одиничного;
6) індуктивно-дедуктивний: поєднання одиничного і загального;
7) порівняння: співставлення фактів, доказів, засобів;
8) аналогії: логічні й асоціативні між фактами і явищами;
9) класифікації: групування фактів, явищ.
Поєднання цих двох класифікацій дає нам бінарну систему методів навчання. У практиці вищої школи сьогодні активно використовується такий практичний метод навчання, як вправи.
Вправи — багаторазове повторення певних дій або видів діяльності для їх засвоєння, яке опирається на розуміння і супроводжується свідомим контролем і коректуванням. Вправи відповідно поділяються на такі види: а) підготовчі; б) вступні; в) пробні; г) тренувальні; д) творчі; с) контрольні.
У вищих навчальних закладах виділяють лабораторні, практичні і дослідні роботи. До практичних методів навчання слід віднести і графічні роботи. У них зорове сприйманняпоєднується з моторною пам’яттю студентів.
Сучасний вуз немислимий без комп’ютера, як засобу навчання. За допомогою комп’ютера реалізується програмове і проблемне навчання, а також його можна використати як засіб навчального моделювання науково-технічних об’єктів і процесів. Спілкування з комп’ютером сприяє розвитку інтелектуального, духовного і морального потенціалу студентів.
Педагогічні методи навчання у сучасній національній школі передбачають використання дослідницьких засобів для всебічного розвитку і формування особистості.