Соціалізація (від лат. sosialis – громадський, суспільний) – процес засвоєння людським індивідом певної системи знань, норм і цінностей, які дозволяють йому функціонувати в якості повноцінного члена суспільства.
Соціалізація включає в себе як соціально контрольовані процеси цілеспрямованого впливу на особистість (виховання), так і стихійні, спонтанні. Не дивлячись на широке використання, термін “соціалізація” не має однозначного тлумачення. В одних випадках його пов’язують з вихованням, в інших – з формуванням особистості.
Соціалізацію розуміють як процес діяльності і засвоєння та дієве відтворення людиною соціального досвіду попередніх поколінь. Поняття “соціалізація” стосується тільки людей і означає найвищий щабель розвитку біологічної і психологічної адаптації людини до навколишнього середовища.
Де і як відбувається процес соціалізації людини?
Процес соціалізації людського індивіда відбувається в сім'ї, групі ровесників, школі, трудовому об’єднанні, формальних і неформальних групах, у спілкуванні та ігровій і предметній діяльності. Соціалізація має і стихійний, і цілеспрямований характер. Організований процес соціалізації передбачає різноманітність форм і методів виховання. Самовиховання – провідне й визначальне начало соціалізації. В процесі соціалізації відбувається засвоєння соціальних норм поведінки, соціальних установок, а також норм спілкування й варіантів життєвого стилю.