Використання осадження для розділення та визначення різних сполук

1. Реакції осадження використовують у ході систематичного аналізу суміші катіонів шести аналітичних груп для відділення однієї групи від іншої. Наприклад, для відділення катіонів першої анаіличної групи застосовують реакцію взаємодії аргентум(І)-, плюмбум(ІІ)-, меркурі(І)-катіонів з хлоридною кислотою:

AgNO3+HCl®AgCl¯+HNO3,

PbNO3+2HCl®PbCl2¯+2HNO3,

Hg2(NO3)2+2HCl®Hg2Cl2¯+2HNO3.

Розведена сульфатна кислота може бути груповим реактивом на катіони другої аналітичної групи: іон SO42- утворює з катіонами Ba2+, Sr2+, Ca2+ білі осади:

BaCl2+Na2SO4®BaSO4¯+NaCl,

CaCl2+Na2SO4®CaSO4¯+2NaCl,

SrCl2+Na2SO4®SrSO4¯+2NaCl.

2. Реакції осадження широко використовуються для визначення окремих іонів.

Наприклад, їдкі луги KOH, NaOH і амоніак NH3 утворюють з Fe(III)-катіоном червоно-бурий осад ферум(III) гідроксиду:

FeCl3+3NaOH®Fe(OH)3¯+3NaCl.

Дигідроген сульфід, динатрій сульфід утворюють з купрум(2+)- іонами чорний осад купрум(II) сульфіду, який не розчиняється у розведених хлоридній та сульфатній кислотах, але розчиняється за умови нагрівання в 2 н. розчині нітратної кислоти:

CuSO4+Na2S→CuS↓+(NH4)2SO4,

3CuS↓+8HNO3→3Cu(NO3)2+3S+4H2O+2NO.

Аргентум нітрат утворює з іодид-іоном жовтий осад аргентум іодиду, який не розчиняється в нітратній кислоті і в розчині амоніаку (цим він відрізняється від хлоридів і бромідів, а розчиняється в динатрій триоксотіосульфаті і калій ціаніді:

KI+AgNO3®AgI↓+KNO3.