Із закону постійності складу витікає, що елементи сполучаються друг із другом у певних кількісних співвідношеннях. Тому в хімію були введені поняття еквівалента та еквівалентної маси.
Еквівалент елемента (Е) - така його кількість, яка сполучається з 1 молем атомів водню, чи заміщує таку ж саму кількість атомів водню в хімічних реакціях.
Маса 1 еквівалента називається його еквівалентною масою (me).
Еквівалент складної речовини - це така його кількість, яка взаємодіє без залишку з 1 еквівалентом водню чи взагалі з одним еквівалентом іншої речовини.
Еквівалент простої речовини та еквівалент елемента в сполуці обчислюють, виходячи з даних про атомну масу та валентність елемента:
де А - атомна маса речовини,
- валентність атому.
Еквівалент солі АnBm обчислюють за формулою:
де - молекулярна маса речовини,
- кількість атомів металу у сполуці,
- валетність металу.
У 1797 р. В. Ріхтером був експериментально встановлений закон еквівалентів, який був остаточно сформульований Дж. Дальтоном у 1803 р.: хімічні елементи й речовини реагують між собою у масових частках, пропорційних їхнім еквівалентам: