У 1829 р. Деберейнер розподілив елементи на групи за подібністю їх хімічних властивостей. Групи Деберейнер назвав тріадами. Він виділив три Тріади.
У 1863 р. Ньюлендс розташував елементи послідовно за збільшенням їх атомних мас і відмітив, що восьмий елемент, починаючи з любого, приблизно повторює властивості першого. Ньюлендс назвав цю закономірність “законом октав” і, виходячи з неї, спробував розподілити усі відомі йому елементи на групи (октави).
У 1864 р. з’явилась робота Лотара Майера, у якій була наведена таблиця, що містила деякі хімічні елементи, розподілені за валентністю на шість груп.
Менделєєв на відміну від попередніх учених вважав, що між усіма хімічними елементами повинен бути зв’язок, який об’єднує їх в одне ціле. Він розташував елементи за збільшенням їх атомних мас і винайшов, що подібні в хімічному відношенні елементи зустрічаються через правильні інтервали і що, таким чином, однакові властивості періодично повторюються в ряді елементів. Ця закономірність одержала свій вираз у періодичному законі: властивості тіл, а також форми та властивості елементів знаходяться в періодичній залежності від величини атомних висів елементів.