a) відповідне середовище
Наприклад, для виявлення кальцій(ІІ)-катіонів можна використовувати реакцію з амоній оксалатом:
Ca2+_+C2O42 -® CaC2O4.
Якщо під час перебігу реакції утворюється білий осад, це свідчить про наявність кальцій(ІІ)-катіонів у розчині. Але кальцій оксалат розчиняється у сильних кислотах, тому середовище не повинно бути кислим.
b) температура розчину
Наприклад, під час виявлення амоній-катіонів за допомогою лугу реакцію слід проводити за умов нагрівання. Поява запаху амоніаку свідчить про присутність амоній-катіонів у розчині.
c) достатньо висока концентрація іону, що визначають
Осад випадає тільки за умови, що продукту реакції одержують більше, ніж його може міститись у насиченому розчині. Якщо сполука, що утворюється малорозчинна і випадає в осад при невеликій концентрації іона, що визначають, то кажуть, що реакція високочутлива.
d) реакція повинна бути чутливою
Чутливість кількісно визначається за допомогою двох величин.
а) мінімум, що відкривають - найменша кількість йону, яку можна визначити за допомогою цієї реакції. Позначається m (вимірюється у мкг).
б) мінімальна концентрація - величина, яка показує при якому розбавленні розчину реакція ще дає позитивний результат.
Зв’язок між величинами: С=1:.
Наприклад, встановлено, що у 0,03 мл розчину можна визначити не менше 0,15 мкг Pb2+ у вигляді PbCrO4. Значить m=0,15 мкг.
С=1::1:200000.
Це означає, що на 1 г Pb2+ у розчині може бути не більше 200000 мл води.
В якісному аналізі застосовуються ті реакції, відкриваємий мінімум яких не більше 50 мкг, а С<1:1000.
Чутливість реакції залежить від концентрації реагентів, часу перебігу, відповідного середовища та температури, додавання органічних розчинників.