Перші органічні реактиви були знайдені емпіричним шляхом. Потім вчені В.І.Кузнєцов, А.П.Терентьєв, Л.М.Кульберг, І.М.Коренман та інші вивчали залежність між будовою органічних речовин та їхньою взаємодією з іонами неорганічної природи та приступили до синтезу нових реактивів.
Під час пошуку нових специфічних органічних реактивів використовують сполуки з певними групами атомів: гідроксильною ¾OH, гідросульфідною ¾SH, оксимною ¾NOH, імінною ¾NH, карбоксильною ¾COOH, сульфогрупою ¾SO3H. Характер взаємодії неорганічних іонів з органічними реактивами залежить від положення відповідних елементів у періодичній системі, від електронних структур іонів та будови молекул органічних речовин.
Переваги застосування органічних реактивів полягають у тому, що вони є високо чутливими та дозволяють визначати дуже малі кількості іонів. Крім того, специфічність органічних реактивів часто дає можливість визначити окремі іони без попереднього розділення, що дуже важливо для практики. Органічні реактиви дуже різноманітні.