Приклади органічних реагентів, що мають застосування в аналізі

1. Алізарин (1,2-діоксиантрахінон) з іонами Al3+ утворює комплексну сполуку ярко-червоного кольору, яка не розчиняється в етановій кислоті. Ця сполука називається “алюмінієвим лаком”. Алізарин малорозчинний у воді, тому на практиці використовують алізариновий червоний ¾ натрієву сіль 1,2-діоксантрахінон-3 сульфокислоти.

C14H5O2(OH)2SO3Na+Al(OH)3=[Al(OH)C14H5O2(OH)2SO3Na]0

Іони Fe3+, Cu2+, Bi3+ заважають реакції, бо з алізарином вони теж утворюють забарвлені осади.

Реакцію виявлення Al3+ алізарином краще проводити в слабко кислому середовищі (pH=4,2....4,6), у цих умовах алізарин дає жовтий колір. У лужному середовищі фіолетовий колір самого алізарину маскує червоне забарвлення алюмінієвого комплексу і впливає на результати аналізу.

2. a-нітрозо-b-нафтол (реактив Ільїнського) окиснює кобальт(II) у кобальт(III), із яким утворює червоно-бурий осад внутрикомплексної солі (C10H6NOO)3Co. Осад не розчиняється у мінеральних кислотах.

Такі самі реакції у присутності реактиву Ільїнського відбуваються з іонами Fe3+, Cu2+, Hg2+, але осади цих іонів розчиняються в мінеральних кислотах.

3. Диметилгліоксим (реактив Чугаєва) в амоніачному середовищі утворює з іоном Ni2+ комплексну сполуку яскраво-червоного кольору ¾- диметилгліоксимат нікелю. Рівняння реакції має такий вигляд:

NiSO4+2C4H8N2O2+2NH4OH → Ni(C4H7N2O2)2+(NH4)2SO4+2H2O.

Нікель диметилгліоксимат не розчиняється у розведеному розчині амоніаку, але розчиняється в сильних кислотах та лугах.

Реакції Ni2+ з диметилгліоксимом заважають іони Fe3+, що утворюють із розчином амоніаку гідроксид, нерозчинний у воді, а також іони Fe2+, які з диметилгліоксимом утворюють комплексну сіль червоного кольору. Вплив іонів Fe3+ можна усунути маскуванням за допомогою фториду лужного металу, а вплив іонів Fe2+ ¾ окисненням в іони Fe3+ дигідроген пероксидом .

4. Натрій гідрогентартрат NaHC4H4O6 із розчинами солей калію утворює білий кристалічний осад:

KCl+NaHC4H4O6 → KHC4H4O6↓+NaCl.

Утворений осад ¾ кисла сіль винної кислоти. Сама винна кислота H2C4H4O6, її середні солі (K2C4H4O6, Na2C4H4O6, (NH4)2C4H4O6), подвійна сіль KNaC4H4O6, а також натрій гідрогентартрат NaHC4H4O6 добре розчинні у воді. Калій гідрогентартрат KHC4H4O6 і амоній гідрогентартрат NH4HC4H4O6 ¾ малорозчинні сполуки. Якщо подіяти сильною кислотою або лугом, то калій гідрогентартрат розчиниться. Реакції розчинення відбуваються за такими рівняннями:

KHC4H4O6↓+HCl → H2C2H4O6 +KCl,

KHC4H4O6↓+NaOH → KNaC4H4O6+H2O.

Слід пам'ятати, що калій гідрогентартрат розчиняється під час нагрівання розчину, реакція його утворення відбувається в концентрованих розчинах калій-іонів. Тому під час виявлення іонів K+ за допомогою натрій гідргентартрату треба додержуватись таких умов: а) реакцію проводити в слабокислому середовищі; б) концентрація калій-катіонів повинна бути достатньо великою; в) реакцію треба проводити за умови охолодження, у відсутності іонів NH4+.

5. Бензидин6Н5)2NH утворює з хром(VI)- та манган(IV)-іонами сполуки синього кольору.