Розділення і концентрування

Необхідність розділення і концентрування може бути обумовлена такими факторами:

1) проба містить компоненти, які заважають визначенню;

2) концентарція компонента, що визначають, нижче межі визначення методу;

3) компоненти, які визначають, нерівномірно розподілені у пробі;

4) відсутні стандартні зразки для градуювання приладів;

5) проба високотоксична, радіоактивна чи дорога.

Розділення ¾ це операція (процес), в результаті якої компоненти, що складають вихідну суміш, відділяються один від іншого.

Концентрування ¾ операція (процес), в результаті якої збільшується відношення концентрації чи кількості мікрокомпонентів до концентрації чи кількості макрокомпонентів.

Під час розділення концентрації компонентів можуть бути близькими одна до одної, але можуть і відрізнятись. Концентрування проводять в умовах, коли концентрації компонентів різко відрязняються.

Під час концентрування речовини, які присутні у невеликій кількості, збираються у меншому об’ємі чи масі (абсолютне концентрування), чи відділяються від макрокомпонента таким чином, що відношення концентрації мікрокомпонента до концентрації макрокомпонента збільшується (відносне концентрування).

Розрізняють групове та індивідуальне виділення і концентрування: під час групового ¾ за один прийом відділяється декілька компонентів, при індивідуальному ¾ із зразка виділяють один компонент чи послідовно декілька компонентів. Під час використання багатоелементних методів визначення (атомно-емісійний, рентгенофлуоресцентний) краще використовувати групове розділення і концентрування. Під час визначення методами фотометрії, флуориметрії, атомно-абсорбційним, навпаки, краше використовувати індивідуальне виділення компонентів. Для розділення і концентрування застосовують методи екстракції, соосадження, хроматографії та інші. Хроматографію використовують головним чином для розділення складних сумішей на складові частини, соосадження ¾ під час концентрування.

Для кожної сфери хімічного аналізу є свій вибір методів розділення і концентрування. У нафтохімічній промисловості ¾ в основному хроматографічні методи, у токсікологічній хімії ¾ екстракція та хроматографія, в електронній промисловості ¾ дистиляція та екстракція.