Визначення загальної жорсткості води

Загальна жорсткість визначається сумою тимчасової (карбонатної) та постійної жорсткості: Ж_заг=Ж_тимч+Ж_пост. Метод визначення загальної жорсткості базується на титруванні певної порції досліджуваної води розчином трилона Б 0,01 моль/л за рН=10-12 у присутності індикатору ¾ еріохром чорного Т. Лужне середовище утворюється під час додавання до досліджуваної проби амоніачного буферного розчину.

Методика виконання: У конічну колбу вмісткістю 250-300 мл поміщають 100 мл досліджуваної води, яку відміряють за допомогою мірної колби. Потім додають 5 мл амоніачного буферного розчину, 0,1 г сухого індикатору ¾ еріохром чорного Т. З катіонами металів індикатор утворює комплексні сполуки винно-червоного кольору:

Сa²⁺ + HInd^{2 -}= CaInd^- + H⁺, Mg²⁺ + HInd^{2 -}= MgInd ^-+ H⁺.

винно-червоний винно-червоний

Потім проводять титрування розчином трилона Б. У точці еквівалентності винно-червоний колір змінюється на синій внаслідок накопичення аніонів індикатору.

CaInd^- + [H₂Tr]^2- = [CaTr]^2- + HInd^- + H⁺,

винно-червоний синій

 

MgInd ^-+ [H₂Tr]^2- = [MgTr]^2- + HInd^- + H⁺.

винно-червоний синій

Загальну жорсткість води розраховують за формулою:

Ж_заг=мг-екв/л,

де N_трБ ¾ молярна концентрація еквівалента розчину трилона Б, моль/л;

V_трБ ¾ об’єм розчину трилона Б, який пішов на титрування, мл;

V(H₂O) ¾ об’єм розчину води, мл.