Таблиця №10

Розміри зон радіоактивного забруднення при наземному ядерному вибусі

Примітки: 1. V_сер – швидкість середнього вітру на час ядерного вибуху;

2. Визначити розміри зон радіоактивного забруднення можна при допомозі радіаційної лінійки РЛ-1.

4.4 Проникаюча радіація

Проникаюча радіація – це потік гамма-випромінювання і нейтронів. Які утворюються при ядерному вибуху внаслідок ядерної реакції і радіоактивного розпаду продуктів ділення. На проникаючу радіацію витрачається 3,5-4% енергії вибуху. Тривалість дії проникаючої радіації не більше 10-15 секунд в залежності від потужності вибуху.

Основою уражаючої дії є потік гамма-променів і нейтронів у зоні ядерного вибуху, які поширюються від центру вибуху на всі боки і проходять відстань на сотні і тисячі метрів.

4.5 Електромагнітний імпульс

При наземних та висотних ядерних вибухах гамма-промені вибивають із атомів повітря швидкі електрони, які летять у напрямку руху гамма-променів із швидкістю, наближеною до швидкості світла, а позитивні іони (залишки атомів) залишаються на місці. В результаті такого поділу зарядів у просторі утворюються короткочасні електричні і магнітні поля, які являють собою електромагнітний імпульс ядерного вибуху – ЕМІ.

ЕМІ уражає радіоелектронну і радіотехнічну апаратуру.

Час наростання ЕМІ до максимального значення становить кілька мільярдних часток секунди, що значно менше від часу спрацьовування відомих електронних систем захисту. Тобто в момент впливу ЕМІ чутливе електронне обладнання одержить дуже велике перевантаження, протистояти якому воно не зможе.

5. Осередок комбінованого ураження

Осередок комбінованого ураження – це територія, в межах якої в наслідок стихійних лих, аварій, катастроф, а також одночасного або послідовного впливу декількох видів зброї масового ураження чи звичайних засобів ведення бойових дій, виникли масові, здебільшого комбіновані, ураження людей, сільськогосподарських тварин і росли, зруйнування та пошкодження будівель і споруд.

В залежності від наявності (двох чи більше) тих чи інших факторів ураження осередок комбінованого ураження буде характеризуватися відповідними зонами ураження.

6. Осередок вибуху газоповітряної суміші

В умовах надзвичайних ситуацій можливе зруйнування технологічного обладнання, трубопроводів, ємностей, що призводе до викиду в атмосферу вуглеводневих продуктів.

При змішуванні таких речовин з повітрям утворюються вибухо та пожежонебезпеці суміші. Найбільш небезпечні суміші повітря з метаном, пропаном, бутаном, етиленом, пропіленом, бутиленом тощо. Вибух чи загоряння таких газів виникає при відповідному їх співвідношенні з повітрям. Так, вибух пропану можливий коли в 1 м³ повітря його буде 21 літр, а загоряння буде при 95 л.

Внаслідок вибуху газоповітряної суміші виникає осередок вибуху з ударною хвилею здатною зруйнувати споруди, будівлі, обладнання, аналогічно вибуху ядерного боєприпасу.

В осередку вибуху газоповітряної суміші виділено три кругові зони див. схема № 6.

Зона І. Зона детонаційної хвилі. Розташована в межах хмари вибуху.

Зона II. Зона дії продуктів вибуху. Охоплює всю площу в якій розлетілись продукти газоповітряної суміші внаслідок її детонації.

Зона Ш. Зона дії повітряної хвилі. Ударна хвиля розповсюджується по поверхні землі.

Радіуси першої та другої зон залежать від кількості вуглеводних продуктів (Q, т.) і розраховуються за спеціальними формулами.

При аваріях на пожежо – та вибухонебезпечних об'єктах виникають уражаючі фактори. Основні параметри таких уражаючих факторів приведені в таблиці №11.