Попереднє оцінювання має на меті діагностику рівнів художнього розвитку, з'ясування індивідуальних особливостей учнів.
Поточний контроль та оцінювання доцільно застосовувати на мікроетапах процесу опанування змісту тем програми з мистецтва, вони виконують діагностичну та стимулюючу (заохочувальну) функції, сприяють коригуванню художньо-пізнавальної діяльності учнів.
Тематичне оцінювання (відповідно до тем програми з мистецтва, за якою працює вчитель) є основним і спрямовується на перевірку рівнів оволодіння учнями певною системою знань та способів діяльності в межах визначених тем.
Підсумкове оцінювання проводиться наприкінці кожного навчального року та після завершення курсу і передбачає перевірку рівнів оволодіння учнями навчальним матеріалом найвищого рівня узагальнення.
Самоконтроль та взаємоперевірка, самооцінка та взаємооцінювання є додатковими засобами стимулювання активності, критичності й самокритичності учнів, сприяють формуванню в них здатності до рефлексії.
Отже, основною одиницею оцінювання є навчальна тема. Принцип тематичності забезпечує послідовність, наступність та систематичність контролю навчальних досягнень учнів. Формою тематичної перевірки можуть бути заняття узагальнюючого характеру, наприклад фронтальне усне опитування, урок-концерт або урок-інсценізація, створення колективних композицій, тематичні виставки дитячих творчих робіт тощо, які дають змогу виявити ступінь засвоєння учнями матеріалу як поурочних тем, так і розділу загалом.
При поточному оцінюванні на уроках мистецтва варто застосовувати різноманітні форми (колективні, групові, парні, індивідуальні, комбіновані), ігрові методи, засоби, прийоми (ігри-вправи, ігри-імпровізації, кросворди, ребуси, практичні завдання пошукового характеру, звукові анкети та анкети-малюнки, комп'ютерні програми тощо).
З метою сприяння розвитку творчого потенціалу особистості та врахування художніх інтересів і переваг періодично можна використовувати перевірочні завдання за вибором учнів (зокрема різнорівневі за складністю, технікою виконання, мистецькою специфікою).
Форми тематичного і особливо підсумкового оцінювання мають включати перевірку не лише спеціальних вузькопредметних компетентностей (музичних, візуальних), а також загальних художньо-естетичних і ширше — художньо-гуманітарних, тобто компетентностей інтегрального типу для з'ясування рівнів художнього мислення учнів (асоціативності, симультанності, діалектичності, критичності), наявності вмінь переносу елементів набутого художньо-естетичного досвіду в межах мистецької освітньої галузі та в міжгалузевий простір (зіставлення і порівняння «за аналогією», «за контрастом» тощо). Доцільні форми оцінювання: мистецькі вікторини, комплексні тести, творчі завдання, що передбачають виявлення ступеня розуміння учнями зв'язків між різними видами мистецтв, специфіки їх образних засобів, з одного боку, та естетичної і духовно-світоглядної спорідненості — з іншого.
1) Особистісні: загальнокультурні (світоглядні уявлення, ціннісні орієнтації) та спеціальні (мистецький тезаурус, ментальний естетичний досвід, художньО-творчі здібності, художньо-образне мислення);
2) соціальні: комунікативні (здатність до спілкування, йзаєморо- зуміння) та соціально-практичні (здатність до співпраці, роботи в команді);
3) функціональні: предметні знання та вміння (музичні, образотворчі тощо); міжпредметні — галузеві (художньо-естетичні) та міжгалузеві.
Інтегративний тип мистецької освіти характеризується такими результативними показниками: узагальненість, повнота і системність мистецьких знань і уявлень, багатоаспектність художньо-естетичного досвіду, інтегральність мислення (асоціативного, симультанного, діалектичного, панорамного), розвиненість художньо-творчих здібностей, багатогранність ціннісних художньо-естетичних орієнтацій учнів, естетична компетентність (готовність до застосування знань і досвіду в змінених життєвих ситуаціях).
Підсумкову оцінку, що виставляється учневі на підставі поточного і тематичного оцінювання, варто розглядати як оцінку, що відбиває кінцевий узагальнений результат роботи учня протягом навчального року, а не середньо-арифметичний бал, виведений суто механічно з попередніх оцінок.