Фрагмент Журналу 1, Відомості 1.1

I. З кредиту рахунку 30 "Каса" в дебет рахунків

 

Номер запису	Дата звіту касира	«Рахунки в банках»	«Розрахунки з підзвітними особами»»	«Розрахун-ки з оплати праці»	Усього
	05.04.20__
	15.04.20__			9 000	90 00
	29.04.20__			11 000	11 000
	30.04.20__	2 000			2 000
	Усього	2 000		20 000	22 100
	Відмітки

 

 

ІІ. Відомість 1.1. В дебет рахунку 30 "Каса" з кредиту рахунків

Сальдо на початок місяця 3 000 грн.

 

Номер запису	Дата звіту касира	«Рахунки в банках»	36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»	372 «Розрахун-ки з підзвіт-ними особами»»	Усього
	06.04.20__
	15.04.20__	9 000			9 000
	18.04.20__		4 200		4 200
	29.04.20__	11 000			11 000
	Усього	20 000	4 200		24 220
	Відмітки

 

Усього за кредитом 22 100 за дебетом 24 220 Сальдо на кінець місяця 5 120

 

Схематично журнально-ордерну форму обліку можна відобразити наступним чином [42 ] (рис.7.2):

		Документи
Відомості накопичувальні та групувальні		Журнали		Регістри аналітичного обліку
		Дебетові відомості	Аналітичні відомості
					Оборотні відомості за аналітичними рахунками
		Головна книга
		Баланс та інші форми звітності

 

Рис.7.2. Схема журнально-ордерної форми обліку

Переваги журнально-ордерної форми:

Ø є простою у застосуванні;

Ø забезпечується прискорення облікового процесу через відсутність необхідності складання проміжних регістрів (зокрема, меморіальних ордерів);

Ø підвищується якість облікової інформації (зменшується кількість помилок, а допущені помилки легко виявляються);

Ø зменшується кількість облікових регістрів, аналітичний і синтетичний облік поєднані в одному регістрі;

Ø полегшується процес одержання даних, необхідних для складання звітності (їх отримують з даних поточного обліку без додаткових вибірок);

Ø облік стає більш наочним і аналітичним;

Ø створює можливості використання обчислювальної техніки.

Проте окремі регістри мають складну будову.