Мотивація, особистість, емоції

Споживча мотивація – це рушійна сила, яка активує поведінку, визначає мету і спрямовує поведінку.

Мотив – внутрішня стійка психологічна причина поведінки чи вчинків людини. Мотивація – динамічний процес внутрішнього психологічного і фізіологічного керівництва поведінкою. Будь-яку форму поведінки можна пояснити як внутрішніми так і зовнішніми причинами. В першому випадку це психологічні якості суб’єкта поведінки – мотиви, потреби, цілі, наміри, бажання, інтерес тощо; в другому – зовнішні умови і обставини діяльності індивідуума – стимули, що з’являються залежно від ситуації. Якщо стимул викликає розходження між реальним та бажаним станами з’являється потреба.

Потреба – стан нужди індивідуума в чомусь необхідному для нормального функціонування. Вона активізує організм, стимулює його поведінку, яка спрямована на пошук того, що необхідно. Основні характеристики потреб – сила, періодичність виникнення, спосіб задоволення, предметний зміст потреби, тобто сукупність тих об’єктів матеріальної та духовної культури, за допомогою яких дана потреба може бути задоволена.

Теорії мотивації є корисними моделями управління ПС. Створюючи свою теорію мотивацію в 40-ві роки, Абрахам Маслоу визнавав, що людям властиво мати безліч різноманітних потреб і що ці потреби можна розділити на такі основні категорії.

1. Фізіологічні потреби є необхідними для виживання; вони включають потребу в їжі, воді, відпочинку (сон) і сексі.

2. Потреба в безпеці та впевненості в майбутньому включає потреби в захисті від фізичних та психологічних небезпек з боку навколишнього світу, а також впевненість в тому, що фізіологічні потреби будуть задоволені в майбутньому. Прояв даної потреби – пошук надійної роботи з гарними видами на пенсію.

3. Соціальні потреба (потреба в причетності) – це поняття включає почуття приналежності до чого-небудь або кому-небудь, задоволення від того, що тебе приймають інші, що є соціальна взаємодія, уподобання і підтримка.

4. Потреба в повазі включає почуття самоповаги, задоволення від особистих досягнень, компетентності, визнання людини іншими суб’єктами.

5. Потреба самовираження – прагнення реалізувати свої потенційні можливості, стати особистістю.