Структура знань та компоненти відношення

Основним завданням маркетолога є формування знань споживача про продукт, оскільки важко продати продукт незнайомий споживачеві. Маркетологам необхідно проводити постійний моніторинг знань споживача – це інформація про те, що він купує, за якою ціною, де і коли, яка зберігається в його пам’яті.

Аналіз споживчих знань повинен вестись за напрямками: зміст знань, організація інформації в пам’яті та вимірювання знань. Зміст знань можна умовно поділити на дві категорії:

1. Декларативне знання – це суб’єктивно відомі факти.

2. Процедурне знання – це володіння інформацією про процеси, вирішення конкретних завдань тощо.

Практичний маркетинг передбачає аналіз змісту знань споживача за трьома категоріями: знання про продукт (поінформованість споживача про існування товарної категорії і марки, характеристики товару), знання про місце та час покупки, знання про використання покупки.

Відношення – це стійка організація мотиваційного, емоційного, пізнавального процесів щодо аспектів середовища. Це загальна оцінка об’єкту за принципом „подобається/не подобається”. Відношення формується як результат зовнішніх та внутрішніх впливів на споживача.

Відношення розглядається в складі трьох взаємопов’язаних компонентів:

1. Когнітивний – пізнання споживачем продукту. Маркетологу необхідно знати наскільки позитивним є відношення споживача до його товару і чому. Для цього застосовують мультиатрибутивну модель відношення (модель Фішбейна):

де, Аb – відношення споживача до конкретної марки b;

Xib – ступінь сприйнятої споживачем присутності і-того атрибута у марці ь;.

N – кількість атрибутів, що враховуються.

Дана версія передбачає, що всі показники однаково важливі у загальній оцінці відношення. Однак для деяких товарів одні показники є більш значимими, ніж інші, тому необхідно застосовувати ваговий коефіцієнт:

де Wi – ваговий коефіцієнт.

 

Суть методу ідеальної точки полягає в тому, що він дозволяє отримати інформацію, як про „ідеальну марку”, так і про погляди споживачів на існуючі марки.

де Ii – ідеальне значення показника і.

 

2. Афективний – почуття чи емоційні реакції на продукт, які з часом можуть змінюватись

3. Поведінковий – схильність реагувати певним чином на об’єкт чи дію.

 

 

Рекомендована література

1. Алешина И.В. Поведение потребителей: Учебное пособие для вузов. М.: ФАИР-ПРЕСС, 2000. – 384 с.

2. Васильев Г.А. Поведение потребителей. СПб., 2004. – 240 стр.

3. Джеймс Ф. Энджел, Роджер Д. Блэкуэлл, Пол У. Миниард Поведение потребителей – СПб: Питер Ком, 1999. – 768 с.

4. Зозулев А.В. Поведение потребителей. – Киев: Знання, 2004

5. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія: Підручник. – К., 1995. – 304 с.

6. Федько Н.Г., Федько В.П. Поведение потребителей: Учебное пособие. Ростов н/Д: Феникс, 2001. – 352 с.

7. Штефанич Д.А., Ліманський А., Мартова С.П. та інші. Поведінка споживачів: Навчальний посібник. – Івано-Франківськ: ІМЕ «Галицька академія», 2005. – 232 с.

 

Запитання для самоперевірки:

1. Назвіть внутрішні фактори впливу на поведінку споживача.

2. Охарактеризуйте процес сприйняття.

3. Роль навчання в поведінці споживача. Назвіть основні методи навчання.

4. Охарактеризуйте мотиваційний процес щодо прийняття рішення про покупку. Що таке потреба?

5. Поясніть суть теорії мотивації А. Маслоу.

6. Поясніть основний зміст теорії мотивації МакКлелланда.

7. Назвіть основні теорії особистості. Дайте їх коротку характеристику.

8. Що таке емоції? Як вони впливають на поведінку споживача.

9. Яким чином життєвий стиль споживача впливає на його поведінку?

10. Які підходи до визначення стилю життя Ви знаєте? Охарактеризуйте їх.

11. Поясніть вплив знань на поведінку споживача.

12. Дайте визначення поняття „відношення”. Назвіть основні компоненти відношення.