Модель процесу сприйняття інформації споживачем

Товари не володіють закладеними в них сприйняттями моди, статусу тощо, а набувають таких характеристик у свідомому сприйнятті споживача. На даний процес можна впливати та формувати його завдяки процесу сприйняття інформації споживачем.

Процес обробки інформації для прийняття споживачами рішення включає п’ять основних етапів (за В. Мак-Гіром): контакт, увага, інтерпретація, сприйняття та запам’ятовування. Обробка інформації – це процес отримання стимулів, їх інтерпретації (трансформації в інформацію), збереження і використання.

Контакт – ситуація доступності індивідууму стимулу, за якої існує можливість активізації його органів чуттів (зір, слух, смак, запах, дотик). Відчуття – усвідомлюваний, суб’єктивно представлений в головному мозку людини чи неусвідомлюваний, але діючий на її поведінку продукт переробки центральною нервовою системою значимих подразників, які виникають у внутрішньому чи зовнішньому середовищі. Для того, щоб в результаті дії подразника на органи чуттів виникло відчуття необхідно, щоб стимул, який його викликає досяг певної величини: абсолютного нижнього порогу відчуття (мінімальна кількість стимулюючої енергії, яка необхідна для виникнення відчуття) чи відносного (диференціального) порогу відчуттів (мінімальна зміна інтенсивності подразника, яку може помітити людина).

Диференціальний поріг для різних органів чуттів різний, але для одного і того ж аналізатора він являє собою постійну величину. Цей факт був встановлений французьким вченим П. Бугером, а підтверджений і уточнений німецьким психофізиком Е. Вебером. Якщо необхідно дізнатись, чи зміна деякого стимулу буде відчутною для споживача необхідно розрахувати диференціальний поріг відчуття за формулою:

,

де К – константа, відмінна для різних типів відчуття; ΔІ – мінімальна зміна інтенсивності подразника, яка необхідна для досягнення реакції споживача на зміну стимулу; І – інтенсивність подразника в момент, коли відбула зміна.

Так, щоб привернути увагу споживачів до товару маркетологи використовують стратегію не округлених цін, яка передбачає їх встановлення нижче округлених.

Увага – виникає, коли стимули активують один чи більше рецепторів сенсорних нервів і відчуття, що з’являється передається в мозок для обробки. Для того, щоб реакція споживача на інформацію була позитивною, її необхідно структурувати. На розподіл ресурсів споживача впливають фактори:

1. Особисті – індивідуальні особливості людини, які впливають на увагу (мотивація, рівень адаптації, пам’ять, емоції тощо).

2. Фактори-стимули – їх можна контролювати та маніпулювати ними для посилення уваги (це розмір, колір, інтенсивність, контраст, рух, новизна, звуки, запах тощо).

Інтерпретація – розуміння повідомлення та його оцінка. На даному етапі відбувається трансформація відчуттів в інформацію, яка може зберігатися в пам’яті. На розуміння впливають такі фактори: рівень знань, мотивація, очкування споживача.

Гештальтпсихологія (напрямок в психології, вивчає психіку з точки зору цілісних структур) розкрила важливі принципи організації стимулів: простота (люди організовують своє сприйняття в „прості” схеми), зображення і фон, цілісність (здатність людини розробляти повну картину сприйняття, навіть якщо якісь елементи відсутні).

Сприйняття - процес прийому та переробки людиною різноманітної інформації, яка надходить в мозок через органи чуттів і завершується формуванням образу. Воно пов’язане з мисленням, мовою, волею, поведінкою тощо. Реакція споживачів при сприйнятті може бути:

· Пізнавальною – реакція, що базується на підтримуючих аргументах та контраргументах.

· Емоційною – відчуття та емоції, що спричинені стимулами. Можуть набувати різних форм: оптимістичні, негативні, „теплі”.

Запам’ятовування відбувається перенесення інтерпретації в довготривалу пам’ять. В даному ключі можна визначити три різні системи зберігання інформації:

· сенсорна пам’ять – інформація, що надходить піддається попередньому аналізу, який базується на фізичних контактах;

· короткострокова пам’ять – стимул після проходження етапу сенсорної пам’яті потрапляє в короткострокову, яка здійснює обробку інформації;

· довгострокова пам’ять – необмежене постійне сховище інформації

Для того, щоб розпочався процес обробки інформації необхідним є наявність стимулу і доступність його для обробки. При цьому виникає контакт. За наявності його споживач може звернути свою увагу на стимул, тобто розпочати його обробку, під час якої споживач приписує значення стимулу, тобто інтерпретує та сприймає його. Далі інтерпретований стимул потрапляє у пам’ять, де інформація може зберігатись та використовуватись на короткотерміновій чи довготерміновій основі.