Методи проведення кількісних досліджень поділяють на:
Кабінетні методи дослідження, до складу яких входять:
1. Традиційний аналіз – передбачає аналіз суті вторинних даних, який становить ланцюжок логічних міркувань. В ході його проведення вивчаються якість і повнота інформації, перевіряється достовірність даних, висуваються гіпотези.
2. Контент-аналіз – процедура аналізу текстів з метою виявлення понять, суджень, процесів, які зустрічаються в тексті. Є ефективним у кабінетних дослідженнях, які передбачають використання великої кількості видавничих матеріалів.
3. Методи кореляційного та регресивного аналізу – дають змогу визначити зв’язок та щільність зв’язку між результативною ознакою та змінними величинами. Завдання регресивного аналізу – визначити форми залежності та побудувати прогнозну модель, що характеризує залежність збуту від факторів, які впливають на нього. Завдання кореляційного аналізу полягає у визначенні щільності зв’язку між збутом продукції та зовнішніми факторами, які впливають на нього.
Опитування з використанням закритих запитань. Опитування (метод комунікацій) - отримання даних (відповідей респондентів на запитання) з використанням спеціальних прийомів. Використовується у 90% всіх опитувань.
Різновиди опитувань:
1. Структуровані та неструктуровані.
2. Поштове опитування
3. Опитування в пресі.
4. Телефонне опитування.
5. Комп’ютерне опитування
6. Радіо- та телевізійне опитування
7. Опитувальні листи, що додаються до упаковки.
Опитування може бути прямим, коли інтерв’юер зустрічається віч-на-віч з респондентом; безпосереднім – коли опитування відбувається у визначених місцях (магазин, кафе тощо); аудиторним – коли опитування проводиться в групі.
Основним інструментом опитування є анкета. Для цілей кількісного дослідження ПС запитання в анкетах повинні бути закритими (передбачають вибір одного з варіантів відповіді, перелік яких визначений завчасно). Переваги таких опитувань полягають у тому, що вони дають безпосередню інформацію про ПС.