Правила побудови опитувального листа

Основні правила побудови опитувального листа:

· Анкета повинна починатися з психологічно продуманого обґрунтування і короткої, але точної інструкції про правила заповнення анкети.

· Структура анкети повинна сприяти більшій готовності респондента відповідати на запропоновані питання і більшій надійності його відповідей. Особливу увагу треба приділити формулюванню першого (“контактного”) питання.

· На початку анкети (або її блоку) ні в якому разі не можна ставити важкі або хвилюючі питання.

· Місце “паспортички” в анкеті повністю залежить від проблеми, що вивчається.

· Найбільш важкі питання, спрямовані найчастіше на з’ясування стосунків, думок, міркувань, орієнтацій респондентів, розміщуються всередині анкети.

· Змістовна точність, виразність, простота мови і чіткість форми, однозначність - основні методичні вимоги до формулювань питань.

· Питання, що відносяться до однієї загальної теми, слід розміщувати разом, один за одним, щоб їх логічний порядок допомагав відповідати респонденту.

· В заключній частині анкети розміщуються питання, мета яких - поглибити і уточнити ту інформацію, яка буде отримана у відповідях на попередні запитання. Заключні питання мають бути відносно неважкими.

· В кінці анкети респонденту висловлюється подяка за співробітництво у проведенні опитування.

· При формулюванні набору підказок-відповідей і порядку їх розміщення потрібно пам’ятати про вплив на результати опитування порядку розміщення альтернативних відповідей.

· Не допускати великих розмірів анкети. В разі необхідності використовувати “оптичне зменшення”.

· Анкета повинна бути акуратною в поліграфічному виконанні.

· Анкета повинна відповідати вимогам простоти і зручності роботи як респондента, так і спеціаліста, що буде обробляти анкету (можливо, за допомогою комп’ютера).

 

Рекомендована література

1. Анурин В.Ф., Муромкина И.И., Евтушенко Е.В. Маркетинговые исследования потребительского ринка. СПб, 2004. – 272 с.

2. Баркан Д.И., Ходяченко Г.Б. Поймем наш бизнес: Как сегментировать рынок и изучить потребителя. Л.: Аквилон, 1991.

3. Бечвая Е.А., Розен В.П. Прогнозирование спроса: методы и модели/ Под общ. ред. Старостиной А.А. – К.: ООП «Комунэкономика», 1996. – 196 с.

4. Зозулев А.В. Сегментирование рынка: Учеб пособие. – Х.: Студцентр, 2003. – 232 с.

5. Гаркавенко С.С. Маркетинг. Підручник. – К.: Лібра, 2002.- 712 с.

6. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ.- М.: Прогресс, 1990.- 736с.

7. Старостіна А.О. Маркетингові дослідження: практичний аспект. – К.: Видавничий дім „Вільямс”, 1998. – 262 с.

8. Соловьев Б.А. Изучение потребителей / Маркетинг/ Под ред. А.Н. Романова. М.: Банки и биржи, 1995. С. 85-100.

9. Штефанич Д.А., Ліманський А., Мартова С.П. та інші. Поведінка споживачів: Навчальний посібник. – Івано-Франківськ: ІМЕ «Галицька академія», 2005. – 232 с.

Запитання для самоперевірки:

1. Охарактеризуйте напрямки, в яких може відбуватись дослідження поведінки споживача.

2. На які групи поділяють дослідження споживачів за методами їх проведення?

3. Назвіть типи досліджень, які виконуються сторонніми організаціями.

4. Які методи дослідження поведінки споживачів відносять до кабінетних?

5. Назвіть джерела вторинної інформації.

6. Проаналізуйте опитування, як метод отримання інформації про ПС.

7. Дайте класифікацію закритих питань.

8. Назвіть основні правила, які необхідно враховувати при побудові анкет.