1. Встановлені в цій Статті процедури застосовуються до спорів щодо тлумачення та виконання положень цієї Угоди стосовно нормативно-правової апроксимації, що містяться у Главі 3 (Технічні бар’єри у торгівлі), Главі 4 (Санітарні та фітосанітарні заходи), Главі 5 (Митнi питання та питання сприяння торгівлі) Главі 6 (Заснування підприємницької діяльності, торгівля послугами та електронна торгівля), Главі 8 (Державні закупівлі) або Главi 10 (Kонкуренція), або які іншим чином накладає на Сторони зобов’язання визначeнe посиланням на положення закону ЄС.
2. Якщо у зв’язку із спором виникає питання щодо тлумачення положень закону ЄС згадані в пункті 1,, арбітражний трибунал не може вирішувати це питання, а звертається до Суду Європейського Союзу з проханням надати рішення з цього питання. У таких випадках граничні строки, передбачені рішеннями третейської групи призупиняються до надання Судом Європейського Союзу свого рішення. Рішення Суду Європейського Союзу є обов’язковим для арбітражного трибуналу.