Реферат Курсовая Конспект
УГОДА ПРО АСОЦІАЦІЮ - раздел Философия, Угода Про Асоціацію...
|
УГОДА ПРО АСОЦІАЦІЮ
Цілі
1. Цим документом створюється Асоціація між Україною, з однієї сторони, і Європейським Союзом і його державами-членами, з іншої сторони.
2. Цілями Асоціації є:
a) сприяти поступовому зближенню Сторін, ґрунтуючись на спільних цінностях і тісних привілейованих зв’язках, та поглиблюючи участь України в політиках, програмах та агенціях ЄС;
b) забезпечити необхідні рамки для посиленого політичного діалогу в усіх сферах взаємного інтересу;
c) сприяти, зберігати й зміцнювати мир та стабільність у регіональному та міжнародному вимірах відповідно до принципів Статуту ООН i Гельсінського заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі 1975 року, а також цілей Паризької хартії для нової Європи 1990 року;
d) запровадити умови для посилених економічних та торговельних відносин, які вестимуть до поступової інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС, у тому числі завдяки створенню поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі, як це визначено у Розділі IV: «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею» цієї Угоди, та підтримувати зусилля України стосовно завершення переходу до діючої ринкової економіки, у тому числі шляхом поступової адаптації її законодавства до acquis ЄС;
e) посилювати співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки з метою забезпечення верховенства права та поваги до прав людини і основоположних свобод;
f) запровадити умови для дедалі тіснішого співробітництва в інших сферах взаємного інтересу.
РОЗДІЛ I
ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ
РОЗДІЛ І
РОЗДІЛ ІІ
ПОЛІТИЧНИЙ ДІАЛОГ ТА РЕФОРМИ, ПОЛІТИЧНА
АСОЦІАЦІЯ, СПІВРОБІТНИЦТВО ТА КОНВЕРГЕНЦІЯ
У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЇ ТА БЕЗПЕКОВОЇ ПОЛІТИКИ
РОЗДІЛ II
ПОЛІТИЧНИЙ ДІАЛОГ ТА РЕФОРМИ, ПОЛІТИЧНА АСОЦІАЦІЯ, СПІВРОБІТНИЦТВО ТА КОНВЕРГЕНЦІЯ У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЇ ТА БЕЗПЕКОВОЇ ПОЛІТИКИ
Стаття 4
Стаття 5
Стаття 6
Діалог і співробітництво з питань внутрішніх реформ
Сторони співпрацюють з метою забезпечення того, щоб їхня внутрішня політика ґрунтувалася на спільних для Сторін принципах, зокрема таких, як стабільність і дієвість демократичних інституцій, верховенство права, та повага до прав людини і основоположних свобод, про які йдеться також у статті 14 цієї Угоди.
Стаття 7
Стаття 8
Міжнародний кримінальний суд
Сторони співпрацюватимуть з метою зміцнення миру та міжнародного правосуддя шляхом ратифікації і імплементації Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС) 1998 року та його відповідних інструментів.
Стаття 9
Регіональна стабільність
1. Сторони активізують спільні зусилля з метою поширення стабільності, безпеки та демократичного розвитку у спільному сусідському просторі, зокрема співпрацювати з метою мирного урегулювання регіональних конфліктів.
2. Ці зусилля повинні відповідати спільним принципам, які полягають у встановленні міжнародного миру і безпеки відповідно до Статуту ООН, Гельсінського заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі 1975 року та інших відповідних багатосторонніх документів.
Стаття 10
Стаття 12
Роззброєння, контроль над озброєннями,експортний контроль
та боротьба з незаконною торгівлею зброєю
Сторони розвиватимуть подальше співробітництво із роззброєння, зокрема зменшення надмірних запасів стрілецької і легкої зброї, а також, відповідно до Глави 6 «Навколишнє природне середовище» цієї Угоди, подолання наслідків покинених боєприпасів, що не вибухнули, для цивільного населення та навколишнього природного середовища. Співпраця в галузі роззброєння також включатиме контроль над озброєннями, експортний контроль та боротьбу з незаконною торгівлею зброєю, зокрема стрілецькою і легкою. Сторони поширюватимуть загальне дотримання і відповідність міжнародним документам та прагнутимуть забезпечити їхню ефективність, зокрема шляхом імплементації відповідних резолюцій Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй.
Стаття 13
Боротьба з тероризмом
Сторони домовились співпрацювати на двосторонньому, регіональному та міжнародному рівнях з метою запобігання та боротьби з тероризмом відповідно до міжнародного права, міжнародних норм у сфері прав людини, а також до гуманітарного права та норм права, що регулюють статус біженців.
РОЗДІЛ ІІІ
ЮСТИЦІЯ, СВОБОДА ТА БЕЗПЕКА
РОЗДІЛ ІІІ
ЮСТИЦІЯ, СВОБОДА ТА БЕЗПЕКА
Стаття 14
Верховенство права та повага до прав людини і основоположних свобод
В рамках співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки Сторони надають особливого значення утвердженню верховенства права та укріпленню інституцій усіх рівнів у сфері управління загалом та правоохоронних і судових органів зокрема. Співробітництво здебільшого буде спрямоване на зміцнення судової влади, підвищення її ефективності, гарантування її незалежності та неупередженості та боротьбу з корупцією. Співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки буде відбуватися на основі принципу поваги до прав людини та основоположних свобод.
Стаття 15
Захист персональних даних
Сторони погоджуються співпрацювати з метою забезпечення належного рівня захисту персональних даних відповідно до найвищих європейських та міжнародних стандартів, зокрема відповідні документи Ради Європи. Співробітництво у сфері захисту персональних даних може включати, inter alia, обмін інформацією та експертами.
Стаття 16
Стаття 17
Поводження з працівниками
1. Відповідно до законів, умов та процедур, що застосовуються у кожній державі-члені та в ЄС, ставлення до працівників, які є громадянами України та які законно працевлаштовані на території держави-члена, має бути вільним від будь-якої дискримінації на підставі громадянства, стосовно умов праці, винагороди або звільнення, порівняно з громадянами цієї держави-члена.
2. Україна відповідно до законів, умов та процедур, що застосовуються на її території, повинна забезпечити ставлення, згадане у пункті 1 цієї статті, до працівників, які є громадянами держави-члена та на законних підставах працевлаштовані на її території.
Стаття 18
Мобільність працівників
1. Беручи до уваги ситуацію на ринку праці держав-членів згідно із їх законодавством та відповідно до норм, чинних у державах-членах та в ЄС, у сфері мобільності працівників:
a) існуючі можливості доступу до зайнятості для українських працівників, надані державами-членами згідно із двосторонніми договорами, мають бути збережені та, у разі можливості, покращені;
b) інші держави-члени повинні вивчити можливість укладання подібних договорів.
2. Рада Асоціації зобов’язується розглянути можливість надання інших більш сприятливих положень у додаткових сферах, зокрема можливості доступу до професійного навчання, згідно із законами, умовами та процедурами, чинними у державах-членах та в ЄС, при цьому беручи до уваги ситуацію на ринку праці у державах-членах та в ЄС.
Стаття 19
Рух осіб
1. Сторони забезпечуватимуть повне виконання:
a) Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб від 18 червня 2007 року (через Спільний комітет з питань реадмісії, створений згідно з її статтею 15);
b) Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз від 18 червня 2007 року (через Спільний комітет для реалізації цієї Угоди, створений згідно з її статтею 12).
2. Сторони також прагнуть досягти посилення мобільності громадян і подальшого прогресу у візовому діалозі.
3. Сторони зобов’язуються вжити послідовних кроків до встановлення безвізового режиму у відповідний час після створення умов для добре керованого і безпечного пересування людей, визначених у 2-фазовому Плані дій щодо лібералізації візового режиму, представленого на Саміті Україна - ЄС 22 листопада 2010 року.
Стаття 20
Боротьба з легалізацією (відмиванням) коштів та фінансуванням тероризму
Сторони зобов’язуються співпрацювати з метою запобігання та боротьби з легалізацією (відмиванням) коштів та фінансуванням тероризму. З цією метою Сторони посилюють двостороннє та міжнародне співробітництво у цій сфері, зокрема співробітництво на оперативному рівні. Сторони забезпечують імплементацію відповідних міжнародних стандартів, зокрема стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (ФАТФ) та стандартів, рівнозначних тим, які були прийняті Європейським Союзом;
Стаття 21
Стаття 22
Стаття 23
Стаття 24
РОЗДІЛ IV
ТОРГІВЛЯ І ПИТАННЯ, ПОВ’ЯЗАНІ З ТОРГІВЛЕЮ
РОЗДІЛ IV
ТОРГІВЛЯ І ПИТАННЯ, ПОВ’ЯЗАНІ З ТОРГІВЛЕЮ
ГЛАВА 1
Національний режим та доступ товарів на ринки
Частина 1
Загальні положення
Стаття 25
Цілі
Сторони поступово будуть створювати зону вільної торгівлі протягом перехідного періоду у максимум 10 років, починаючи з дати набрання чинності цією Угодою[1], відповідно до положень цієї Угоди та відповідно до статті XXIV Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року (далі – ГАТТ-1994).
Стаття 26
Сфера застосування
1. Положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами[2], що походять з територій Сторін.
2. Для цілей цієї Глави «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі 1 до цієї Угоди «(Щодо визначення концепції «походження товарів» та методів адміністративного співробітництва»).
Частина 2
Скасування мит, зборів та інших платежів
Стаття 27
Визначення мита
Для цілей цієї Глави «мито» включає будь-яке мито або інший платіж, пов’язаний з імпортом або експортом товару, зокрема будь-який додатковий податок або додатковий платіж, пов’язаний з імпортом або експортом товару. «Мито» не включає:
(a) платежі, еквівалентні внутрішньому податку, що стягуються згідно зі статтею 32 цієї Угоди;
(b) мита, що стягуються згідно з Главою 2 «(Засоби захисту торгівлі») Розділу IV цієї Угоди;
(c) збори та інші платежі, що стягуються згідно зі статтею 33 цієї Угоди.
Стаття 28
Класифікація товарів
Класифікація товарів у торгівлі між Сторонами має бути такою, як викладено у відповідній товарній номенклатурі кожної Сторони, розробленої відповідно до Гармонізованої системи Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів 1983 року (далі – ГС), що включає подальші зміни до неї.
Стаття 29
Стаття 30
Статус-кво
Жодна Сторона не може збільшити існуюче мито або схвалити справляння будь-якого нового мита на товар походженням з іншої Сторони. Це не виключає, що будь-яка із Сторін може:
(a) підвищити мито до рівня, встановленого в її Графіку, після скорочення у односторонньому порядку; або
(b) зберігати в силі або збільшити ввізне мито, яке дозволено згідно з рішенням Органу врегулювання спорів (далі – ОВС) Світової організації торгівлі (далі – СОТ).
Стаття 32
Експортні субсидії та заходи еквівалентної дії
1. Після набрання чинності цією Угодою жодна Сторона не повинна зберігати в силі, запроваджувати або відновлювати експортні субсидії або інші заходи еквівалентної дії на сільськогосподарські товари, призначені для продажу на території іншої Сторони.
2. Для цілей цієї статті термін «експортні субсидії» має таке саме значення як і у статті 1(е) Угоди про сільське господарство, що містяться у Додатку 1А до Угоди СОТ (далі – Угода про сільське господарство), зокрема будь-які зміни до цієї статті цієї Угоди про сільське господарство.
Стаття 33
Збори та інші платежі
Кожна Сторона забезпечує, відповідно до статті VIII ГАТТ-1994 та її приміток щодо тлумачення, щоб всі збори й платежі будь-якого характеру, крім мита або інших заходів, зазначених у статті 27 цієї Угоди, що справляються у разі імпорту або експорту товарів або у зв’язку з таким імпортом або експортом, обмежувалися сумою приблизної вартості наданих послуг та не представляли собою непрямий захист національних товарів або оподаткування імпорту або експорту з фіскальною метою.
Частина 3
Нетарифні заходи
Стаття 34
Національний режим
Кожна Сторона надає національний режим товарам іншої Сторони відповідно до статті III ГАТТ-1994, зокрема її примітки щодо тлумачення. З цією метою статтю III ГАТТ-1994 та її примітки щодо тлумачення включено до цієї Угоди та вони є її невід’ємною частиною.
Стаття 35
Обмеження експорту або імпорту
Жодна Сторона не повинна запроваджувати або зберігати в силі будь-які заборони чи обмеження або заходи, що мають еквівалентний вплив на імпорт будь-якого товару іншої Сторони або на експорт чи продаж для експорту будь-якого товару, призначеного для території іншої Сторони, за винятком випадків, передбачених в цій Угоді або відповідно до статті XI ГАТТ-1994 та її приміток щодо тлумачення. З цією метою статтю XI ГАТТ-1994 та її примітки щодо тлумачення включено до цієї Угоди і вони є її невід’ємною частиною.
Частина 4
Специфічні положення щодо товарів
Стаття 36
Загальні винятки
Нічого у цій Угоді не повинно тлумачитися як таке, що перешкоджає вжиттю або застосуванню будь-якою Стороною заходів згідно зі статтями XX та XXI ГАТТ-1994 та їх примітками щодо тлумачення, які включено до цієї Угоди та є її невід’ємною частиною.
Частина 5
Адміністративне співробітництво та співробітництво з третіми країнами
Стаття 37
Стаття 38
Врегулювання адміністративних помилок
У разі помилки з боку компетентних органів під час належного менеджменту преференційної системи експорту і, зокрема, під час застосування положень Протоколу 1 до цієї Угоди «Щодо визначення концепції «походження товарів» та методів адміністративного співробітництва», коли така помилка призводить до наслідків для ввізного мита, Сторона, яка зіштовхується з такими наслідками, може звернутися із запитом до Комітету з питань торгівлі розглянути можливість прийняття будь-яких відповідних заходів для врегулювання ситуації.
Стаття 39
Угоди з іншими країнами
1. Ця Угода не перешкоджає збереженню або встановленню митних союзів, зон вільної торгівлі або домовленостям про прикордонну торгівлю за тим винятком, коли вони вступають у конфлікт з торговельними домовленостями, передбаченими цією Угодою.
2. Консультації між Сторонами відбуваються в рамках Комітету з питань торгівлі стосовно угод, що встановлюють митні союзи, зони вільної торгівлі або домовленості про прикордонну торгівлю та, у разі необхідності, інших основних питань, що стосуються їх відповідної торговельної політики з третіми країнами. Зокрема, у разі третьої країни, що приєднується до Європейського Союзу, такі консультації відбуваються з метою забезпечення прийняття до уваги взаємних інтересів України та Сторони ЄС, як викладено в цій Угоді.
ГЛАВА 2
ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ТОРГІВЛІ
Частина 1
Глобальні захисні заходи
Стаття 40
Загальні положення
1. Сторони підтверджують свої права та зобов’язання, передбачені статтею XIX ГАТТ-1994 та Угодою про захисні заходи, що міститься у Додатку 1А до Угоди СОТ (далі – Угода про захисні заходи). Сторона ЄС залишає за собою свої права та зобов’язання, передбачені статтею 5 Угоди про сільське господарство, що міститься у Додатку 1А до Угоди СОТ (далі – «Угода про сільське господарство»), крім торгівлі сільськогосподарськими товарами, на яку поширюється преференційний режим, передбачений цією Угодою.
2. Преференційні правила походження, запроваджені згідно з Главою 1 «Національний режим та доступ до ринків товарів» Розділу IV цієї Угоди, не застосовуються до цієї Частини.
Стаття 41
Стаття 42
Застосування заходів
1. У разі застосування захисних заходів, Сторони зобов’язані намагатися вжити їх у такий спосіб, який матиме найменший вплив на їх двосторонню торгівлю.
2. Для цілей пункту 1 цієї статті, якщо одна Сторона вважатиме, що правові умови для застосування остаточних захисних заходів виконані, ця Сторона, яка планує вжити таких заходів, має повідомити про це іншу Сторону та надати їй можливість провести двосторонні консультації. Якщо взаємоприйнятного рішення не знайдено протягом 30 днів після такого повідомлення, Сторона – імпортер може вжити необхідних заходів для вирішення проблеми.
Стаття 43
Країна, що розвивається
У тій мірі, в якій Україна визнається країною, що розвивається[3], для цілей статті 9 Угоди про захисні заходи, на неї не поширюватимуться ніякі захисні заходи, які застосовуються Стороною ЄС, за умови виконання умов, визначених у статті 9 Угоди про захисні заходи.
Частина 2
Захисні заходи щодо легкових автомобілів
Стаття 44
Стаття 45
Частина 3
ПРИНЦИП ОДНОЧАСНОГО НЕЗАСТОСУВАННЯ
Стаття 45 bis
Принцип одночасного незастосування
Жодна зі Сторін не може застосовувати одночасно до одного і того самого товару:
a) захисні заходи, передбачені Частиною 2 «Захисні заходи щодо легкових автомобілів» цієї Глави; та
b) заходи, передбачені статтею XIX ГАТТ-1994 та Угодою про захисні заходи.
Частина 4
Антидемпінгові та компенсаційні заходи
Стаття 46
Загальні положення
1. Сторони підтверджують свої права та зобов’язання відповідно до статті VI ГАТТ-1994, Угоди про застосування статті VI ГАТТ-1994, що міститься у Додатку 1А до Угоди СОТ (далі – Антидемпінгова угода СОТ – АДУ СОТ), та Угоди про субсидії та компенсаційні заходи, що міститься у Додатку 1А до Угоди СОТ (далі – Антисубсидиційна угода СОТ – АСУ СОТ).
2. Преференційні правила походження, запроваджені згідно з Главою 1 «Національний режим та доступ товарів на ринки» Розділу IV цієї Угоди, не застосовуються до цієї Частини.
Стаття 47
Стаття 48
Врахування національних інтересів
Антидемпінгові та компенсаційні заходи не можуть бути застосовані Стороною у випадках, коли на підставі інформації, яка була отримана в ході розслідування, можна чітко зробити висновок, що застосування таких заходів не відповідатиме національним інтересам. Висновок щодо відповідності національним інтересам необхідно робити з урахуванням усіх різноманітних інтересів в цілому, зокрема інтереси національної промисловості, користувачів, споживачів та імпортерів у тому обсязі, в якому вони забезпечили надання відповідної інформації органам, що проводять розслідування.
Стаття 49
Правило щодо меншого мита
Якщо одна із Сторін приймає рішення застосувати попередні або остаточні антидемпінгові або компенсаційні мита, розмір ставки такого мита не повинен перевищувати антидемпінгову маржу або загальну суму нелегітимної субсидії але має бути меншим ніж така маржа, якщо такий розмір ставки мита виявиться достатнім для запобігання шкоді, заподіяній національній промисловості.
Стаття 50
Частина 5
КОНСУЛЬТАЦІЇ
Стаття 50 bis
Консультації
1. Будь-яка зі Сторін зобов’язана у відповідь на прохання іншої Сторони надати можливість проведення консультацій стосовно конкретних питань, що можуть виникнути у зв’язку із застосуванням інструментів торговельного захисту. Такі питання можуть стосуватися, серед іншого, застосованої методології обчислення демпінгової маржі, зокрема різні коригування, використання статистичних даних, зміни в імпорті, визначення розміру шкоди та застосування правила щодо меншого мита.
2. Консультації необхідно проводити якнайшвидше, зазвичай протягом 21 дня після подання прохання.
3. Консультації, передбачені цією Частиною, необхідно проводити у повній відповідності положенням статей 41 та 47 цієї Угоди.
Частина 6
Інституційні положення
Стаття 51
Діалог з питань торговельних заходів
1. Сторони погодилися встановити на рівні експертів Діалог з питань торговельних заходів у якості форуму з питань співробітництва в сфері торговельних заходів.
2. Діалог з питань торговельних заходів здійснюватиметься з метою:
(a) підвищення рівня знань та розуміння однією Стороною законів, підходів та методів іншої Сторони стосовно торговельних заходів;
(b) розгляду виконання цієї Глави;
(c) покращення співробітництва між органами Сторін, які відповідають за питання торговельних заходів;
(d) обговорення міжнародного розвитку в сфері торговельного захисту;
(e) співробітництва з будь-яких інших питань щодо торговельних заходів.
3. Зустрічі в рамках Діалогу з питань торговельних заходів відбуваються за необхідністю за запитом будь-якої із Сторін. Порядок денний кожної такої зустрічі повинен бути заздалегідь спільно погодженим.
Частина 7
Врегулювання спорів
Стаття 52
Врегулювання спорів
1. Глава 14 «Врегулювання спорів» Розділу IV цієї Угоди не поширюються на положення Частин 1, 4, 5, 6 та 7 цієї Глави.
ГЛАВА 3
ТЕХНІЧНІ БАР’ЄРИ У ТОРГІВЛІ
Стаття 53
Сфера застосування і визначення
1. Ця Глава застосовується до підготовки, адаптації та застосування технічних регламентів, стандартів, і робіт з оцінки відповідності, які визначені в Угоді про технічні бар’єри у торгівлі, що міститься у Додатку 1А до Угоди СОТ (далі – Угода ТБТ СОТ), та можуть впливати на торгівлю товарами між Сторонами.
2. Незважаючи на пункт 1 цієї статті, ця Глава не застосовується до санітарних та фітосанітарних заходів, які визначені у Додатку «А» до Угоди про застосування санітарних та фітосанітарних заходів, що міститься у Додатку 1А до Угоди СОТ (далі – Угода СФЗ), і до закупівельних специфікацій, підготовлених органами влади для власних потреб виробництва чи споживання.
3. У цілях цієї Глави слід застосовувати визначення Додатку І до Угоди ТБТ СОТ.
Стаття 54
Підтвердження Угоди ТБТ СОТ
Сторони підтверджують свої існуючі права та обов’язки відносно одна одної у рамках Угоди ТБТ СОТ, яка відповідає цій Угоді та є її невід’ємною частиною.
Стаття 55
Стаття 56
Стаття 57
Стаття 58
ГЛАВА 4
Санітарні та фітосанітарні заходи
Стаття 59
Мета
1. Метою цієї Глави є сприяння здійсненню торгівлі товарами, що охоплюються санітарними та фітосанітарними заходами між Сторонами, забезпечуючи при цьому охорону життя і здоров’я людей, тварин та рослин, шляхом:
(a) забезпечення повної прозорості по відношенню до санітарних та фітосанітарних заходів, що застосовуються у торгівлі;
(b) наближення законів України до законів ЄС;
(c) визнання стану здоров’я тварин і рослин Сторін та застосування принципу регіоналізації;
(d) встановлення механізму визнання еквівалентності стосовно санітарних та фітосанітарних заходів, що застосовуються Сторонами;
(e) подальшого впровадження принципів Угоди СФЗ;
(f) встановлення механізмів та процедур щодо сприяння торгівлі; та
(g) покращення взаємозв’язку та співробітництва між Сторонами з питань санітарних та фітосанітарних заходів.
2. Ця Глава також має на меті досягнення взаємного розуміння між Сторонами стосовно стандартів утримання та поводження з тваринами.
Стаття 60
Багатосторонні зобов’язання
Сторони підтверджують свої права та обов’язки, взяті відповідно до Угоди СФЗ.
Стаття 61
Сфера застосування
Ця Глава застосовується до усіх санітарних та фітосанітарних заходів Сторони, які можуть прямо чи опосередковано вплинути на здійснення торгівлі між Сторонами, зокрема заходи, зазначені у Додатку IV до цієї Угоди.
Стаття 62
Стаття 63
Компетентні органи
Сторони повідомляють одна одну про структуру, організацію та розподіл повноважень між їх компетентними органами під час першого засідання Підкомітету з управління санітарними та фітосанітарними заходами (далі – Підкомітет з управління СФЗ), як це визначено статтею 74 цієї Угоди. Сторони інформують одна одну про будь-які зміни, що стосуються таких компетентних органів, зокрема контактні пункти.
Стаття 64
Стаття 65
Стаття 66
Стаття 67
Стаття 68
Стаття 69
Стаття 70
Процедура сертифікації
1. Для процедури сертифікації та видачі сертифікатів та офіційних документів Сторони погоджуються з принципами, викладеними в Додатку XІI до цієї Угоди.
2. Підкомітет з управління СФЗ, про який йдеться у статті 74 цієї Угоди, може погодитися із правилами, що застосовуватимуться у випадку електронної сертифікації, припинення та заміни дії сертифікатів.
3. У рамках наближення законодавства, як визначено у статті 64 цієї Угоди, Сторони узгодять спільні моделі сертифікатів у разі необхідності.
Стаття 71
Стаття 72
Стаття 73
ГЛАВА 5
МИТНІ ПИТАННЯ ТА СПРИЯННЯ ТОРГІВЛІ
Стаття 75
Цілі
Сторони визнають важливість митних питань та питань сприяння торгівлі в розвитку двостороннього торговельного середовища. Сторони домовляються посилити співробітництво у цій сфері з метою забезпечення того, щоб відповідні законодавство та процедури, а також адміністративна спроможність відповідних адміністративних органів, головним чином, відповідали цілям ефективного контролю та підтримки сприянню законній торгівлі.
Сторони визнають, що першочергове значення має надаватися законним цілям державної політики, в тому числі щодо сприяння торгівлі, безпеці і запобіганню шахрайства та збалансованому підходу до них.
Стаття 76
Стаття 77
Стаття 78
Стаття 79
Митна оцінка
1. Угода про застосування статті VII ГАТТ-1994, що міститься у Додатку 1А до Угоди СОТ, зокрема будь-які подальші зміни, регулюватиме митну оцінку товарів у торгівлі між Сторонами. Таким чином, її положення включено до цієї Угоди та вони є її невід’ємною частиною. Мінімальні митні вартості не будуть використовуватися.
2. Сторони співпрацюватимуть з метою досягнення спільного підходу до питань, що стосуються митної оцінки.
Стаття 80
Стаття 81
Взаємна адміністративна допомога з митних питань
Незважаючи на положення статті 80 цієї Угоди, адміністративні органи Сторін надають взаємну адміністративну допомогу з митних питань відповідно до положень, закріплених у Протоколі №2 до цієї Угоди щодо взаємної адміністративної допомоги з митних питань.
Стаття 82
Технічна допомога і розвиток потенціалу
Сторони співробітничають з метою надання технічної допомоги та розвитку потенціалу для запровадження режиму сприяння торгівлі та митних реформ.
Стаття 83
Стаття 84
Наближення законодавства у митній сфері
Поступове наближення до митного законодавства ЄС, як це визначено в стандартах ЄС та міжнародних стандартах, здійснюватиметься згідно з Додатком XV до цієї Угоди.
ГЛАВА 6
ЗАСНУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ТОРГІВЛЯ ПОСЛУГАМИ ТА ЕЛЕКТРОННА ТОРГІВЛЯ
Частина І
Основні положення
Стаття 85
Стаття 86
Частина 2
ЗАСНУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття 87
Стаття 88
Стаття 89
Проведення оглядів
1. З метою поступової лібералізації умов заснування підприємницької діяльності Сторони постійно проводять огляд правової бази щодо заснування[21] та клімату для заснування відповідно до їх зобов’язань за міжнародними угодами.
2. У рамках огляду, згаданого у пункті 1 цієї статті, Сторони оцінюють будь-які перешкоди, які виникли на шляху заснування, та ведуть переговори задля подолання таких перешкод з метою розширення положень цієї Глави, в тому числі з метою включення положень щодо захисту інвестицій та порядку врегулювання спорів між інвестором та державою.
Стаття 90
Інші Угоди
Ніщо в цій Главі не може тлумачитися як таке, що обмежує права інвесторів Сторін щодо використання більш сприятливого режиму, передбаченого в будь-якій існуючій чи майбутній міжнародній угоді стосовно інвестицій, сторонами якої є Україна та держави-члени Європейського Союзу.
Стаття 91
Стандарти режиму для філій та представництв
1. Положення статті 88 цієї Угоди не перешкоджають застосуванню Стороною окремих правил стосовно заснування та діяльності на її території філій та представництв юридичних осіб іншої Сторони, не зареєстрованих на території першої Сторони як акціонерні товариства, що зумовлено правовими та технічними відмінностями між такими філіями та представництвами у порівнянні з філіями та представництвами компаній, що зареєстровані на її території як акціонерні товариства, або – у випадку фінансових послуг – керуючись пруденційним підходом.
2. Різниця в режимі не повинна виходити за межі того, що є абсолютно необхідним у зв’язку з такими правовими та технічними відмінностями, або – у випадку фінансових послуг – для пруденційних цілей.
Частина 3
Транскордонне надання послуг
Стаття 92
Сфера застосування
Ця Частина застосовується до заходів Сторін, що стосуються транскордонного надання всіх видів послуг за винятком:
(а) аудіовізуальних послуг[22];
(b) національного морського каботажу[23]; та,
(c) регулярних або нерегулярних внутрішніх та міжнародних повітряних перевезень[24], а також перевезень, що безпосередньо пов’язані з реалізацією комерційних прав на перевезення, за винятком:
(і) ремонту та сервісного обслуговування літака, під час яких літак не здійснює перевезення;
(іі) продажу послуг з повітряних перевезень;
(ііі) послуг КСБ;
(іv) послуг з наземного обслуговування;
(v) послуг з експлуатації аеропортів.
Стаття 93
Стаття 94
Стаття 95
Перелік зобов’язань
1. Сектори, лібералізовані кожною з Сторін відповідно до цієї Глави, а також шляхом застережень, обмеження доступу до ринку та національного режиму, що застосовуються до послуг та постачальників послуг іншої Сторони в цих секторах зазначені в переліках зобов’язань, що включені до Додатків ХVI-В та ХVI-Е до цієї Угоди.
2. Не обмежуючи права та обов’язки Сторін у тому вигляді, у якому вони існують або можуть виникнути відповідно до Європейської Конвенції про транскордонне телебачення 1989 року та Європейської конвенції про спільне кінематографічне виробництво 1992 року, перелік зобов’язань в Додатках ХVI-В та ХVI-Е до цієї Угоди не містить зобов’язань стосовно аудіовізуальних послуг.
Стаття 96
Перегляд виконання зобов’язань
З метою поступової лібералізації транскордонного надання послуг між Сторонами, Комітет з питань торгівлі регулярно переглядає переліки зобов’язань, про які йдеться в статті 95 цієї Угоди. Такий перегляд враховує рівень прогресу стосовно транспонування, впровадження та застосування правових актів ЄС, зазначених у Додатку ХVІІ до цієї Угоди, та їхній вплив на усунення решти перешкод на шляху транскордонного надання послуг між Сторонами.
Частина 4
Тимчасова присутність фізичних осіб для цілей економічної діяльності
Стаття 97
Сфера застосування
Ця Частина застосовується до заходів Сторін стосовно в’їзду та тимчасового перебування[25] на її території категорій фізичних осіб, які надають послуги, визначені у статті 86(17) до– (21) цієї Угоди.
Стаття 98
Стаття 99
Випускники-стажери
Юридичні особи України або юридичні особи Сторони ЄС мають право приймати на роботу в одне зі своїх дочірніх підприємств, філій та представництв, засноване відповідно на території України або Сторони ЄС згідно з чинним законодавством країни постійного місцезнаходження, випускників-стажерів, які є громадянами України та держав-членів Європейського Союзу відповідно, за умови, що вони працюють виключно на юридичні особи, дочірні підприємства, філії та представництва. Тимчасовий в’їзд та перебування випускників-стажерів не повинні перевищувати один рік.
Стаття 100
Продавці бізнес-послуг
Кожна Сторона дозволяє тимчасовий в’їзд і перебування продавців бізнес-послуг на період до 90 днів протягом 12 місяців.
Стаття 101
Стаття 102
Частина 5
Нормативно-правова база
Підрозділ 1
Національне регулювання
Стаття 103
Стаття 104
Стаття 105
Підрозділ 2
Положення загального застосування
Стаття 106
Стаття 107
Прозорість та розкриття конфіденційної інформації
1. Кожна Сторона оперативно реагує на всі запити іншої Сторони щодо конкретної інформації про будь-які заходи загального застосування або міжнародні угоди, які стосуються або впливають на цю Угоду. Кожна Сторона також створює один або декілька інформаційних центрів для надання конкретної інформації для інвесторів і постачальників послуг іншої Сторони за вимогою щодо всіх таких питань. Сторони повідомляють одна одну про свої інформаційні пункти протягом 3 місяців з дати набрання чинності цією Угодою. Інформаційні пункти можуть не бути депозитаріями законів і підзаконних актів.
2. Ніщо в цій Угоді не вимагає від будь-якої Сторони надавати конфіденційну інформацію, розкриття якої перешкоджало б забезпеченню дотримання законодавства або іншим чином суперечило б державним інтересам, або завдало б шкоди законним комерційним інтересам конкретних підприємств, державних або приватних.
Підрозділ 3
Комп’ютерні послуги
Стаття 108
Підрозділ 4
Поштові та кур’єрські послуги
Стаття 109
Сфера застосування та визначення
1. У цьому Підрозділі викладені принципи нормативно-правової бази для всіх поштових та кур’єрських послуг, лібералізованих відповідно до Частин 2, 3 та 4 цієї Глави.
2. Для цілей цього Підрозділу та Частин 2, 3 та 4 цієї Глави:
(a) «Ліцензія» означає дозвіл, що надається окремому надавачу регуляторним органом, який вимагається для здійснення діяльності з надання даної послуги.
(b) «Універсальна послуга» означає постійне надання поштових послуг визначеної якості у всіх пунктах на території Сторони за доступними цінами для всіх користувачів.
Стаття 110
Запобігання монополістичній практиці у секторі поштових та кур’єрських послуг
Необхідні заходи підтримуються або запроваджуються з метою запобігання участі або продовження монополістичних практик постачальників, які, окремо або разом, мають можливість справляти істотний вплив на умови участі (з урахуванням ціни та пропозиції) на відповідному ринку поштових та кур’єрських послуг в результаті використання своїх позицій на ринку.
Стаття 111
Універсальна послуга
Кожна зі Сторін має право визначати вид зобов’язання щодо надання універсальної послуги, яке вона бажає підтримувати. Такі зобов’язання не будуть розглядатися як монополістичні per se, за умови, що вони застосовуються прозорим, недискримінаційним і нейтральним для конкуренції шляхом і не є більш обтяжливими, ніж необхідно для виду універсальної послуги, визначеної Стороною.
Стаття 112
Ліцензії
1. Через три роки після набрання чинності цією Угодою, ліцензія вимагається лише для послуг, що підпадають під сферу дії універсальної послуги.
2. Якщо ліцензія вимагається, наступна інформація повинна бути оприлюднена:
(a) усі критерії ліцензування та строк, зазвичай необхідний для прийняття рішення щодо заяви про отримання ліцензії, та
(b) умови ліцензії.
3. Причини відмови у видачі ліцензії повинні повідомлятися заявнику за його запитом, а процедура оскарження через незалежний орган має бути встановлена кожною Стороною. Така процедура має бути прозорою, недискримінаційною та заснованою на об’єктивних критеріях.
Стаття 113
Незалежність регулятивного органу
Регулятивний орган повинен бути юридично відокремлений та не підзвітний жодному постачальнику поштових та кур’єрських послуг. Рішення та процедури регулятивного органу повинні бути неупередженими по відношенню до всіх учасників ринку.
Стаття 114
Адаптація законодавства
1. Сторони визнають важливість адаптації чинного законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Україна забезпечує, щоб існуючі закони та майбутнє законодавство поступово досягли сумісності з acquis ЄС.
2. Ця адаптація розпочнеться з дати підписання цієї Угоди, і поступово пошириться на всі елементи acquis ЄС, зазначені у Додатку XVІІ до цієї Угоди.
Підрозділ 5
Тeлeкомунікаційні послуги
Стаття 115
Стаття 116
Стаття 117
Стаття 118
Стаття 119
Стаття 120
Стаття 121
Транскордонне надання електронних комунікаційних послуг
Сторони зобов’язуються не застосовувати та не підтримувати будь-яких заходів, які обмежують транскордонне надання електронних комунікаційних послуг.
Стаття 122
Конфіденційність інформації
Кожна Сторона зобов’язується забезпечити конфіденційність електронних комунікацій та циркулюючих через електронні комунікаційні мережі загального доступу та доступні населенню електронні комунікаційні послуги даних без обмеження торгівлі послугами.
Стаття 123
Спори між надавачами послуг
1. Сторони зобов’язуються забезпечити, щоб у випадку виникнення спорів між надавачами послуг, що надають електронні комунікаційні мережі або послуги у зв’язку із правами та обов’язками, визначеними в цій Главі, відповідне регулююче відомство було зобов’язане, на прохання будь-якої із Сторін, ухвалити обов’язкове для виконання рішення щодо врегулювання відповідного спору у найкоротші терміни та у будь-якому випадку зробити це не пізніше чотирьох місяців.
2. Рішення регулюючого органу мають бути доступними для громадськості, з урахуванням вимог забезпечення комерційної конфіденційності. Заінтересовані сторони повинні отримати повну інформацію щодо підстав для прийняття відповідного рішення.
3. У разі якщо спір стосується транскордонного надання послуг, відповідні регулюючі органи зобов’язані координувати свої дії з метою розв’язання такого спору.
Стаття 124
Нормативно-правове наближення
1. Сторони усвідомлюють важливість наближення чинного законодавства України до права Європейського Союзу. Україна зобов’язується забезпечити поступове приведення своїх чинних законів та майбутнього законодавства у відповідність до acquis ЄС.
2. Таке наближення розпочинається з дати підписання цієї Угоди, та поступово поширюватиметься на всі елементи acquis ЄС, зазначені у Додатку XVII до цієї Угоди.
Підрозділ 6
ФІНАНСОВІ ПОСЛУГИ
Стаття 125
Стаття 126
Стаття 127
Стаття 128
Нові фінансові послуги
Кожна Сторона зобов’язується дозволити постачальникам фінансових послуг іншої Сторони, заснованим на території цієї Сторони, надавати будь-яку нову фінансову послугу, подібну до тих послуг, які ця Сторона дозволила б надавати своїм власним постачальникам фінансових послуг згідно з національним законодавством у подібних умовах. Сторона може самостійно визначити юридичну форму надання послуги та може вимагати попереднього отримання дозволу на надання такої послуги. У разі якщо необхідне отримання дозволу, відповідне рішення має бути прийняте протягом прийнятного періоду часу, а підставою відмови у дозволі на надання послуг може бути тільки підстава, визначена у статті 126 цієї Угоди.
Стаття 129
Обробка даних
1. Кожна Сторона зобов’язується дозволяти постачальнику фінансових послуг іншої Сторони передавати інформацію в електронній або іншій формі, на своїй території та поза нею, для цілей обробки даних, якщо така обробка є необхідною в ході звичайної діяльності такого постачальника фінансових послуг.
2. Кожна Сторона зобов’язується вживати адекватних захисних заходів з метою захисту права на приватне життя та фундаментальних прав і свобод людини, особливо у зв’язку із передачею персональних даних.
Стаття 130
Стаття 131
Саморегулівні організації
У разі, якщо для надання фінансових послуг постачальником іншої Сторони на рівноправних умовах з постачальником фінансових послуг цієї Сторони Сторона вимагає членства, участі або доступу до будь-якого саморегулівного органу, біржі або ринків цінних паперів або ф’ючерсів, клірингового агентства або будь-якої іншої організації чи асоціації, або якщо Сторона надає таким установам, безпосередньо або опосередковано, привілеї або переваги у наданні фінансових послуг, така Сторона повинна забезпечити дотримання вимог статей 88 та 94 цієї Угоди.
Стаття 132
Клірингові та платіжні системи
Відповідно до термінів та умов національного режиму, кожна Сторона зобов’язується надавати постачальникам фінансових послуг іншої Сторони, заснованим на її території, доступ до платіжних та клірингових систем, операторами яких є державні установи, та до офіційних механізмів фінансування та рефінансування, які є доступними за звичайних умов ведення бізнесу. Ця стаття не спрямована на те, щоб надати доступ до механізмів кредитора останньої інстанції Сторони.
Стаття 133
Наближення законодавства
1. Сторони усвідомлюють важливість наближення чинного законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Україна забезпечить поступове приведення у відповідність своїх чинних законів та майбутнього законодавства до acquis ЄС.
2. Таке наближення розпочинається з дати підписання цієї Угоди, та поступово поширюватиметься на всі елементи acquis ЄС, зазначені у Додатку XVII до цієї Угоди.
Підрозділ 7
Транспортні послуги
Стаття 134
Сфера дії
Цей Підрозділ визначає принципи лібералізації транспортних послуг згідно з Частинами 2, 3 та 4 цієї Глави.
Стаття 135
Стаття 136
Автомобільний, залізничний та внутрішній водний транспорт
1. З метою забезпечення скоординованого розвитку та прогресивної лібералізації перевезень між Сторонами відповідно до їхніх взаємних комерційних потреб, умови взаємного доступу на ринок у автомобільному, залізничному та внутрішньому водному транспорті будуть визначені можливими у майбутньому спеціальними угодами в галузях автомобільного, залізничного та внутрішнього водного транспорту.
2. До часу укладення зазначених у пункті 1 цієї статті угод, Сторони не запроваджують умови взаємного доступу на ринок між Сторонами більш обмежувальні у порівнянні з ситуацією, що склалася на дату, що передує даті набрання чинності цією Угодою.
3. Положення існуючих двосторонніх угод, які не відображено у можливих у майбутньому угодах, як зазначено у пункті 1 цієї статті, продовжуватимуть застосовуватися.
Стаття 137
Авіаційний транспорт
1. З метою забезпечення скоординованого розвитку та прогресивної лібералізації перевезень між Сторонами відповідно до їхніх взаємних комерційних потреб, умови взаємного доступу на ринок повинні розглядатися відповідно до Угоди між Україною та Європейським Союзом про спільний авіаційний простір (далі –– CAA).
2. До часу укладення CAA, Сторони не здійснюватимуть будь-яких заходів або дій, більш обмежуючих або дискримінаційних у порівнянні з ситуацією, що склалася до набрання чинності цією Угодою.
Стаття 138
Наближення законодавства
Україна узгодить своє законодавство, у тому числі адміністративні, технічні та інші норми у сфері міжнародного морського транспорту з відповідними нормами, прийнятими Стороною ЄС, в тій мірі, в якій таке законодавче наближення сприятиме подальшій лібералізації та відкритості взаємному доступу на ринки Сторін та руху пасажирів та вантажів. Це наближення розпочнеться з дати підписання цієї Угоди та поступово розповсюджуватиметься на всі елементи acquis ЄС, згадані у Додатку XVII до цієї Угоди.
Частина 6
Електронна торгівля
Стаття 139
Мета та принципи
1. Сторони, визнаючи, що електронна торгівля розширює можливості ведення торгівлі в багатьох секторах, погоджуються сприяти розвитку електронної торгівлі між ними, зокрема шляхом співробітництва в сфері питань, пов’язаних із електронною торгівлею відповідно до положень цієї Глави.
2. Сторони погоджуються, що розвиток електронної торгівлі має здійснюватися за умови забезпечення повної відповідності найвищим міжнародним стандартам захисту інформації, з метою забезпечення довіри користувачів електронної торгівлі.
3. Сторони погоджуються, що електронна передача даних вважатиметься наданням послуг, в розумінні Частини 3 «Транскордонне надання послуг» цієї Глави, з якого не стягуються митні платежі.
Стаття 140
Нормативно-правові аспекти електронної торгівлі
1. Сторони підтримуватимуть діалог з питань регулювання електронної торгівлі, що включатиме, серед інших питань, наступні:
a. визнання сертифікатів електронних підписів, виданих населенню, та сприяння розвитку послуг транскордонної сертифікації,
b. відповідальність постачальників посередницьких послуг у зв’язку з переданням або зберіганням інформації,
c. поводження з небажаними електронними комерційними повідомленнями,
d. захист споживачів в сфері електронної торгівлі,
e. будь-які інші питання, які стосуються розвитку електронної торгівлі.
2. Таке співробітництво може існувати у формі обміну інформацією про відповідне законодавство Сторін стосовно цих питань, а також про впровадження такого законодавства.
Частина 7
Винятки
Стаття 141
Стаття 142
Податкові заходи
РНС, що надається згідно із положеннями цієї Глави, не поширюється на податковий режим, який Сторони забезпечують або забезпечуватимуть у майбутньому на основі угод між Сторонами, спрямованими на уникнення подвійного оподаткування.
Стаття 143
ГЛАВА 7
ПОТОЧНІ ПЛАТЕЖІ ТА РУХ КАПІТАЛУ
Стаття 144
Поточні платежі
Сторони зобов’язуються не обмежувати і дозволяти, відповідно до положень статті VIII Статей Угоди Міжнародного валютного фонду 1944 року, будь-які платежі та перекази у вільно конвертованій валюті за поточними рахунками платіжного балансу між Сторонами.
Стаття 145
Стаття 146
Захисні заходи
Без шкоди для інших положень цієї Угоди у разі, якщо за особливих обставин, платежі та рух капіталу між Сторонами спричиняють або загрожують спричинити серйозні труднощі з точки зору реалізації операцій курсової або грошово-кредитної політики[36] в Україні або одній чи кількох державах-членах Європейського Союзу, відповідні Сторони можуть вдатися до захисних заходів щодо руху капіталу між Стороною ЄС і Україною на термін, що не перевищує шість місяців, якщо такі заходи вкрай необхідні. Сторона, яка вживає захисні заходи, повинна негайно інформувати іншу Сторону про прийняття такого заходу та надає, як тільки можливо, часові рамки скасування таких заходів.
Стаття 147
Сприяння виконанню та подальша лібералізація положень
1. Сторони будуть консультуватися одна з одною з метою полегшення руху капіталу між Сторонами, з тим, щоб сприяти досягненню цілей цієї Угоди.
2. Протягом перших чотирьох років з дати набрання чинності цією Угодою, Сторони повинні вживати заходи для створення необхідних умов для подальшого поступового застосування правил Сторони ЄС про вільний рух капіталу.
3. До кінця п’ятого року з дати набрання чинності цією Угодою, Комітет з питань торгівлі повинен розглянути вжиті заходи та визначити умови подальшої лібералізації.
ГЛАВА 8
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ
Стаття 148
Цілі
Сторони визнають внесок прозорого, недискримінаційного, конкурентного і відкритого тендерного процесу у сталий економічний розвиток і встановлюють у якості своєї мети ефективне, взаємне і поступове відкриття відповідних ринків закупівель.
Ця Глава передбачає забезпечення взаємного доступу до ринків державних закупівель на основі принципу національного режиму на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях для державних контрактів та концесій у традиційних галузях економіки, а також у комунальному господарстві. Це передбачає послідовне наближення законодавства України у сфері державних закупівель до acquis ЄС у сфері державних закупівель, що супроводжуватиметься інституційною реформою та створенням ефективної системи державних закупівель на основі принципів, якими регулюються державні закупівлі Сторони ЄС, а також понять та визначень, встановлених в Директиві № 2004/18/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 31 березня 2004 року про координацію процедур з проведення тендерів на укладення контрактів на виконання робіт, постачання товарів і надання послуг (далі – Директива № 2004/18/ЄС) і Директиви № 2004/17/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 31 березня 2004 року про координацію процедур здійснення закупівель суб’єктами, що здійснюють свої діяльність у водному, енергетичному, транспортному та поштовому секторах (далі – Директива № 2004/17/ЄС).
Стаття 149
Стаття 150
Стаття 151
Основні стандарти, що регулюють процес укладення державних контрактів
1. Не пізніше, ніж через 6 місяців з дати набрання чинності цією Угодою, Сторони дотримуватимуться низки основних стандартів для укладення будь-яких контрактів, визначених пунктами 2-15 цієї статті. Ці основні стандарти походять безпосередньо з правил та принципів державних закупівель, які регулюються acquis ЄС у сфері державних закупівель, зокрема принципи недискримінації, рівного ставлення, прозорості та пропорційності.
Судовий захист
15. Сторони забезпечують, щоб кожна особа, яка має або мала інтерес до певного контракту, та зазнала або ризикує зазнати шкоди внаслідок заявленого порушення, мала право на ефективний, неупереджений судовий захист від будь-якого рішення замовника стосовно укладення контракту. Рішення, прийняті під час та по закінченню такої процедури перегляду, публікуються у відповідних засобах масової інформації у спосіб, що є достатнім для інформування всіх заінтересованих економічних операторів.
Стаття 152
Стаття 153
Стаття 154
Стаття 155
Інформація
1. Сторони забезпечують належний рівень поінформованості замовників та економічних операторів щодо процедур державних закупівель, у тому числі шляхом публікації у повному обсязі відповідного законодавства та адміністративних рішень.
2. Сторони забезпечать ефективне поширення інформації щодо тендерних можливостей.
Стаття 156
Співробітництво
1. Сторони посилять співробітництво шляхом обміну досвідом та інформацією, що стосується їх найкращих практик та нормативно-правової бази.
2. Сторона ЄС сприятиме імплементації цієї Глави, у тому числі шляхом надання технічної допомоги, коли це доцільно. У відповідності із положеннями про фінансове співробітництво в Розділі VI (Фінансове співробітництво та положення щодо боротьби з шахрайством) цієї Угоди, конкретні рішення про фінансову допомогу прийматимуться через застосування відповідних фінансових механізмів та інструментів Сторони ЄС.
3. Індикативний перелік питань співробітництва включений до Додатку ХХІ-О до цієї Угоди.
ГЛАВА 9
Інтелектуальна власність
Частина 1
Загальні положення
Стаття 157
Цілі
Цілями цієї Глави є:
(а) спрощення створення і комерційного використання інноваційних продуктів та продуктів творчої діяльності на території Сторін; і
(b) досягнення належного та ефективного рівня охорони і захисту прав інтелектуальної власності.
Стаття 158
Стаття 159
Передача технологій
1. Сторони домовляються обмінюватись думками та інформацією щодо своєї національної та міжнародної практики і політики стосовно передачі технологій. Зокрема, це включає заходи щодо спрощення інформаційних потоків, ділового партнерства, ліцензійних та субпідрядних угод на добровільній основі. Особливу увагу слід звертати на умови, необхідні для створення належного сприятливого середовища для передачі технологій у приймаючих державах, зокрема такі питання як відповідна законодавча база і розвиток людського капіталу.
2. Сторони гарантують охорону законних інтересів власників прав інтелектуальної власності.
Стаття 160
Вичерпання прав
Сторони вільні щодо встановлення власного режиму вичерпання прав інтелектуальної власності, з урахуванням положень Угоди ТРІПС.
Частина 2
Стандарти, що стосуються прав інтелектуальної власності
Підрозділ 1
Авторське право та суміжні права
Стаття 161
Надання охорони
Сторони дотримуються:
а) Статей 1-22 Міжнародної конвенції про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення (1961 року) (далі – Римська конвенція);
b) Статей 1-18 Бернської конвенції про охорону літературних та художніх творів (1886 року, з останніми змінами у 1979 року) (далі – Бернська конвенція);
c) Статей 1-14 Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності (далі – ВОІВ) про авторське право – (1996 року) (далі – WCT); та
d) Статей 1-23 Договору ВОІВ про виконання і фонограми (1996 року).
Стаття 162
Строк чинності авторського права
1. Права автора літературного або художнього твору у розумінні статті 2 Бернської конвенції є чинними протягом життя автора і 70 років після його смерті, незалежно від того, коли твір правомірно був оприлюднений.
2. У випадку, якщо твір створено у співавторстві, строк, що згадується у пункті 1 цієї статті обчислюється з дати смерті автора, який помер останнім.
3. У випадку анонімних творів або творів, підписаних псевдонімом, строк охорони становить 70 років з твору дати, коли твір був правомірно оприлюднений. Проте, якщо вибраний автором псевдонім не залишає сумнівів щодо його особистості, або якщо автор розкриває свою особу протягом строку, згаданого у першому реченні, застосовується строк охорони, встановлений у пункті 1 цієї статті.
4. Якщо твір публікується томами, частинами, окремими випусками, виданнями або серіями і строк охорони починається з дати, коли твір був правомірно доведений до загального відома, то строк охорони починається для кожної частини окремо.
5. У випадку творів, для яких строк охорони не обчислюється з дати смерті автора або авторів і які не були правомірно оприлюднені протягом 70 років з дати їх створення, охорона припиняється.
Стаття 163
Строк охорони авторського права на кінематографічні або аудіовізуальні твори
1. Режисер-постановник кінематографічного або аудіовізуального твору розглядається як його автор або один з його авторів. Сторони вільні у визначенні інших співавторів.
2. Строк охорони авторського права на кінематографічні або аудіовізуальні твори спливає не раніше ніж через 70 років з дати смерті останньої з групи визначених за життя осіб, незалежно від того, чи зазначені ці особи як співавтори. Ця група має як мінімум включати режисера-постановника, автора сценарію, автора діалогів і композитора музики, спеціально створених для використання в кінематографічному або аудіовізуальному творі.
Стаття 164
Стаття 165
Охорона раніше неопублікованих творів
Будь-яка особа, яка після закінчення строку чинності авторського права, перший раз правомірно публікує або правомірно оприлюднює раніше неопублікований твір, користується таким самим рівнем охорони майнових прав інтелектуальної власності, як і автор. Строк охорони таких прав становить 25 років з дати, що відлічуються з дати коли твір був уперше правомірно опублікований або правомірно оприлюднений.
Стаття 166
Критичні та наукові публікації
Сторони можуть також охороняти критичні та наукові публікації творів, які стали загальним надбанням. Максимальний строк охорони таких прав становить 30 років з дати, коли твір був уперше правомірно опублікований.
Стаття 167
Охорона фотографій
Фотографії, які є оригінальними у тому розумінні, що вони є власним продуктом інтелектуальної діяльності автора, охороняються відповідно до статті 162 цієї Угоди. Сторони можуть запровадити охорону інших фотографій.
Стаття 168
Співробітництво у сфері колективного управління правами
Сторони визнають необхідність укладання угод між своїми відповідними організаціями колективного управління з метою взаємного забезпечення більш простого доступу і обміну інформацією між територіями Сторін, а також забезпечення взаємної передачі авторської винагороди за використання творів Сторін або інших об’єктів, що охороняються. Сторони визнають необхідність того, щоб їхні відповідні організації колективного управління досягли високого рівня ефективності та прозорості при виконанні свої завдань.
Стаття 169
Право на запис
1. Для цілей цієї статті термін «запис» означає фіксацію звуків та зображень, або їх відтворень, яке дозволяє здійснювати їх сприйняття, відтворення або сповіщення за допомогою відповідного пристрою.
2. Сторони надають виконавцям виключне право дозволяти або забороняти запис своїх виконань.
3. Сторони надають організаціям мовлення виключне право дозволяти або забороняти запис своїх передач, незалежно від того, чи транслюються вони дротовими або ефірними засобами, у тому числі за допомогою кабельної мережі або супутника.
4. Організація кабельного мовлення не має права, передбаченого пунктом 2 цієї статті, якщо вона лише ретранслює через кабельну мережу передачу організації мовлення.
Стаття 170
Стаття 171
Право на розповсюдження
1. Сторони надають авторам, стосовно оригіналів їхніх творів або їх копій, виключне право дозволяти або забороняти будь-яку форму публічного розповсюдження шляхом продажу або іншим чином.
2. Сторони надають виключне право доводити до загального відома шляхом продажу або іншим чином об’єкти, зазначені у підпунктах (а) -(d)» цього пункту, зокрема їхні копії:
(а) виконавцям щодо записів їхніх виконань;
(b) виробникам фонограм щодо їхніх фонограм;
(c) виробникам перших записів фільмів щодо оригіналу і копій їхніх фільмів;
(d) організаціям мовлення щодо записів їхніх передач, як це передбачено статтею 169(3) цієї Угоди.
Стаття 172
Стаття 173
Право на відтворення
Сторони надають виключне право дозволяти або забороняти пряме або опосередковане, тимчасове або постійне відтворення будь-якими засобами та у будь-якій формі, повністю або частково:
(a) авторам щодо їхніх творів;
(b) виконавцям щодо записів їхніх виконань;
(c) виробникам фонограм щодо їхніх фонограм;
(d) виробникам перших записів фільмів щодо оригіналу і копій їхніх фільмів;
(e) організаціям мовлення щодо записів їхніх передач, незалежно від того, чи транслюються вони за допомогою дротового або ефірного мовлення, в тому числі за допомогою кабельної мережі чи супутника.
Стаття 174
Стаття 175
Стаття 176
Стаття 177
Стаття 178
Стаття 179
Невід’ємне право на справедливу винагороду
1. Якщо автор або виконавець передав або уступив своє право на прокат щодо фонограми або оригіналу чи копії фільму виробнику фонограми або продюсеру фільму, то такий автор або виконавець зберігає право на справедливу винагороду за прокат.
2. Автори або виконавці не можуть відмовитись від права на одержання справедливої винагороди за прокат.
3. Управління правом на одержання справедливої винагороди може бути доручене організаціям колективного управління, які представляють авторів або виконавців.
4. Сторони можуть регулювати питання, запроваджене щодо можливості запровадження управління правом на справедливу винагороду організаціями колективного управління і в якому обсязі, а також питання визначення особи, до якої можуть бути висунуті вимоги зі сплати цієї винагороди та з якої вона підлягає стягненню.
Стаття 180
Охорона комп’ютерних програм
1. Сторони надають охорону авторським правам на комп’ютерні програми у такому самому обсязі, як літературним творам,як це передбачено Бернською конвенцією. З цією метою термін «комп’ютерна програма» включає попередні дослідні матеріали.
2. Охорона відповідно до цієї Угоди надається математичному виразу комп’ютерної програми будь-якої форми. Ідеї та принципи, на яких ґрунтується будь-який елемент комп’ютерної програми, зокрема ті, на яких ґрунтується її інтерфейс, не охороняються авторським правом згідно з цією Угодою.
3. Комп’ютерна програма охороняється, якщо вона є оригінальною у тому розумінні, що вона є продуктом інтелектуальної творчості автора. Ніякі інші критерії не застосовуються для визначення наявності права на охорону.
Стаття 181
Суб’єкт авторського права на комп’ютерні програми
1. Суб’єктом авторського права на комп’ютерні програми є фізична особа або група фізичних осіб, які створили програму або, якщо дозволяє законодавство Сторін, юридична особа, зазначена як правовласник законодавством згідно зі законом.
2. Виключне авторські права на комп’ютерну програму, створену спільно групою фізичних осіб, належать їм спільно.
3. Якщо створення у співавторстві творів визнається законодавством Сторін, особа, яка відповідно до законодавства Сторін визнається такою, що створила твір, вважається її автором.
4. Якщо комп’ютерна програма створюється найманим працівником на виконання своїх трудових обов’язків або відповідно до вказівок роботодавця, то роботодавцю належать усі виключні майнові права на створену таким чином комп’ютерну програму, якщо інше не передбачено контрактом.
Стаття 182
Обмежені дії, що стосуються комп’ютерних програм
З урахуванням положень статей 183 та 184 цієї Угоди, виключні права правовласника у розумінні статті 181 цієї Угоди, включають право здійснювати або дозволяти:
(a) постійне або тимчасове відтворення комп’ютерної програми будь-якими засобами і у будь-якій формі, частково або повністю. У тій мірі, в якій завантаження, виведення на екран, запуск, передача або зберігання комп’ютерної програми потребують такого відтворення, такі дії вимагатимуть одержання дозволу правовласника;
(b) переклад, адаптацію, упорядкування або будь-яку іншу зміну комп’ютерної програми, а також відтворення результатів цих дій, без шкоди правам особи, яка змінює програму;
(c) будь-яку форму публічного розповсюдження, зокрема найм, оригінальної комп’ютерної програми або її копій.
Стаття 183
Виключення щодо обмежених дій, що стосуються комп’ютерних програм
1. За відсутності конкретних контрактних положень, дії, що передбачені підпунктами «а» і «b» статті 182 цієї Угоди, не потребуватимуть дозволу правовласника, якщо вони є необхідними для використання комп’ютерної програми законним покупцем відповідно до її призначення, зокрема виправлення помилок.
2. Створення резервної копії комп’ютерної програми особою, яка має право на її використання, не може бути заборонене контрактом, оскільки воно є необхідним для такого використання.
3. Особа, яка має право на використання копії комп’ютерної програми, має право без дозволу правовласника спостерігати, вивчати або перевіряти функціонування програми з метою визначення ідей і принципів, які лежать в основі будь-якого елемента програми, якщо ця особа робить це, здійснюючи будь-які дії щодо завантаження, виведення на екран, запуску, передачі або зберігання програми, які він чи вона має право робити.
Стаття 184
Стаття 185
Охорона баз даних
1. Для цілей цієї Угоди, термін «база даних» означає сукупність незалежних творів, даних або іншої інформації, розташованих у систематизованому або упорядкованому вигляді та і є доступною для будь-якої особи за допомогою електронних або інших засобів.
2. Охорона згідно з цією Угодою не надається комп’ютерним програмам, що використовуються при створенні або функціонування баз даних, доступних за допомогою електронних засобів.
Стаття 186
Об’єкт охорони
1. Відповідно до Підрозділу 1 цієї Глави, бази даних, які внаслідок підбору або розташування їх інформаційного наповнення є результатом творчої праці автора, охороняються як такі авторським правом. Ніякі інші критерії не застосовуються для визначення їх права на охорону.
2. Охорона баз даних авторським правом, передбачена Підрозділом 1 цієї Глави, не поширюється на їхнє інформаційне наповнення і не шкодить будь-яким правам, які поширюються на саме інформаційне наповнення.
Стаття 187
Суб’єкт авторського права на бази даних
1. Суб’єктом авторського права на бази даних є фізична особа або група фізичних осіб, які створили цю базу, або, де законодавством Сторін допускається, юридична особа, визначена як правовласник законодавством Сторони.
2. Якщо створення у співавторстві творів визнається законодавством Сторін, майнові права інтелектуальної власності належить особі, яка володіє авторським правом.
3. Виключне авторські права на базу даних, створену спільно групою фізичних осіб, належать їм спільно.
Стаття 188
Обмежені дії, що стосуються баз даних
Автор бази даних, стосовно виразу бази даних, який охороняється авторським правом, має виключне право реалізовувати або дозволяти:
(a) тимчасове або постійне відтворення будь-якими засобами і у будь-якій формі, повністю або частково;
(b) перетворення, адаптацію, упорядкування або будь-яку іншу зміну;
(c) будь-яку форму поширення серед публіки бази даних або її копій;
(d) будь-яку передачу, виведення або публічне виконання;
(e) будь-яке відтворення, поширення, виведення, публічне виконання результатів дій, що згадуються у підпункті «b» цієї статті.
Стаття 189
Стаття 190
Стаття 191
Трансляція програм з використанням супутника
Кожна Сторона надає автору виключне право дозволяти оприлюднення творів, що охороняються авторським правом, з використанням супутника.
Стаття 192
Кабельне мовлення
Кожна Сторона гарантує, що у випадку ретрансляції програми іншої Сторони за допомогою кабельної мережі на її території, застосовне авторське право і суміжні права дотримуються, і що така ретрансляція має місце на підставі індивідуальних або колективних контрактів між суб’єктами авторського права і суміжних прав та організаціями кабельного мовлення.
Підрозділ 2
Торговельні марки
Стаття 193
Стаття 194
Добре відомі торговельні марки
Сторони ефективно співпрацюватимуть з метою зробити охорону добре відомих торговельних марок, як це передбачено статтею 6bis Паризької конвенції і статтею 16(2) і 16.(3) Угоди ТРІПС, ефективною.
Стаття 195
Права, пов’язані із торговельною маркою
Реєстрація торговельної марки надає власнику виключне право на неї. Власник має право перешкоджати третім особам, які не мають його дозволу, використанню в торговельній діяльності:
(a) будь-якого позначення, яке є тотожним до торговельної марки стосовно товарів або послуг, які є ідентичними до товарів або послуг, для яких торговельна марка зареєстрована;
(b) будь-якого позначення, якщо через свою тотожність або схожість до товарів або послуг, на які поширюються торговельна марка і позначення, існує імовірність, що споживач може їх сплутати, зокрема імовірність асоціації між позначенням і торговельною маркою.
Стаття 196
Стаття 197
Стаття 198
Стаття 199
Часткові відмова в реєстрації, анулювання або визнання недійсною реєстрації
Якщо підстави для відмови у реєстрації, анулювання чи визнанні недійсною реєстрації торговельної марки існують лише стосовно частини товарів або послуг, для яких вона була заявлена чи зареєстрована, відмова у реєстрації, анулювання чи визнання недійсною реєстрації застосовується лише до відповідних товарів або послуг.
Стаття 200
Строк охорони
Строк охорони, що застосовується в Україні та Стороні ЄС, розпочинається з дати подання заявки і складає щонайменше 10 років. Власник права може продовжити строк охорони на наступний 10-річний термін.
Підрозділ 3
Географічні зазначення
Стаття 201
Сфера застосування цього Підрозділу
1. Цей Підрозділ застосовується до визнання та охорони географічних зазначень, які походять з територій Сторін.
2. Географічним зазначенням однієї Сторони надається охорона іншою Стороною відповідно до положень цієї Угоди за умови, якщо на них поширюється законодавство, яке зазначене у статті 202 цієї Угоди.
Стаття 202
Стаття 203
Доповнення новими географічними зазначеннями
1. Сторони погоджуються щодо можливості доповнення новими географічними зазначеннями, що охороняються, Додатків XXII-С та XXII-D до цієї Угоди згідно зі статтею 211(3) цієї Угоди після завершення процедури заперечення та після розгляду географічних зазначень, як передбачено статтею 202(3) та (4) цієї Угоди, що задовольняють обидві Сторони.
2. Від Сторони не можна вимагати охороняти як географічне зазначення назву, яка конфліктує з назвою сорту рослини або породи тварини і, як наслідок, може вводити в оману споживача щодо справжнього походження продукту.
Стаття 204
Стаття 205
Право на використання географічних зазначень
1. Комерційне використання назви, що охороняється відповідно до цієї Угоди, для сільськогосподарських продуктів, продуктів харчування, вин, ароматизованих вин або спиртних напоїв, що відповідають відповідній специфікації, відкрите для будь-якої установи.
2. Якщо географічне зазначення охороняється згідно з цією Угодою, використання такої назви, що охороняється, не підпадає під будь-яку реєстрацію користувачів, або під додаткові плати.
Стаття 206
Стаття 207
Забезпечення охорони
Сторони забезпечують охорону, передбачену статтями 204-206 цієї Угоди, шляхом відповідних заходів, що вживаються їхніми органами державної влади, зокрема на митному кордоні. Вони також забезпечують таку охорону за вимогою заінтересованої сторони.
Стаття 208
Стаття 209
Загальні правила
1. Імпорт, експорт та комерціалізація будь-якого продукту, що зазначається в статтях 202 та 203 цієї Угоди, здійснюється відповідно до законодавства та правил, що застосовуються на території Сторони, на ринку якої розміщений цей продукт.
2. Будь-яке питання, що постає зі специфікацій зареєстрованих географічних зазначень, розглядається в рамках Спільного Підкомітету GI (з географічних зазначень), створеного відповідно до статті 211 цієї Угоди.
3. Реєстрація географічних зазначень, що охороняються згідно з цією Угодою, можуть бути анульовані лише Стороною, з якої такі продукти походять.
4. Специфікація продукту, що згадується в цьому Підрозділі, є такою, що погоджена, зокрема будь-які доповнення, також погоджені, органами державної влади Сторони, з території якої продукт походить.
Стаття 210
Співробітництво та прозорість
1. Сторони, або безпосередньо, або в рамках Спільного Підкомітету GI (з географічних зазначень), створеного відповідно до статті 211 цієї Угоди, підтримують контакт з усіх питань, що пов’язані з впровадженням та функціонуванням цієї Угоди. Зокрема, Сторона може запитати від іншої Сторони інформацію стосовно специфікацій продуктів та їх модифікації, та контактних осіб для контрольних заходів.
2. Кожна Сторона може зробити загальнодоступними специфікації продуктів або їх короткі описи та інформацію про контактних осіб для контрольних заходів, що відносяться до географічних зазначень іншої Сторони, що охороняються згідно з цією Угодою.
Стаття 211
Підрозділ 4
Промислові зразки
Стаття 212
Визначення
Для цілей цієї Угоди:
a) «промисловий зразок» означає зовнішній вигляд усього продукту або його частини, який обумовлений особливостями, зокрема, ліній, контурів, кольорів, форми, текстури та/або матеріалу продукту та/або його оздоблення;
b) «продукт» означає предмет, виготовлений промисловим або ручним способом, у тому числі й елементи, які призначені для збирання у складений продукт, упаковка, зовнішнє оформлення, графічні символи та типографічні елементи, крім комп’ютерних програм;
c) «складений продукт» означає продукт, який складається з поєднання багатьох компонентів, що можуть бути замінені і, таким чином, дозволяють розбирання або повторне збирання продукту.
Стаття 213
Стаття 214
Термін дії охорони
1. Термін дії охорони в Україні та Стороні ЄС після реєстрації становить щонайменше п’ять років. Правовласник може поновлювати термін дії охорони на один або більше п’ятирічних періодів до загального терміну, що становить 25 років з дати подання заявки.
2. Термін дії охорони в Україні та Стороні ЄС незареєстрованих промислових зразків становить щонайменше 3 роки з дати, на яку зразок був доведений до загального відома на території одній із Сторін.
Стаття 215
Стаття 216
Права, що надаються
Власник промислового зразка, що охороняється, принаймні має виключне право використовувати його і забороняти його використання третіми особами без його дозволу, зокрема, виробляти, пропонувати, просувати на ринок, імпортувати, експортувати або використовувати продукт, що містить промисловий зразок, або в якому він використовується, або зберігати такий продукт на складі для зазначених цілей.
Стаття 217
Стаття 218
Взаємозв’язок з авторським правом
Промисловий зразок, що охороняється правом на промисловий зразок, зареєстрований на території однієї з Сторін відповідно до вимог цього підрозділу, може охоронятись згідно із законодавством з авторського права цієї Сторони з дати його створення та фіксації у будь-якій формі. Обсяг такої охорони та умови її надання, зокрема необхідний рівень оригінальності, визначаються кожною із Сторін.
Підрозділ 5
Патенти
Стаття 219
Патенти та охорона здоров’я
1. Сторони визнають важливість Декларації стосовно Угоди ТРІПС та охорони здоров’я, прийнятої 14 листопада 2001 року на зустрічі на рівні міністрів в рамках Світової організації торгівлі (далі – Дохійська декларація). Інтерпретуючи та запроваджуючи права та зобов’язань згідно з цією Главою Сторони забезпечують відповідність Дохійській декларації.
2. Сторони сприятимуть впровадженню та дотримуватимуться Рішення Генеральної ради СОТ від 30 серпня 2003 року до пункту 6 Дохійської декларації.
Стаття 220
Стаття 221
Стаття 222
Стаття 223
Підрозділ 6
Топології інтегральних мікросхем
Стаття 224
Стаття 225
Вимоги до охорони
1. Сторони охороняють топологію інтегральних мікросхем шляхом прийняття законодавчих норм, які надають виключні права відповідно до положень цієї статті.
2. Сторони передбачають охорону топологію інтегральних мікросхем тією мірою, якою вона задовольняє умову, що вона є результатом власної інтелектуальної діяльності її творця і не є загальновідомою в напівпровідниковій промисловості. Якщо топологія інтегральних мікросхем складається з елементів, які є загальновідомими в напівпровідниковій промисловості, вона охороняється лише в тому обсязі, в якому комбінація таких елементів, взятих як ціле, задовольняє згадані вище умови.
Стаття 226
Стаття 227
Термін дії охорони
Виключні права тривають принаймні 10 років з дати першого комерційного використання топографії будь-де в світі або, якщо реєстрація є умовою для виникнення або безперервного застосування виключних прав, 10 років з найбільш ранньої з таких дат:
(а) закінчення календарного року, в якому топографія була вперше використана на комерційній основі будь-де в світі;
(b) закінчення календарного року, в якому була подана належним чином оформлена заявка на реєстрацію.
Підрозділ 7
Інші положення
Стаття 228
Сорти рослин
Сторони співпрацюють з метою сприяння і посилення охорони прав на сорти рослин відповідно до Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин 1961 року, переглянутої в м. Женева 10 листопада 1972 року, 23 жовтня 1978 року та 19 березня 1991 року, зокрема необов’язкові виключення з прав селекціонерів, як це згадується у статті 15(2) зазначеної Конвенції.
Стаття 229
Частина 3
Захист прав інтелектуальної власності
Стаття 230
Загальні зобов’язання
1. Обидві Сторони підтверджують свої зобов’язання згідно з Угодою ТРІПС, зокрема її Розділу ІІІ, та мають забезпечити подальші додаткові заходи, процедури та засоби захисту, необхідні для забезпечення дотримання охорони прав інтелектуальної власності[38]. Ці заходи, процедури та засоби захисту мають бути добросовісними і справедливими, та не повинні бути надмірно складними чи дорогими або спричиняти необґрунтовані строки або невиправдані затримки.
2. Ці заходи та засоби захисту мають також бути ефективними, співрозмірними і стримуючими та мають застосовуватись таким чином, щоб уникнути створення перешкод законній торгівлі та забезпечити їх захист від зловживань.
Стаття 231
Підрозділ 1
Цивільні заходи, процедури та засоби захисту
Стаття 232
Презумпція авторства та права власності
Сторони визнають, що для цілей застосування заходів, процедур та засобів захисту, передбачених цією Угодою:
(а) для автора літературного твору або твору мистецтва, у разі відсутності доказів протилежного, щоб вважатися таким і внаслідок цього бути уповноваженим на позов про порушення, має бути достатньою наявність звичайного зазначення його/її ім’я у творі;
(b) положення згідно з підпунктом «а» цієї статті застосовується з урахуванням відповідних змін до власників суміжних прав стосовно їхніх об’єктів, що охороняються.
Стаття 233
Докази
1. Судові органи Сторін мають мати повноваження, якщо сторона надає обґрунтовані докази, достатні для підтримання своєї заяви, і має на підтвердження своїх заяв детальні докази, які контролюються протилежною стороною, вимагати, щоб ці докази були представлені протилежною стороною, з урахуванням умов, що забезпечують захист конфіденційної інформації.
2. За таких самих умов, Сторони вживають таких заходів, які є необхідними у випадку порушення права інтелектуальної власності, вчиненого у комерційному масштабі, для надання можливості компетентним судовим органам вимагати, у разі потреби та на підставі поданої заяви, передачу банківських, фінансових та комерційних документів, що знаходяться у розпорядженні протилежної сторони з урахуванням умов, що забезпечують захист конфіденційної інформації.
Стаття 234
Стаття 235
Стаття 236
Стаття 237
Виправні заходи
1. Сторони мають забезпечити, що компетентні судові органи можуть вимагати, за заявою скаржника і без шкоди відшкодуванню будь-яких збитків власнику права з причини порушення, і без будь-якої компенсації, відкликання з торговельних каналів, остаточне вилучення з торговельних каналів або знищення товарів, які як виявилося порушують право інтелектуальної власності. Якщо необхідно, компетентні судові органи можуть також вимагати знищення матеріалів і знарядь, які переважно використовуються у створенні або виробництві тих товарів.
2. Судові органи вимагають, щоб ці заходи здійснювались за рахунок порушника, якщо конкретні причини викликаються, щоб не робити цього.
Стаття 238
Судові заборони
Сторони гарантують, що якщо виноситься судове рішення, яке виявляє порушення права інтелектуальної власності, судові органи можуть видати проти порушника судову заборону, спрямовану на заборону продовження порушення. Якщо це передбачено національним законодавством, невиконання судової заборони має підпадати, якщо необхідно, під сплату регулярного штрафу з метою забезпечення виконання. Сторони також гарантують, що правовласники можуть подати заяву про судову заборону проти посередників, чиї послуги використовуються третьою стороною з метою порушення права інтелектуальної власності.
Стаття 239
Альтернативні заходи
Сторони можуть передбачити, що у відповідних випадках і за вимогою особи, яка підлягає застосуванню заходів, передбачених у статті 237 та/або статті 238 цієї Угоди, компетентні судові органи можуть винести ухвалу про сплату грошової компенсації потерпілій стороні замість застосування заходів, передбачених у статті 237 та/або статті 238 цієї Угоди, якщо ця особа діяла ненавмисно і без недбалості, якщо здійснення згаданих вище заходів завдало б йому несумірної шкоди і якщо грошова компенсація потерпілій стороні виявляється обґрунтовано задовільною.
Стаття 240
Збитки
1. Сторони мають забезпечити, що коли судові органи встановлюють збитки:
а) вони беруть до уваги всі відповідні аспекти, такі як негативні економічні наслідки, зокрема втрачені прибутки, які понесла потерпіла сторона, будь-які недобросовісні доходи, одержані порушником і, у відповідних випадках, інші фактори, відмінні від економічних, такі як моральна шкода, спричинена правовласнику порушником; або
b) як альтернативний варіант до підпункту (a) цього пункту, вони можуть, у відповідних випадках, встановити збитки як паушальну суму, на базі таких елементів як, принаймні, сума роялті або комісійні платежі, які були б сплачені, якби порушник попросив дозволу на використання даного права інтелектуальної власності.
2. Якщо порушник ненавмисно, або не маючи обґрунтованих підстав знати це, був залучений до правопорушуючих дій, Сторони можуть встановити, що судові органи можуть виносити ухвалу на користь потерпілого про повернення доходів або відшкодування збитків, які можуть встановлюватись раніше.
Стаття 241
Судові витрати
Сторони мають забезпечити, що обґрунтовано понесені та пропорційні судові витрати, а також інші витрати, понесені стороною, що виграла, як правило, мають покладатися на сторону, що програла, крім випадків, коли це суперечитиме принципу справедливості.
Стаття 242
Публікація судових рішень
Сторони мають забезпечити, що у судових процесах щодо порушення прав інтелектуальної власності, судові органи можуть вимагати, за клопотанням скаржника і за рахунок порушника, вжиття відповідних заходів для розповсюдження інформації стосовно рішення, зокрема візуальне представлення рішення та його публікацію повністю або частково. Сторони можуть передбачити інші додаткові інформаційні заходи, які відповідають конкретним обставинам, зокрема широке інформування.
Стаття 243
Адміністративні процедури
За умови, що рішення про будь-який цивільно-правовий захід судового захисту може бути винесене в результаті адміністративних процедур по конкретних обставинах справи, такі процедури мають відповідати принципам, еквівалентним за суттю із тими, що викладені у відповідних положеннях цього Підрозділу.
Підрозділ 2
Відповідальність постачальників посередницьких послуг
Стаття 244
Використання послуг посередників
Обидві Сторони визнають, що послуги посередників можуть використовуватись третіми особами для правопорушуючих дій. Щоб забезпечити вільний обіг інформаційних послуг і в той самий час захищати права інтелектуальної власності у цифровому середовищі, кожна Сторона повинна забезпечити заходи, визначені цим підрозділом, для постачальників посередницьких послуг. Цей підрозділ застосовується лише до відповідальності, що може бути результатом правопорушень в сфері прав інтелектуальної власності, зокрема авторського права. [39].
Стаття 248
Відсутність загального зобов’язання здійснювати моніторинг
1. Сторони не покладають на постачальників ні загального зобов’язання при наданні послуг, на які поширюються статті 245, 246 і 247 цієї Угоди здійснювати моніторинг інформації, яку вони передають або зберігають, ні загального зобов’язання активно шукати факти або обставини, які вказують на незаконну діяльність.
2. Сторони можуть запровадити зобов’язання для постачальників послуг інформаційного суспільства інформувати компетентні державні органи про можливу незаконну діяльність, що здійснюється, або інформацію, що надається одержувачами їхніх послуг, або зобов’язання повідомляти компетентним органам, за їх вимогою, інформацію, яка дає можливість ідентифікувати одержувачів їхніх послуг, з якими у них укладені угоди про зберігання інформації.
Стаття 249
Перехідний період
Україна забезпечує повну імплементацію зобов’язань цього підрозділу впродовж 18 місяців з дати набрання чинності цією Угодою.
Підрозділ 3
Інші положення
Стаття 251
Правила поведінки та судове співробітництво
Сторони підтримуватимуть:
а) розробку торговельними або професійними об’єднаннями або організаціями правил поведінки, спрямованих на сприяння захисту прав інтелектуальної власності;
b) передачу компетентним органам Сторін проектів правил поведінки і будь-яких висновків щодо застосування цих правил поведінки.
Стаття 252
ГЛАВА 10
КОНКУРЕНЦІЯ
Частина 1
Антиконкурентні дії та злиття
Стаття 253
Стаття 254
Стаття 255
Стаття 257
Державні підприємства та підприємства, яким надані
Спеціальні або виключні права
1. Щодо державних підприємств та підприємств, яким надані спеціальні або виключні права:
(а) жодна Сторона не запроваджуватиме та не зберігатиме чинність будь-якого заходу, що суперечить принципам, що містяться у статтях 254 та 258(1) цієї Угоди; та
(b) Сторони забезпечуватимуть застосування до таких підприємств законодавства про конкуренцію, на яке посилається стаття 253(2) цієї Угоди
до тієї міри, в якій застосування вищезазначеного законодавства про конкуренцію та принципів не перешкоджає здійсненню, відповідно до закону чи фактично, конкретних завдань, які покладено на відповідні підприємства.
2. Ніщо у попередньому пункті не трактуватиметься як перешкоджання будь-якій Стороні у створенні чи утриманні державних підприємств, наданні підприємствам спеціальних або виключних прав чи збереженні таких прав.
Стаття 258
Державні монополії
1. Кожна Сторона має відкоригувати умови діяльності державних монополій комерційного характеру протягом п’яти років з дати набрання чинності цією Угодою таким чином, щоб забезпечити відсутність дискримінаційних підходів щодо умов, відповідно до яких товари закуповуються та продаються, для фізичних та юридичних осіб Сторін.
2. Ніщо у цій статті не ушкоджує права та зобов’язання Сторін згідно з Главою 8 «Державні закупівлі» Розділу IV цієї Угоди.
3. Ніщо у пункті 1 не трактуватиметься як перешкоджання будь-якій Стороні у створенні чи утриманні державних монополій.
Стаття 259
Стаття 260
Консультації
1. Кожна Сторона, на вимогу іншої Сторони, розпочинає консультації щодо питань, порушених іншою Стороною, для сприяння взаєморозумінню або вирішенню окремих питань, які постають в рамках цієї Частини. У своєму запиті Сторона, що його робить, визначає, яким чином це питання впливає на торгівлю між Сторонами.
2. Сторони оперативно обговорюють, на вимогу однієї із Сторін, будь-яке питання, яке виникає у результаті тлумачення чи застосування цієї Частини.
3. З метою сприяння обговоренню питання, яке є предметом консультацій, кожна Сторона докладає зусиль для представлення відповідної не конфіденційної інформації іншій Стороні з урахуванням обмежень, передбачених їхнім відповідним законодавством та беручи до уваги їхні суттєві інтереси.
Стаття 261
Жодна із Сторін не може вдаватися до врегулювання спорів відповідно до Глави 14 (Врегулювання спорів) Розділу IV цієї Угоди по відношенню до будь-якого питання, яке виникає в рамках цієї Частини, за винятком статті 256 цієї Угоди.
Частина 2
Державна допомога
Стаття 262
Стаття 263
Стаття 264
Тлумачення
Сторони домовились, що вони застосовуватимуть статті 262, 263(3) або 263(4) цієї Угоди, використовуючи як джерела тлумачення, критерії, що випливають із застосування статей 106, 107 та 93 Договору про функціонування Європейського Союзу, зокрема відповідну судову практику Суду Європейського Союзу, а також відповідне вторинне законодавство, рамкові положення, керівні принципи та інші чинні адміністративні акти Союзу.
Стаття 265
Відносини з СОТ
Ці положення не обмежують права Сторін застосовувати засоби захисту торгівлі або інші відповідні заходи, спрямовані проти субсидії, або вдаватися до врегулювання спорів згідно з відповідними положеннями СОТ.
Стаття 266
Сфера застосування
Положення цієї Частини мають застосовуватися до товарів і до тих послуг, які зазначені у Додатку XVI до Глави 6 (Заснування, послуги та електронна торгівля) Розділу IV цієї Угоди, відповідно до взаємно узгодженого рішення щодо доступу до ринку, за винятком товарів, які підпадають під дію Додатку 1 до Угоди СОТ про сільське господарство та інших субсидій, які підпадають під дію Угоди про сільське господарство.
Стаття 267
ГЛАВА 11
ПИТАННЯ, ПОВ’ЯЗАНІ З ТОРГІВЛЕЮ ЕНЕРГОНОСІЯМИ
Стаття 268
Стаття 269
Ціни, що регулюються на внутрішньому ринку
1. Ціни на постачання газу та електроенергії для промислових споживачів визначаються виключно попитом та постачанням.
2. На часткову відміну пункту 1 цієї статті, Сторони можуть встановити в загальних економічних інтересах[42] зобов’язання стосовно ціни на постачання газу і електроенергії (далі – регульована ціна).
3. Сторони гарантують, що таке зобов’язання буде чітко визначеним, прозорим, пропорційним, недискримінаційним, таким, що піддається перевірці та з обмеженим терміном дії. При застосуванні цього зобов’язання Сторони також гарантують рівний доступ для інших зобов’язань щодо споживачів.
4. Якщо ціна, за якою продаються газ та електроенергія на внутрішньому ринку, регулюється, то Сторона забезпечує, щоб методологія, яка визначає розрахунок регульованої ціни, була опублікована до набрання чинності регульованою ціною.
Стаття 270
Заборона подвійного ціноутворення
1. Без упередження до можливості встановлення внутрішньорегульованих цін згідно пунктів 2 і 3 статті 269 цієї Угоди, жодна із сторін або регуляторний орган, не повинні вживати або підтримувати заходи, в результаті яких підвищується ціна на експорт енергетичних товарів для іншої Сторони, у порівнянні з ціною на такі товари, призначені для внутрішнього споживання.
2. Сторона, що експортує, за запитом іншої Сторони надає підтвердження, що різні ціни на однакові енергетичні товари, які продаються на внутрішньому ринку і експортуються не є результатом заборонених заходів відповідно до пункту 1 цієї статті.
Стаття 271
Митні збори та кількісні обмеження
1. Митні збори і кількісні обмеження на імпорт і експорт енергетичних товарів, і всі заходи, що мають еквівалентну дію, мають бути заборонені між Сторонами. Ця заборона поширюється також на митні збори фіскального характеру.
2. Пункт 1 цієї статті не перешкоджає кількісним обмеженням або заходам, що мають еквівалентну дію, відповідають державній політиці або громадській безпеці; захисту життя та здоров’я людини, тварини або рослини, або захисту промислової і комерційної власності. Такі обмеження або заходи не мають, однак, стати засобом навмисної дискримінації або прихованого обмеження торгівлі між Сторонами.
Стаття 272
Транзит
Сторони вживають заходів, необхідних для спрощення транзиту відповідно до принципу свободи транзиту та відповідно до статті V.2, V.4 і V,5 ГАТТ-1994, та статті 7.1 і 7.3 Договору до Енергетичної Хартії 1994 року, які включено до цієї Угоди та які складають її невід’ємну частину.
Стаття 273
Транспортування
Стосовно транспортування електроенергії та газу, зокрема, доступу третьої сторони до стаціонарної інфраструктури, Сторони мають адаптувати своє законодавство, як зазначено в Додатку XXVII до цієї Угоди та Договору про заснування Енергетичного Співтовариства 2005 року з метою гарантування, що тарифи, опубліковані до набрання ними чинності, процедура розподілу пропускної спроможності і всі інші умови є об’єктивними, обґрунтованими і прозорими та не дискримінуватимуть за походженням, власністю або призначенням електроенергії або газу.
Стаття 274
Співробітництво в сфері використання інфраструктури
Сторони мають докладати зусиль для сприяння використання інфраструктури передачі та збереження газу та у разі необхідності проводити консультації один з одним або координувати свої дії стосовно розвитку інфраструктури. Сторони мають співпрацювати у питаннях, що стосуються торгівлі природним газом, сталого розвитку та безпеки постачання.
З метою подальшої інтеграції ринків енергетичних товарів, кожна Сторона повинна враховувати енергетичні мережі та можливості іншої Сторони при розробці програмних документів щодо попиту та плану постачання, взаємозв’язку, енергетичних стратегій і планів розвитку інфраструктури.
Стаття 275
Несанкціонований відбір енергетичних товарів
Кожна Сторона повинна вжити всі необхідні заходи з метою заборони та усунення несанкціонованого відбору енергетичних товарів, що переправляються транзитом або транспортуються їх територією.
Стаття 276
Стаття 277
Регуляторний орган для електроенергії та газу
1. Регуляторний орган повинен бути легально відібраний і функціонально незалежним від будь-якого державного чи приватного суб’єкта господарювання, та достатньо уповноважений, щоб гарантувати ефективну конкуренцію і ефективне функціонування ринку.
2. Рішення та процедури, що використовуються регуляторним органом, повинні бути об’єктивними до усіх учасників ринку.
3. Оператор, щодо якого застосовується рішення регуляторного органу, повинен мати право оскаржити це рішення в апеляційній установі, що є незалежною від заінтересованих сторін. У випадках, коли апеляційна установа не приймає законодавчого рішення, завжди повинні надаватися письмові пояснення та її рішення також будуть об’єктом розгляду незаінтересованих та незалежних юридичних органів. Рішення, прийняті апеляційними установами, повинні бути ефективно застосовані.
Стаття 278
Стаття 279
Стаття 280
Ліцензування та умови ліцензування
1. Сторони повинні здійснити всі необхідні заходи, щоб гарантувати, що ліцензії, за якими суб’єкт може використати, від свого імені та за своїм власним ризиком, право на розвідку чи дослідження, чи видобування вуглеводнів у визначеному географічному місці, надаються відповідно до опублікованої процедури та запрошують потенційно зацікавлених кандидатів подавати заявки згідно з повідомленням.
2. Повідомлення повинно точно зазначати тип ліцензії, відповідну географічну територію або її частину та запропоновану дату чи часові рамки дії ліцензії.
3. Статті 104 та 105 цієї Угоди мають застосовуватися стосовно умов ліцензування та процедури ліцензійної авторизації.
Глава 12
Прозорість
Стаття 281
Визначення
Для цілей цієї Глави:
1. «Заходи загального застосування» включають закони, підзаконні акти, судові рішення, процедури та адміністративні правила загального застосування, і будь-які інші загальні або абстрактні дії, тлумачення або інші вимоги, які можуть вплинути на будь-які питання, що охоплюються цією Угодою. До них не відноситься судове рішення, що застосовується до окремої особи; та
2. «Заінтересована особа» означає будь-яку фізичну або юридичну особу, яка може мати будь-які права чи обов’язки відповідно до заходів загального застосування в межах значення статті 282 цієї Угоди.
Стаття 282
Цілі та сфера застосування
1. Усвідомлюючи той вплив, який законодавче поле кожної з них може мати на торгівлю між ними, Сторони створюють та підтримують ефективне та передбачуване законодавче середовище для суб’єктів господарської діяльності, що займаються бізнесом на своїй території, особливо малим, належним чином враховуючи вимоги правової визначеності та пропорційності.
2. Сторони, підтверджуючи відповідні зобов’язання згідно з Угодою СОТ, цим встановлюють роз’яснення та удосконалені положення для забезпечення прозорості, проведення консультацій та кращого управління заходами загального застосування, оскільки останні можуть впливати на будь-які питання, що охоплені цією Угодою.
Стаття 283
Стаття 284
Стаття 285
Стаття 286
Стаття 287
Регулятивна якість і виконання та належна поведінка в управлінні
1. Сторони погоджуються співпрацювати для підтримки регулятивної якості і виконання, в тому числі шляхом обміну інформацією і передовим досвідом щодо їх відповідних процесів регулятивних реформ та оцінок регулятивного впливу.
2. Сторони погоджуються з принципами належної поведінки в управлінні і погоджуються співпрацювати для їх підтримки, в тому числі шляхом обміну інформацією та передовим досвідом.
Стаття 288
Недопущення дискримінації
Кожна Сторона застосовує до заінтересованих осіб іншої Сторони прозорі стандарти, що є не менш сприятливими, ніж ті, що застосовуються до її власних заінтересованих осіб.
ГЛАВА 13
ТОРГІВЛЯ ТА СТАЛИЙ РОЗВИТОК
Стаття 289
Зміст та цілі
1. Сторони посилаються на Порядок Денний XXI століття стосовно довкілля та розвитку 1992 року, Йоганнесбурзький план виконання рішень із сталого розвитку 2002 року та узгоджені на міжнародному рівні політичні програми у сферах зайнятості та соціальної політики, зокрема програму гідної праці Міжнародної організації праці (далі – МОП) та Міністерську декларацію Економічної і Соціальної Ради ООН щодо забезпечення повної зайнятості та гідної роботи 2006 року. Сторони підтверджують свою прихильність стосовно сприяння розвитку міжнародної торгівлі таким чином, щоб сприяти досягненню мети сталого розвитку та забезпечення того, щоб ця мета була інтегрована і відображалася на кожному рівні їх торговельних відносин.
2. З цією метою Сторони визнають важливість в повній мірі взяти до уваги економічні, соціальні та екологічні інтереси не тільки свого відповідного населення, а й майбутніх поколінь та гарантують, що економічний розвиток, екологічна та соціальна політики спільно підтримуються.
Стаття 290
Право на регулювання
1. Визнаючи право Сторін встановлювати і регулювати їх власні рівні національної охорони довкілля та праці, політики та пріоритетів сталого розвитку згідно з відповідними міжнародно визнаними принципами і угодами, а також приймати або відповідно змінювати їх законодавство, Сторони гарантують, що їх законодавство забезпечує високі рівні охорони довкілля та праці і докладають зусиль для подальшого вдосконалення цього законодавства.
2. Як спосіб досягнення цілей, про які йдеться в цій статті, Україна наближає свої закони, підзаконні акти та адміністративну практику до acquis ЄС.
Стаття 291
Стаття 292
Стаття 293
Стаття 294
Торгівля лісовою продукцією
З метою сприяння сталому управлінню лісовими ресурсами Сторони зобов’язуються працювати разом для покращення правозастосування та управління в лісовому секторі та сприяти та сприяти торгівлі легальною і сталою лісовою продукцією.
Стаття 295
Торгівля рибною продукцією
Беручи до уваги важливість забезпечення відповідального управління рибними запасами на основі сталих засадах, а також сприяння належному управлінню у сфері торгівлі, Сторони зобов’язуються працювати разом шляхом:
a) вжиття ефективних заходів з метою моніторингу і контролю за торгівлею рибними та іншими водними живими ресурсами;
b) забезпечення цілковитої відповідності належним заходам зі збереження та контролю, ухваленим регіональними організаціями з управління рибальством, а також якомога ширшого співробітництва з, і у рамках таких організацій; та
c) запровадження зокрема торговельних заходів з метою боротьби з незаконним, непідзвітним та нерегульованим рибальством.
Стаття 296
Підтримка рівнів захисту
1. Кожна Сторона повинна ефективно застосовувати своє екологічне та трудове законодавства за допомогою стійких чи повторюваних дій або бездіяльності у такий спосіб, що впливає на торгівлю або інвестиції між Сторонами.
2. Кожна Сторона не повинна послаблювати або знижувати рівень охорони навколишнього природного середовища або праці, передбачений в її законодавстві, з метою покращення торгівлі або інвестицій шляхом відмови або часткового відступу, або пропонуючи відмову чи частковий відступ від своїх законів, підзаконних актів або стандартів у такий спосіб, що впливає на торгівлю або інвестиції між Сторонами.
Стаття 297
Наукова інформація
При підготовці, ухваленні та імплементації заходів, що спрямовані на охорону навколишнього природного середовища, охорону здоров’я та захисту соціальних умов, що впливають на торгівлю між Сторонами, Сторони визнають важливість врахувати наукову та технічну інформацію та відповідні міжнародні стандарти, настанови або рекомендації.
Стаття 298
Перегляд впливу на сталий розвиток
Сторони зобов’язуються переглядати, контролювати та оцінювати вплив імплементації цього Розділу на сталий розвиток за допомогою відповідних процесів, що передбачають участь, та інститутів, зокрема також інститути, визначені в цій Угоді, наприклад, за допомогою оцінки впливу торговельних аспектів сталого розвитку.
Стаття 299
Стаття 300
Стаття 301
Стаття 302
Співробітництво у сфері торгівлі та сталого розвитку
Сторони разом розробляють пов’язані з торгівлею аспекти трудової та екологічної політики з метою досягнення цілей цієї Угоди.
ГЛАВА 14[44]
ВРЕГУЛЮВАННЯ СПОРІВ
Стаття 303
Мета
Мета цієї Глави полягає у запобіганні будь-якому спору та вирішенні у дусі доброї волі будь-якого спору між Сторонами, пов’язаного із застосуванням та тлумаченням положень цієї Угоди, зазначених у статті 304 цієї Угоди, та у досягненні взаємопогодженого врегулювання, якщо це буде можливо[45].
Стаття 304
Сфера застосування
Положення цієї Глави застосовуються до будь-якого спору стосовно тлумачення та застосування положень Розділу IV цієї Угоди, крім випадків, коли прямо не передбачено інше.
Стаття 305
Частина 1
Третейська стадія процесу врегулювання спорів
Стаття 306
Стаття 307
Стаття 308
Стаття 309
Стаття 310
Частина 2
Виконання
Стаття 311
Виконання постанови третейської групи
Кожна із Сторін зобов’язана вжити усіх можливих заходів для добросовісного виконання постанови третейської групи, та Сторони повинні узгодити між собою період часу, необхідний для виконання постанови.
Стаття 312
Стаття 313
Стаття 314
Стаття 315
Стаття 316
Частина 3
Загальні положення
Стаття 317
Взаємопогоджуване врегулювання
Сторони можуть у будь-який час досягти взаємопогоджуваного врегулювання спору за цією Главою. Про будь-яке таке рішення вони повинні спільно повідомити Комітет з питань торгівлі та голову третейської групи, в залежності від ситуації. Якщо рішення вимагає затвердження, згідно з відповідними внутрішніми процедурами будь-якої із сторін в повідомленні повинно міститись посилання на цю вимогу, а відповідна третейська стадія процесу врегулювання спорів повинна бути призупинена. Якщо таке затвердження не вимагається, або у разі отримання повідомлення про завершення будь-яких відповідних внутрішніх процедур, третейська стадія процесу врегулювання спорів припиняється.
Стаття 318
Правила процедури
1. Процедури врегулювання спору згідно з цією Главою регулюються правилами процедури, викладеними у додатку XXIV до цієї Угоди.
2. Будь-які слухання третейської групи мають бути відкритими для громадськості згідно з Правилами процедури, викладеними у Додатку ХХIV до цієї Угоди.
Стаття 319
Інформація та технічна порада
На запит однієї із Сторін, або за своєю власною ініціативою, третейська група може отримати з будь-яких джерел, зокрема Сторони, що є учасниками спору, інформацію, яку вона вважає необхідною для своєї діяльності. Також третейська група має право звертатись за відповідними експертними оцінками, які вона вважатиме доцільними. Будь-яка інформація, отримана у такий спосіб, має бути відкритою для кожної із Сторін та має бути надана їм для надання коментарів. Заінтересовані фізичні або юридичні особи, створені на території Сторін, уповноважені подавати третейській групі звіти amicus curiae згідно з Правилами процедури, викладеними у Додатку ХХIV до цієї Угоди.
Стаття 320
Правила тлумачення
Будь-яка третейська група має тлумачити положення, зазначені у статті 304 цієї Угоди, відповідно до звичаєвих правил тлумачення міжнародного публічного права, в тому числі правил кодифікованих у Віденській конвенції про право міжнародних договорів 1969 року. У випадках, якщо зобов’язання за цією Угодою ідентичні зобов’язанням за Угодою СОТ, третейська група повинна прийняти тлумачення, яке узгоджується з відповідним тлумаченням, наведеним у рішеннях Органу врегулювання спорів СОТ (далі – ОВС). Рішення третейської групи не можуть збільшувати чи зменшувати права та обов’язки, передбачені цією Угодою.
Стаття 321
Рішення третейської групи
1. Третейська група повинна докладати усіх зусиль для прийняття рішень на основі консенсусу. У разі якщо консенсусне прийняття рішення є неможливим, відповідне питання вирішується шляхом голосування більшістю голосів. При цьому окремі думки арбітрів, які відрізняються від схваленого рішення, у жодному випадку не підлягають оприлюдненню.
2. Будь-яке рішення третейської групи є обов’язковим для Сторін та не створює ніяких прав або обов’язків для фізичних або юридичних осіб. Рішення має містити фактологічну констатацію, визначати застосовуваність відповідних положень Угоди та містити базовий аргумент, на основі якого робляться відповідні констатації та висновки. Комітет з питань торгівлі забезпечує відкритий доступ до рішень третейських груп у повній їхній редакції, окрім випадків, коли він приймає рішення не робити цього.
Стаття 322
Частина 4
Загальні положення
Стаття 323
Стаття 324
Стаття 325
Строки
1. Усі строки, встановлені у цій Главі, зокрема граничні строки повідомлення третейськими комісіями своїх рішень, обчислюються у календарних днях, при цьому першим днем вважається день, що є наступним після відповідного дії або факту, до якої/якого вони відносяться.
2. Будь-які строки, зазначені у цій Главі, можуть бути продовжені за взаємною згодою Сторін.
Стаття 326
Внесення змін до цієї Глави
Комітет з питань торгівлі може прийняти рішення про внесення змін до цієї Глави, до Правил процедури арбітражу, зазначених у Додатку XXIV до цієї Угоди, та до Кодексу поведінки членів третейських комісій та посередників, включеного до Додатку XXV до цієї Угоди.
Глава 15
Механізм посередництва
Стаття 327
Мета та сфера дії
1. Метою цієї Глави є сприяння досягненню взаємопогоджуваного врегулювання на основі всеохоплюючих та прискорених процедур за допомогою посередника.
2. Ця Глава застосовується до будь-яких заходів, що підпадають під сферу дії Глави 1 (Національний режим та доступ товарів на ринки) Розділу IV цієї Угоди, що негативно впливають на торгівлю між Сторонами.
3. Ця Глава не застосовується до заходів, що підпадають під сферу дії Глави 6 (Заснування підприємницької діяльності, торгівля послугами та електронна торгівля), Глави 7 (Поточні платежі та рух капіталу), Глави 8 (Державні закупівлі), Глави 9 (Інтелектуальна власність), Глави 13 (Торгівля та сталий розвиток) цієї Угоди. Комітет з питань торгівлі може, після належного розгляду питання, прийняти рішення про те, що цей механізм повинен застосовуватись до будь-яких із згаданих сфер.
Частина 1
Процедура в рамках механізму посередництва
Стаття 328
Запит інформації
1. Перш ніж ініціювати процедуру посередництва будь-яка Сторона у будь-який час може запитати інформацію стосовно заходу, що негативно впливає на торгівлю або інвестування між Сторонами. Сторона, до якої подано такий запит, протягом 20 днів надає відповідь, що містить її коментарі стосовно інформації, яка міститься у запиті. Якщо це буде можливо, запит та відповідь робляться у письмовій формі.
2. Якщо Сторона, що відповідає, вважає, що відповісти протягом 20 днів неможливо з практичної точки зору, вона повинна повідомити запитуючу Сторону про причини затримки, а також встановити найкоротший термін, протягом якого вона зможе надати відповідь.
Стаття 329
Ініціювання процедури
1. У будь-який час будь-яка Сторона може вимагати, щоб Сторони приступили до процедури посередництва. Такий запит направляється іншій Стороні у письмовій формі. Запит повинен бути достатньо деталізованим для чіткого висвітлення занепокоєнь запитуючої Сторони та:
(a) зазначати конкретний захід, що розглядається;
(b) містити твердження щодо можливих негативних наслідків, які, на думку запитуючої Сторони, має або матиме захід для торгівлі або інвестування між Сторонами, та
(c) пояснювати, як, на думку запитуючої Сторони, такі негативні наслідки пов’язані з заходом.
2. Сторона, якій адресовано такий запит, розглядає його позитивно і приймає або відхиляє його письмово упродовж 10 днів з дня його отримання.
Стаття 330
Стаття 331
Частина 2
Імплементація
Частина 3
Загальні положення
Стаття 333
Стаття 334
Строки
Будь-які строки, зазначені у цій Главі, можуть бути змінені за взаємною згодою Сторін, що беруть участь у цих процедурах.
Стаття 335
Витрати
1. Кожна Сторона покриває власні витрати, що випливають з участі у процедурі посередництва.
2. Сторони разом і у рівних обсягах покривають витрати, що випливають з організаційних питань, зокрема винагороди та витрати посередника, будь-якого помічника посередника, та, якщо Сторони не можуть домовитись про спільну мову, будь-які витрати, пов’язані з перекладом. Винагорода посереднику повинна відповідати винагороді, встановленій голові третейської групи, у пункті 8 Додатку ХХIV до цієї Угоди.
Стаття 336
Перегляд
Через п’ять років після набрання чинності цією Угодою, Сторони проводять консультації одна з одною стосовно необхідності внесення змін до механізму посередництва, враховуючи набутий досвід та розвиток відповідного механізму у СОТ.
РОЗДІЛ V
ЕКОНОМІЧНЕ ТА ГАЛУЗЕВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
ГЛАВА 1
СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ЕНЕРГЕТИКИ, ВКЛЮЧАЮЧИ ЯДЕРНУ ЕНЕРГЕТИКУ
Стаття 339
Сторони обмінюватимуться інформацією і досвідом, а також надаватимуть відповідну підтримку процесу регуляторних реформ, який включає реструктуризацію вугільного сектору (енергетичного, коксованого та бурого вугілля) з метою підвищення його конкурентоспроможності, безпеки шахт і гірників, а також послаблення негативного впливу на довкілля, при цьому враховуючи регіональний та соціальний вплив. З метою підвищення ефективності, конкурентоспроможності та стабільності, процес реструктуризації має охоплювати всі етапи вугільного виробництва, зокрема від видобутку через виробництво і збагачення до оброблення й утилізації відходів вугільного виробництва та їх спалювання. Цей підхід включає відновлення і використання викидів метану із вугільних шахт, а також у результаті операцій з нафтою і газом та у сільськогосподарському секторі, як це викладено, inter alia, у Глобальній ініціативі з метану, в якій Сторони є партнерами.
Стаття 340
Сторони, таким чином, створюють механізм раннього попередження, зазначений у Додатку XXVI до Глави 1 (Співробітництво у сфері енергетики, зокрема ядерну енергетику) Розділу V (Економічне і галузеве співробітництво) цієї Угоди.
Стаття 341
Поступове наближення відбуватиметься відповідно до графіку, визначеному у Додатку XXVII до цієї Угоди.
ГЛАВА 2
МАКРОЕКОНОМІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
Стаття 343
Україна та ЄС сприятимуть процесу економічних реформ шляхом співробітництва в напрямку покращення розуміння фундаментальних принципів функціонування їхніх економік, а також формулювання і реалізації ринкової економічної політики. Україна докладатиме максимальних зусиль для побудови функціонуючої ринкової економіки та поступового наближення своєї політики до політики ЄС відповідно до основоположних принципів макроекономічної стабільності, збалансованості державних фінансів і платіжного балансу.
Стаття 344
З цією метою Сторони співпрацюватимуть, щоб:
(а) обмінюватися інформацією щодо макроекономічних показників та перспектив, а також щодо стратегій розвитку;
(b) разом аналізувати економічні питання, що становлять спільний інтерес, зокрема заходи економічної політики та інструменти для її імплементації, такі як методи економічного прогнозування і опрацювання документів стратегічної політики, з метою посилення можливостей України у формуванні політики, яка відповідатиме принципам і практиці ЄС;
(c) обмінюватися досвідом у сфері макроекономіки;
(d) співробітництво також включатиме обмін інформацією щодо принципів і функціонування Європейського економічного та валютного союзу.
Стаття 345
Постійний діалог відбудеться з питань, охоплених Главою 2 Розділу V (Економічне та галузеве співробітництво) цієї Угоди.
ГЛАВА 3
УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМИ ФІНАНСАМИ: БЮДЖЕТНА ПОЛІТИКА, ВНУТРІШНІЙ КОНТРОЛЬ І ЗОВНІШНІЙ АУДИТ
Стаття 346
Співробітництво в галузі управління державними фінансами спрямовуватиметься на забезпечення розвитку бюджетної політики і надійних систем внутрішнього контролю та зовнішнього аудиту, що базуються на міжнародних стандартах, а також відповідають основоположним принципам підзвітності, прозорості, економності, ефективності та результативності.
Стаття 348
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 3 Розділу V (Економічне та галузеве співробітництво) цієї Угоди.
ГЛАВА 4
ОПОДАТКУВАННЯ
Стаття 349
Сторони співпрацюватимуть задля покращання належного управління в сфері оподаткування з метою подальшого покращання економічних відносин, торгівлі, інвестицій та добросовісної конкуренції.
Стаття 350
Згідно зі статтею 349 цієї Угоди, Сторони визнають і зобов’язуються застосувати принципи належного управління в сфері оподаткування, зокрема принципи прозорості, обміну інформацією та добросовісної податкової конкуренції, у тій мірі, в якій підписалися держави-члени на рівні ЄС. З цією метою, без упередженості щодо компетенції ЄС та держав-членів, Сторони покращуватимуть міжнародне співробітництво в сфері оподаткування, сприятимуть збору законних податкових надходжень та розвиватимуть заходи ефективної імплементації вищезазначених принципів.
Стаття 351
Сторони також посилюватимуть і зміцнюватимуть співробітництво, спрямоване на удосконалення і розвиток податкової системи та податкових органів України, зокрема посилення потужностей збору і контролю, із окремим наголосом на процедурах відшкодування ПДВ задля уникнення накопичення заборгованості, забезпечення ефективного збору податків і посилення боротьби з податковим шахрайством, а також ухиленням від сплати податків. Сторони намагатимуться покращувати співробітництво та обмін досвідом у боротьбі з податковим шахрайством, зокрема з «карусельним шахрайством».
Стаття 352
Сторони розвиватимуть співробітництво і гармонізуватимуть політику щодо протидії та боротьби з шахрайством і контрабандою підакцизних товарів. Це співробітництво, зокрема, включатиме поступове наближення акцизних ставок на тютюнові вироби, наскільки це можливо, беручи до уваги обмеження регіонального контексту, у тому числі шляхом діалогу на регіональному рівні та відповідно до Рамкової конвенції ВООЗ про контроль над тютюновими виробами 2003 року. З цією метою Сторони намагатимуться посилити своє співробітництво в регіональному контексті.
Стаття 353
Поступове наближення до структури оподаткування, визначеної у acquis ЄС, здійснюватиметься відповідно до Додатку XXVIII до цієї Угоди.
Стаття 354
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 4, Розділу V (Економічне та галузеве співробітництво) цієї Угоди.
ГЛАВА 5
СТАТИСТИКА
Стаття 355
Сторони розвиватимуть і посилюватимуть співробітництво з питань статистики, роблячи таким чином внесок у досягнення довгострокової мети щодо надання вчасних, міжнародно співставних і надійних статистичних даних. Очікується, що стабільна, ефективна та професійно незалежна національна статистична система вироблятиме необхідну для громадян, суб’єктів господарювання й органів управління в Україні та ЄС інформацію, надаючи їм можливість приймати на її основі виважені рішення. Національна статистична система має дотримуватися Фундаментальних принципів ООН щодо офіційної статистики, з урахуванням acquis ЄС у сфері статистики, зокрема Кодекс норм європейської статистики, з метою гармонізації національної статистичної системи з європейськими нормами та стандартами. Acquis у сфері статистики викладені у Збірнику статистичних вимог, який щорічно оновлюється та який Сторони розглядають у якості додатка до цієї Угоди.
Стаття 357
Сторони співпрацюватимуть в рамках ЄСС, де Євростат є статистичним органом ЄС. Співробітництво, inter alia, приділятиме особливу увагу таким сферам:
a) демографічна статистика, зокрема переписи;
b) статистика сільського господарства, зокрема сільськогосподарські переписи та статистику навколишнього середовища;
c) бізнес статистика, зокрема бізнес реєстри та використання адміністративних джерел для статистичних цілей;
d) енергетика, зокрема енергобаланси;
e) національні рахунки;
f) статистика зовнішньої торгівлі;
g) регіональна статистика;
h) загальна система управління якістю усіх процесів виробництва та поширення статистичної продукції.
Стаття 358
Сторони, серед іншого, обмінюватимуться інформацією і практичним досвідом, а також розвиватимуть співробітництво із урахуванням досвіду з реформування статистичної системи, вже набутого в рамках різноманітних програм допомоги. Зусилля спрямовуватимуться на подальшу гармонізацію з acquis ЄС у галузі статистики на основі національної стратегії розвитку української статистичної системи та з урахуванням розвитку ЄСС. Основна увага у процесі виробництва статистичних даних приділятиметься подальшому розвитку вибіркових обстежень, враховуючи потребу зменшення звітного навантаження на респондентів. Дані мають бути прийнятними для розроблення та моніторингу впровадження політики в усіх ключових сферах соціально-економічного життя.
Стаття 359
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених у Главі 5 Розділу V (Економічне та галузеве співробітництво) цієї Угоди. По можливості, діяльність, яка здійснюється у рамках Європейської статистичної системи, має бути максимально відкритою для України відповідно до загальних правил участі третіх країн.
ГЛАВА 6
НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ
Стаття 360
Сторони розвиватимуть і зміцнюватимуть співробітництво з питань охорони навколишнього природного середовища, і таким чином сприятимуть реалізації довгострокових цілей сталого розвитку і зеленої економіки. Передбачається, що посилення природоохоронної діяльності матиме позитивні наслідки для громадян і підприємств в Україні та ЄС, зокрема, через покращення системи охорони здоров’я, збереження природних ресурсів, підвищення економічної та природоохоронної ефективності, інтеграції екологічної політики в інші сфери політики держави, а також підвищення рівня виробництва завдяки сучасним технологіям. Співробітництво здійснюватиметься з урахуванням інтересів Сторін на основі рівності та взаємної вигоди, а також беручи до уваги взаємозалежність, яка існує між Сторонами у сфері охорони навколишнього природного середовища, та багатосторонні угоди у цій сфері.
Стаття 362
1. Сторони, inter alia:
(b) обмінюватимуться інформацією та досвідом;
(c) здійснюватимуть спільну дослідницьку діяльність i обмінюватимуться інформацією про екологічно чисті технології;
(d) плануватимуть подолання наслідків стихійних лих та інших надзвичайних ситуацій;
(e) здійснюватимуть спільну діяльність на регіональному та міжнародному рівні, в тому числі згідно з багатосторонніми угодами в сфері охорони навколишнього природного середовища, ратифікованими Сторонами, та спільну діяльність в рамках відповідних агентств, у разі доцільності.
2. Особливу увагу Сторони приділятимуть питанням, що мають транскордонний характер.
Стаття 363
Поступове наближення законодавства України до права та політик ЄС у сфері охорони навколишнього природного середовища здійснюється відповідно до Додатку XXIX до цієї Угоди.
Стаття 366
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 6 Розділу V (Економічне та галузеве співробітництво) цієї Угоди.
ГЛАВА 7
ТРАНСПОРТ
Стаття 367
Сторони:
(a) розширюватимуть і зміцнюватимуть співробітництво в галузі транспорту з метою сприяння розвиткові стабільних транспортних систем;
(b) сприятимуть здійсненню ефективних і безпечних транспортних перевезень, а також інтермодальності та інтероперабельності транспортних систем;
(c) докладатимуть зусиль для посилення основних транспортних зв’язків між територіями Сторін.
Стаття 370
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 7 Розділу V (Економічне та галузеве співробітництво) цієї Угоди.
ГЛАВА 8
КОСМОС
Стаття 371
1. Сторони сприятимуть розвитку взаємовигідного співробітництва у сфері цивільних космічних досліджень та використання космічного простору, зокрема, на наступних напрямах:
a) глобальні навігаційні супутникові системи;
b) спостереження Землі та глобальний моніторинг;
c) космічна наука та дослідження;
d) прикладні космічні технології, зокрема пускові технології та технології ракетних двигунів.
2. Сторони заохочуватимуть та сприятимуть обміну досвідом щодо політики у галузі космосу, адміністрації та правових аспектів, а також щодо промислової реструктуризації та комерціалізації космічних технологій.
Стаття 372
1. Співробітництво включатиме обмін інформацією щодо політики та програм Сторін та відповідних можливостей для співробітництва і спільних проектів, зокрема участь українських підприємств та організацій у відповідних космічних та транспортних напрямах наступної Рамкової програми Європейського Співтовариства з досліджень та інновацій «Горизонт 2020».
2. Сторони заохочуватимуть та підтримуватимуть обмін науковцями та створення відповідних мереж.
3. Співробітництво також може включати обмін досвідом у сфері управління космічними дослідженнями та науковими установами, а також створення сприятливих умов проведення досліджень та впровадження нових технологій і належного захисту відповідних прав інтелектуальної, промислової та комерційної власності.
Стаття 373
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 8 Розділу V (Економічне та галузеве співробітництво) цієї Угоди, зокрема у відповідних випадках координацію та співробітництво з Європейським космічним агентством з цих та інших відповідних актуальних тем.
ГЛАВА 9
СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ НАУКИ ТА ТЕХНОЛОГІЙ
Стаття 374
Сторони розвиватимуть та посилюватимуть наукове та технологічне співробітництво як з метою наукового розвитку як такого, так зміцнення свого наукового потенціалу для вирішення національних та глобальних викликів. Сторони докладатимуть зусиль для досягнення прогресу в набутті наукових та технологічних знань, важливих для забезпечення сталого економічного розвитку, шляхом розвитку дослідницьких потужностей та людського потенціалу. Накопичення та обмін науковою інформацією сприятимуть підвищенню конкурентоспроможності Сторін шляхом розширення можливостей їх економіки щодо набуття та використання знань для комерціалізації нових продуктів та послуг. В кінцевому рахунку, Сторони розвиватимуть свій науковий потенціал з метою дотримання глобальної відповідальності та зобов’язань у таких сферах як охорона здоров’я, захист навколишнього середовища, зокрема зміни клімату та інші глобальні виклики.
Стаття 375
1. Співробітництво ураховуватиме діючі рамки співробітництва, встановлені Угодою про співробітництво у сфері науки і технологій між Україною та Європейським Співтовариством, а також мету України до поступового наближення до політики та права ЄС у сфері науки і технологій.
2. Співробітництво між Сторонами спрямовуватиметься на сприяння залученню України до Європейського дослідницького простору.
3. Таке співробітництво сприятиме Україні у підтримці реформування та реорганізації системи управління науковою сферою та дослідницьких установ (зокрема розвиток її потенціалу щодо розвитку науки і технологій) з метою сприяння розвитку конкурентоспроможної економіки та суспільства, що базується на знаннях.
Стаття 377
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 9 Розділу V (Економічне та галузеве співробітництво) цієї Угоди.
ГЛАВА 10
ПОЛІТИКА У СФЕРІ ПРОМИСЛОВОСТІ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
Стаття 378
Сторони розвиватимуть та зміцнюватимуть співробітництво з питань політики у сфері промисловості та підприємництва, і, таким чином, поліпшуватимуть умови для підприємницької діяльності для всіх суб’єктів господарювання з особливою увагою до малих та середніх підприємств (МСП). Поглиблене співробітництво має покращити адміністративну структуру та нормативно-правову базу для українських і європейських суб’єктів господарювання в Україні та ЄС та повинно базуватися на політиці ЄС щодо розвитку малого і середнього підприємництва та промисловості з урахуванням визнаних на міжнародному рівні принципів та практики у цих сферах.
Стаття 380
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 10 Розділу V (Економічне та галузеве співробітництво) цієї Угоди. У ньому братимуть участь представники бізнесу України та ЄС.
ГЛАВА 11
СПІВРОБІТНИЦТВО У ВИДОБУВНІЙ ТА МЕТАЛУРГІЙНІЙ ГАЛУЗІ
Стаття 381
Сторони розвиватимуть та поглиблюватимуть співробітництво у сфері видобувної промисловості та металургії з метою сприяння взаєморозумінню, покращанню умов для підприємництва, обміну інформацією та співробітництва щодо неенергетичних аспектів згаданих сфер, пов’язаних, зокрема, із видобутком руд металів та промислових мінералів. Це співробітництво відбуватиметься без впливу на статтю 339 цієї Угоди щодо вугілля.
Стаття 382
Для реалізації зазначеного Сторони співпрацюють з метою:
a) обміну інформацією стосовно становища їхніх видобувної та металургійної промисловостей;
b) обміну інформацією щодо перспектив розвитку видобувної та металургійної галузей промисловості України та ЄС стосовно споживання, виробництва та прогнозування розвитку ринків;
c) обміну інформацією стосовно заходів, яких вживають Сторони з метою прискорення процесу реструктуризації даних галузей;
d) обміну інформацією та передовим досвідом стосовно сталого розвитку видобувної та металургійної галузей промисловості в Україні та ЄС.
ГЛАВА 12
ФІНАНСОВІ ПОСЛУГИ
Стаття 383
Визнаючи важливість ефективної системи правил та практики їхньої реалізації у сфері фінансових послуг для становлення повноцінної ринкової економіки та з метою сприяння торговельному обміну між Сторонами, Сторони домовляються співпрацювати у сфері фінансових послуг відповідно до таких цілей:
a) підтримка процесу адаптації регулювання фінансових послуг до потреб відкритої ринкової економіки;
b) забезпечення ефективного та належного захисту інвесторів та інших споживачів фінансових послуг;
c) сприяння стабільності та цілісності світової фінансової системи;
d) підтримка співробітництва між різними учасниками фінансової системи, зокрема регуляторні та наглядові органи;
e) забезпечення незалежного та ефективного нагляду.
Стаття 384
1. Сторони заохочуватимуть співробітництво між відповідними регуляторними та наглядовими органами, зокрема обмін інформацією і досвідом щодо фінансових ринків та інші подібні заходи.
2. Особлива увага приділятиметься розвитку адміністративного потенціалу зазначених органів, зокрема через обмін персоналом та спільне навчання.
Стаття 385
Сторони сприятимуть поступовому наближенню до визнаних міжнародних стандартів щодо регулювання і нагляду у сфері фінансових послуг. Відповідні акти права ЄС у галузі фінансових послуг містяться у Главі 6 (Заснування підприємницької діяльності, торгівля послугами, електронна торгівля) Розділу IV (Торгівля та питання, пов’язані з торгівлею) цієї Угоди.
Стаття 386
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 12 Розділу V (Економічне та галузеве співробітництво) цієї Угоди.
ГЛАВА 13
ЗАКОНОДАВСТВО ПРО ЗАСНУВАННЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ КОМПАНІЙ, КОРПОРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ, БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ТА АУДИТ
Стаття 388
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 13 Розділу V (Економічне та галузеве співробітництво) цієї Угоди.
ГЛАВА 14
ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО
Стаття 389
Сторони зміцнюють своє співробітництво щодо розвитку інформаційного суспільства на користь приватних осіб і бізнесу через забезпечення загальнодоступності інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та через кращу якість послуг за доступними цінами. Це також полегшить доступ до ринків послуг електронних комунікацій, що сприятиме конкуренції та надходженню інвестицій в галузь.
Стаття 390
Співробітництво має на меті імплементацію національних стратегій інформаційного суспільства, розвиток всеохоплюючої нормативно-правової бази для електронних комунікацій та розширення участі України у дослідницькій діяльності ЄС у сфері ІКТ.
Стаття 392
Сторони обмінюватимуться інформацією, найкращими методами та досвідом здійснюють спільні заходи з метою розвитку всеохоплюючої нормативно-правової бази та забезпечення ефективного функціонування та неспотвореної конкуренції на ринках електронних комунікацій.
Стаття 393
Сторони заохочуватимуть співробітництво між Національним регулятором в галузі зв’язку України та національними регуляторами ЄС.
Стаття 394
1. Сторони сприятимуть поступовому наближенню до права i нормативно-правової бази ЄС у галузі регулювання інформаційного суспільства і електронних комунікацій.
2. Відповідні положення, а також acquis ЄС щодо інформаційного суспільства і електронних комунікацій, визначені у Доповненні XVII-3 (Правила, що застосовуються до телекомунікаційних послуг) до Глави 6 (заснування, торгівля послугами, електронна торгівля) Розділу IV (Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею) цієї Угоди.
Стаття 395
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 14 Розділу V (Економічне та галузеве співробітництво) цієї Угоди.
ГЛАВА 15
ПОЛІТИКА З ПИТАНЬ АУДІОВІЗУАЛЬНОЇ ГАЛУЗІ
Стаття 396
1. Сторони здійснюватимуть співробітництво задля просування аудіовізуальної галузі в Європі та заохочення спільного виробництва у галузі кінематографії та телебачення.
2. Співробітництво, окрім усього іншого, може включати питання підготовки журналістів та інших працівників медіа сфери, як друкованих, так і електронних видань, а також питання підтримки засобів масової інформації (громадських і приватних), з метою посилення їхньої незалежності, професіоналізму та зв’язків з іншими європейськими ЗМІ відповідно до європейських стандартів, зокрема стандартів Ради Європи.
Стаття 397
Поступове наближення до права та європейської нормативно-правової бази ЄС, а також міжнародних правових документів у сфері політики з питань аудіовізуальної галузі буде здійснюватися, зокрема, як визначено у Додатку XXXVI до цієї Угоди.
Стаття 398
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 15 Розділу V (Економічне та галузеве співробітництво) цієї Угоди.
ГЛАВА 16
ТУРИЗМ
Стаття 399
Сторони співпрацюватимуть у галузі туризму з метою зміцнення розвитку конкурентоспроможної туристичної галузі, як генератора економічного зростання та стимулювання економіки, зайнятості та валютних надходжень.
Стаття 400
1. Співробітництво на двосторонньому, регіональному та європейському рівнях базуватиметься на наступних принципах:
a) Повага самобутності та інтересів місцевих громад, особливо у сільській місцевості;
b) Важливість культурної спадщини;
c) Чітка взаємодія між туризмом та захистом навколишнього середовища.
2. Відповідні положення стосовно туроператорів зазначені у Главі 6: Заснування компаній, торгівля послугами, електронна торгівля Розділу IV (Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею) цієї Угоди. Відповідні положення стосовно переміщення осіб зазначені у статті 19 цієї Угоди.
Стаття 401
Співробітництво зосереджується на наступних напрямках:
a) Обмін інформацією, найкращими практиками, досвідом та передача «ноу-хау», зокрема інноваційні технології;
b) Встановлення стратегічного партнерства між державними, приватними та суспільними інтересами з метою забезпечення сталого розвитку туризму;
c) Просування та розвиток туристичних продуктів і ринків, інфраструктури, людських ресурсів та інституційних структур;
d) Розвиток та імплементація ефективних політик і стратегій, зокрема відповідні правові, адміністративні та фінансові аспекти;
e) Навчання спеціалістів з туризму, а також нарощення потенціалу в галузі туризму з метою підвищення стандартів якості надання туристичних послуг;
f) Розвиток і сприяння туризму на базі місцевих громад.
Стаття 402
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 16 Розділу V (Економічне та галузеве співробітництво) цієї Угоди.
ГЛАВА 17
СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА РОЗВИТОК СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ
Стаття 403
Сторони співпрацюватимуть задля сприяння розвитку сільського господарства та сільських територій, зокрема шляхом поступового зближення політик та законодавства.
Стаття 405
З метою здійснення вищезазначеного співробітництва, без будь-якої шкоди для Частини IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею» цієї Угоди, Сторони підтримуватимуть поступове наближення та гармонізацію з відповідним правом та регуляторними стандартами ЄС, зокрема з тими, що визначені у Додатку XXXVII до цієї Угоди.
Стаття 406
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 17 Розділу V (Економічне та галузеве співробітництво) цієї Угоди.
ГЛАВА 18
ПОЛІТИКА У ГАЛУЗІ РИБАЛЬСТВА ТА МОРСЬКА ПОЛІТИКА
Частина 1
Політика у галузі рибальства
Стаття 407
1. Сторони співпрацюватимуть у наступних взаємовигідних сферах спільного інтересу в галузі рибальства, зокрема збереження та управління водними живими ресурсами, інспектування та контролю, збору даних та боротьби з незаконним, непідзвітним та нерегульованим рибальством.
2. Це співробітництво включатиме повагу до їх міжнародних зобов’язань, що стосуються управління та збереження водних живих ресурсів.
Стаття 408
Сторони здійснюватимуть спільні заходи, обмінюватимуться інформацією та надаватимуть одна одній підтримку з метою заохочення:
a) належного управління та найкращих практик в управлінні рибальством з метою забезпечення збереження та управління рибними запасами у спосіб, який забезпечує сталість таких запасів та ґрунтується на екосистемному підході;
b) відповідального рибальства та управління рибним господарством, які відповідають принципам сталого розвитку, задля збереження рибних запасів та екосистем у здоровому стані;
C) співробітництва у рамках регіональних організацій з управління рибальством (РОУР).
Стаття 409
З урахуванням положень статті 408 цієї Угоди та беручи до уваги найкращий науковий досвід Сторони зміцнюватимуть співробітництво та координацію своєї діяльності у галузі управління та збереження водних живих ресурсів у Чорному морі. Сторони заохочуватимуть ширше міжнародне співробітництво у Чорному морі з метою розвитку відносин в межах відповідних РОУР.
Частина 2
Морська політика
Стаття 412
Це співробітництво включатиме:
a) обмін інформацією, найкращими практиками, досвідом та передача морського «ноу-хау», зокрема інноваційні технології у морській галузі;
b) обмін інформацією та найкращими практиками щодо можливостей фінансування проектів, в тому числі державно-приватне партнерство;
c) посилення співробітництва між Сторонами в рамках відповідних міжнародних морських форумів.
Частина 3
Постійний діалог з питань рибальства та морської політики
Стаття 413
Постійний діалог між Сторонами відбуватиметься з питань, охоплених Частинами 1 і 2 Глави 18 Розділу V (Економічне та галузеве співробітництво) цієї Угоди.
ГЛАВА 19
РІКА ДУНАЙ
Стаття 414
Беручи до уваги транскордонний характер басейну ріки Дунай та його історичну важливість для прибережних спільнот, Сторони:
a) сприятимуть виконанню Україною та державами-членами ЄС їх міжнародних зобов’язань у сферах судноплавства, рибальства, захисту навколишнього середовища, зокрема водних екосистем, зокрема збереження живих водних ресурсів з метою досягнення сприятливого екологічного стану, а також за іншими відповідними напрямами людської діяльності;
b) підтримуватимуть, де це потрібно, ініціативи з розвитку двосторонніх та багатосторонніх угод та домовленостей, з метою заохочення сталого розвитку, та звертаючи особливу увагу на дотримання традиційного способу життя прибережних громад та ведення економічної діяльності шляхом комплексного використання басейну ріки Дунай.
ГЛАВА 20
ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ
Стаття 415
Сторони співпрацюють з метою забезпечення високого рівня захисту прав споживачів та досягнення сумісності між їхніми системами захисту прав споживачів.
Стаття 416
З метою досягнення зазначених цілей таке співробітництво, зокрема, включає:
a) сприяння обміну інформацією щодо систем захисту прав споживачів;
b) застосування експертизи щодо правового та технічного потенціалу у цій сфері з метою посилення відповідних систем законодавства та ринкового нагляду;
c) удосконалення інформації, що надається споживачам;
d) навчання представників органів влади та інших представників інтересів споживачів;
e) заохочення розвитку незалежних асоціацій споживачів та контактів між представниками споживачів.
Стаття 417
Україна поступово наближає своє законодавство до acquis ЄС відповідно до Додатку XXXVIII до цієї Угоди, при цьому уникаючи створення бар’єрів у торгівлі.
Стаття 418
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 20 Розділу V (Економічне та галузеве співробітництво) цієї Угоди.
ГЛАВА 21
СПІВРОБІТНИЦТВО У ГАЛУЗІ ЗАЙНЯТОСТІ, СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ТА РІВНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ
Стаття 419
Беручи до уваги положення Глави 13 (Торгівля і сталий розвиток)Розділу IV (Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею) цієї Угоди, Сторони посилюють діалог та співробітництво щодо забезпечення гідної праці, політики зайнятості, безпечних та здорових умов праці, соціального діалогу, соціального захисту, соціального залучення, гендерної рівності та недискримінації.
Стаття 421
Сторони сприяють залученню усіх причетних сторін, зокрема, соціальних партнерів та організацій громадянського суспільства, у контексті впровадження реформ в Україні та співробітництва між Сторонами згідно з цією Угодою.
Стаття 422
Сторони сприяють встановленню корпоративної соціальної відповідальності та звітності, а також заохочують ведення соціально відповідальної господарської діяльності, яка пропагується Глобальним договором ООН 2000 року, Тристоронньою декларацією МОП щодо засад, котрі стосуються багатонаціональних корпорацій та соціальної політики 1977 року, зі змінами і доповненнями, внесеними у 2006 році, та Керівними принципами ОЕСР для багатонаціональних підприємств 1976 року, зі змінами і доповненнями, внесеними у 2000 році.
Стаття 423
Сторони докладатимуть зусиль для посилення співробітництва в сфері зайнятості та соціальної політики в рамках усіх відповідних регіональних, багатосторонніх та міжнародних форумів і організацій.
Стаття 424
Україна забезпечуватиме поступове наближення до права, стандартів та практики ЄС у сфері зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей, як зазначено у Додатку XXXIX до цієї Угоди.
Стаття 425
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 21 Розділу V (Економічне та галузеве співробітництво) цієї Угоди.
ГЛАВА 22
ГРОМАДСЬКЕ ЗДОРОВ’Я
Стаття 426
Сторони розвивають співробітництво в галузі охорони здоров’я з метою підвищення рівня його безпеки та захисту здоров’я людини як передумови сталого розвитку та економічного зростання.
Стаття 428
Україна поступово наближуватиме своє законодавство та практики до принципів права ЄС, зокрема у сфері інфекційних хвороб, служби крові, трансплантації тканин і клітин, а також тютюну. Перелік відповідних актів права ЄС визначено у Додатку XL до цієї Угоди.
Стаття 429
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 22 Розділу V (Економічне та галузеве співробітництво) цієї Угоди.
ГЛАВА 23
ОСВІТА ТА НАВЧАННЯ, МОЛОДЬ
Стаття 430
Повною мірою поважаючи обов’язки Сторін щодо змісту навчання та організації освітніх систем, а також їх культурне та мовне розмаїття, Сторони сприяють розвитку співробітництва в галузі освіти, навчання та молодіжної політики з метою покращання взаєморозуміння, активізації міжкультурного діалогу та посилення знань щодо відповідних культур.
Стаття 431
Сторони докладають зусилля для активізації співробітництва в галузі вищої освіти, зокрема, з метою:
a) реформування та модернізації систем вищої освіти;
b) сприяння зближенню у сфері вищої освіти, яке відбувається в рамках Болонського процесу;
c) підвищення якості та релевантності вищої освіти;
d) поглиблення співробітництва між вищими навчальними закладами;
e) розширення можливостей вищих навчальних закладів;
f) активізації мобільності студентів та викладачів; увага надаватиметься співробітництву в галузі освіти з метою спрощення доступу до вищої освіти.
Стаття 432
Сторони здійснюють заходи, спрямовані на активізацію обміну інформацією, практикою та досвідом, для заохочення більш тісного співробітництва в галузі професійно-технічної освіти та навчання, зокрема з метою:
a) розвитку систем професійно-технічної освіти та навчання, подальшого підвищення кваліфікації упродовж трудової діяльності/життя, що відповідає реаліям в контексті змін на ринку праці;
b) створення національних механізмів з метою покращення прозорості та визнання кваліфікацій та компетенцій, використовуючи, по можливості, досвід ЄС.
Стаття 433
Сторони вивчають можливості розвитку співробітництва в інших сферах, таких як середня освіта, дистанційне навчання та освіта протягом життя.
Стаття 434
Сторони погоджуються заохочувати поглиблення співробітництва та обмін досвідом в галузі молодіжної політики та неформальної освіти для молоді, що спрямовано на:
a) сприяння інтеграції молоді в суспільство загалом, заохочуючи її активну громадську позицію та ініціативність;
b) сприяння молоді в отриманні знань, навичок та професійних умінь поза освітньою системою, зокрема волонтерство, та визнання цінності такого досвіду;
c) активізацію співробітництва з третіми країнами;
d) розвиток співробітництва між молодіжними організаціями в Україні, в ЄС та в його державах-членах;
e) просування здорового способу життя, з особливим акцентом на молоді.
Стаття 435
Сторони здійснюють співробітництво, беручи до уваги положення рекомендацій, перелічених у Додатку XLI до цієї Угоди.
Стаття 436
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 23 Розділу V (Економічне та галузеве співробітництво) цієї Угоди.
ГЛАВА 24
КУЛЬТУРА
Стаття 437
Сторони докладають зусилля для сприяння співробітництву у галузі культури з метою покращання взаєморозуміння та розширення культурних обмінів, а також мобільності об’єктів мистецтва та митців України та ЄС.
Стаття 438
Сторони заохочують міжкультурний діалог між індивідуумами та організаціями, які представляють інтереси громадянського суспільства та культурних інституцій України та ЄС.
Стаття 439
Сторони тісно співпрацюють в рамках відповідних міжнародних форумів/організацій, зокрема ЮНЕСКО та Раду Європи, з метою, окрім іншого, розвитку культурного розмаїття, збереження і поцінування культурної та історичної спадщини.
Стаття 440
Сторони докладають зусилля для розвитку постійного діалогу у галузі культури з метою сприяння розвитку культурної індустрії в ЄС та Україні. Задля досягнення цієї мети Сторони впроваджують належним чином положення Конвенції ЮНЕСКО про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження 2005 року.
ГЛАВА 25
СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ СПОРТУ ТА ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
Стаття 442
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 25 Розділу V (Економічне та галузеве співробітництво) цієї Угоди.
ГЛАВА 26
СПІВРОБІТНИЦТВО З ПИТАНЬ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
Стаття 443
Сторони заохочують співробітництво з питань громадянського суспільства з метою досягнення наступних цілей:
a) посилення контактів та взаємного обміну досвідом між всіма секторами громадянського суспільства в державах-членах ЄС та в Україні;
b) залучення організацій громадянського суспільства до реалізації даної Угоди, зокрема моніторинг її виконання, а також щодо розвитку двосторонніх відносин Україна – ЄС;
c) забезпечення кращої обізнаності та розуміння щодо України в державах-членах ЄС, зокрема її історію та культуру;
d) забезпечення кращої обізнаності та розуміння щодо Європейського Союзу в Україні, зокрема його базові цінності, функціонування та політику.
Стаття 444
Сторони сприяють діалогу та співробітництву між учасниками громадянського суспільства з обох сторін, як невід’ємної частини відносин між Україною та ЄС, шляхом:
a) посилення контактів та взаємного обміну досвідом між організаціями громадянського суспільства в державах-членах ЄС та в Україні, зокрема проведення професійних семінарів, підвищення кваліфікації тощо;
b) сприяння процесу інституційної розбудови та консолідації організацій громадянського суспільства, зокрема, серед іншого, лобістську діяльність, неформальне спілкування, візити та семінари тощо;
c) забезпечення інформованості українських представників щодо організації в рамках ЄС консультацій та діалогу між соціальними і громадськими партнерами з метою інтеграції громадянського суспільства до політичного процесу в Україні.
Стаття 445
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 26 Розділу V (Економічне та галузеве співробітництво) цієї Угоди.
ГЛАВА 27
ТРАНСКОРДОННЕ ТА РЕГІОНАЛЬНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
Стаття 446
Сторони сприяють взаєморозумінню та двосторонньому співробітництву у сфері регіональної політики щодо методів формування та реалізації регіональних політик, зокрема багаторівневе управління та партнерство з особливим наголосом на розвитку відсталих територій та територіальному співробітництву з метою створення каналів зв’язку та активізації обміну інформацією між національними, регіональними та місцевими органами влади, соціально-економічними утвореннями та представниками громадянського суспільства.
Стаття 447
Сторони підтримують та посилюють залучення місцевих та регіональних органів влади до транскордонного та регіонального співробітництва та відповідних управлінських структур з метою посилення співробітництва шляхом створення сприятливої законодавчої бази, підтримки та нарощування потенціалу розвитку, а також забезпечення зміцнення транскордонних та регіональних економічних зв’язків та ділового партнерства.
Стаття 448
Сторони зміцнюють та заохочують розвиток таких складових транскордонного та регіонального співробітництва, як, inter alia, транспорт, енергетика, комунікаційні мережі, культура, освіта, туризм, охорона здоров’я та інших сфер, охоплених цією Угодою, які містять елементи транскордонного та регіонального співробітництва. Сторони, зокрема, сприяють розвитку транскордонного співробітництва щодо модернізації, забезпечення обладнанням та координації роботи служб надання допомоги за умов надзвичайних ситуацій.
Стаття 449
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 27 Розділу V (Економічне та галузеве співробітництво) цієї Угоди.
ГЛАВА 28
УЧАСТЬ В ПРОГРАМАХ ТА АГЕНТСТВАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
Стаття 450
Україні надається можливість брати участь у роботі агентств ЄС, діяльність яких пов’язана з реалізацією цієї Угоди, а також інших агентств ЄС, якщо їхні установчі документи це дозволяють та відповідно до умов цих установчих документів. Україна укладатиме окремі угоди з ЄС з метою забезпечення своєї участі у кожному такому агентстві, зокрема розмір фінансового внеску.
Стаття 451
Україні надаватиметься можливість брати участь у всіх поточних та майбутніх програмах Союзу, відкритих для України згідно з відповідними положеннями, викладеними у цих програмах. Участь України у програмах Союзу відбуватиметься відповідно до положень, закріплених у Протоколі, що додається до Рамкової угоди між Європейським Союзом та Україною про загальні принципи участі України в програмах Союзу 2010 року, що додається.
Стаття 452
Сторона ЄС інформуватиме Україну, у разі створення нових агентств ЄС та нових програм ЄС, а також щодо змін в умовах участі у програмах ЄС та агентствах, зазначених у статтях 450 та 451 цієї Угоди.
РОЗДІЛ VI
ФІНАНСОВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
ТА ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО БОРОТЬБИ З ШАХРАЙСТВОМ
РОЗДІЛ VI: ФІНАНСОВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
ТА ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО БОРОТЬБИ З ШАХРАЙСТВОМ*
Стаття 453
Україна отримуватиме фінансову допомогу через відповідні механізми та інструменти фінансування ЄС. Фінансова допомога сприятиме досягненню цілей цієї Угоди та надаватиметься відповідно до наступних статей цієї Угоди.
Стаття 454
Основні принципи фінансової допомоги передбачені у відповідних регламентах ЄС щодо фінансових інструментів.
Стаття 455
Пріоритетні сфери надання фінансової допомоги ЄС, погоджені Сторонами, визначаються у відповідних індикативних програмах, що відображають погоджені пріоритети політики. Попередні обсяги допомоги, закріплені в цих індикативних програмах, враховують потреби України, галузеві спроможності та прогрес у здійсненні реформ.
Стаття 456
З метою забезпечення оптимального використання наявних ресурсів Сторони докладають зусиль, щоб допомога ЄС використовувалася у тісному співробітництві та координації з іншими країнами-донорами, організаціями – донорами та міжнародними фінансовими інституціями, та відповідно до міжнародних принципів надання ефективної допомоги.
Стаття 457
Основні правові, адміністративні та технічні засади фінансової допомоги встановлюються у рамках відповідних угод між Сторонами.
Стаття 458
Рада асоціації отримує інформацію про прогрес і застосування фінансової допомоги та її вплив на досягнення цілей цієї Угоди. З цією метою, компетентні органи Сторін на постійній та взаємній основі здійснюють відповідний моніторинг та оцінку інформації.
РОЗДІЛ VII
«ІНСТИТУЦІЙНІ, ЗАГАЛЬНІ ТА ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ»
РОЗДІЛ VII «ІНСТИТУЦІЙНІ, ЗАГАЛЬНІ ТА ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ»
Глава 1
Інституційна структура
Стаття 460
1. Політичний діалог та діалог з питань політики на найвищому рівні між Сторонами відбувається на рівні самітів. Зустрічі в рамках самітів проводяться, як правило, один раз на рік. Під час самітів здійснюється загальний нагляд за виконанням цієї Угоди, а також обговорення будь-яких двосторонніх або міжнародних питань, що становлять взаємний інтерес.
2. На рівні міністрів регулярний політичний діалог та діалог з питань політики відбувається в рамках Ради асоціації, заснованої відповідно до статті 461 цієї Угоди, і в рамках регулярних зустрічей між представниками обох Сторін за взаємною згодою.
Стаття 461
1. Цією Угодою створюється Рада асоціації. Вона здійснює контроль і моніторинг застосування і виконання цієї Угоди та періодично переглядає функціонування цієї Угоди у світлі її цілей.
2. Засідання Ради асоціації проводяться регулярно на рівні міністрів щонайменше один раз на рік, а також тоді, коли цього вимагають обставини. За взаємною згодою засідання Ради асоціації проводяться у будь-якому необхідному складі.
3. На додаток до контролю і моніторингу застосування і виконання цієї Угоди Рада асоціації вивчає будь-які головні питання, що виникають в рамках цієї Угоди, і будь-які інші двосторонні або міжнародні питання, що становлять взаємний інтерес.
Стаття 462
1. Рада асоціації складається з членів Уряду України, з одного боку, та членів Ради Європейського Союзу та членів Європейської Комісії, з іншого боку.
2. Рада асоціації встановлює власний регламент.
3. Головування в Раді асоціації здійснюється по черзі представником України і представником Європейського Союзу.
4. За необхідності та взаємної згоди інші органи братимуть участь у роботі Ради асоціації як спостерігачі.
Стаття 464
1. Цим засновується Комітет асоціації. Вiн надає допомогу Радi асоціації у виконанні нею своїх обов’язків Це положення застосовується без шкоди для повноважень різних форумів з проведення політичного діалогу, встановлених відповідно до статті 5 цієї Угоди.
2. Комітет асоціації складається з представників обох Сторін, головним чином на рівні вищих посадових осіб.
3. Головування в Комітеті асоціації здійснюється по черзі представником України і представником Союзу.
Стаття 467
1. Цим створюється Парламентський комітет асоціації. Він є форумом для членів Верховної Ради України і Європейського Парламенту для проведення зустрічей та обміну думками. Його засідання проводяться з регулярністю, яку він визначає самостійно.
2. Парламентський комітет асоціації складається з членів Верховної Ради України, з одного боку, та членів Європейського Парламенту, з іншого боку.
3. Парламентський комітет асоціації встановлює власний регламент.
4. Головування у Парламентському комітеті асоціації здійснюється по черзі відповідно представником Верховної Ради України і представником Європейського Парламенту згідно з положеннями, викладеними в його регламенті.
Стаття 468
1. Парламентський комітет асоціації може запитувати у Ради асоціації відповідну інформацію стосовно виконання цієї Угоди, яка, в свою чергу, надає Комітету запитувану інформацію.
2 Парламентський комітет асоціації повинен бути поінформований про рішення та рекомендації Ради асоціації.
3. Парламентський комітет асоціації може надавати рекомендації Раді асоціації.
4. Парламентський комітет асоціації може створювати відповідні підкомітети.
Стаття 470
1. Платформа громадянського суспільства повинна бути поінформованою про рішення та рекомендації Ради асоціації.
2. Платформа громадянського суспільства може надавати рекомендації Раді асоціації.
3. Комітет асоціації та Парламентський комітет асоціації здійснюють регулярні контакти з представниками Платформи громадянського суспільства з метою отримання їхньої думки щодо досягнення цілей цієї Угоди.
Глава 2
Загальні та прикінцеві положення
Стаття 471
Доступ до судів та адміністративних органів
У рамках сфери дії цієї Угоди кожна Сторона зобов’язується забезпечити фізичним та юридичним особам іншої Сторони недискримінаційний доступ відносно власних фізичних і юридичних осіб, до своїх компетентних судів та адміністративних органів для захисту їхніх особистих та майнових прав.
Стаття 472
Заходи, пов’язані з суттєвими інтересами безпеки
Ніщо в цій Угоді не перешкоджає Стороні вживати будь-яких заходів:
(а) які, на її думку, необхідні для того, щоб запобігти розголошенню інформації, що суперечить суттєвим інтересам її безпеки;
(b) які пов’язані з виробництвом зброї, військового спорядження та матеріалів чи торгівлею ними, або з дослідженнями, розробкою чи виробництвом, необхідними для цілей оборони, за умови, що такі заходи не завдають шкоди умовам конкуренції стосовно продукції, яка не призначена для використання у суто військових цілях;
(с) які вона вважає необхідними для забезпечення власної безпеки, у випадку серйозних внутрішніх безпорядків, які порушують закон і громадський порядок, під час війни або серйозного міжнародного напруження, яке є загрозою війни, або для виконання взятих на себе зобов’язань з підтримання миру та міжнародної безпеки;
Стаття 473
Недискримінація
1. У сферах, на які поширюється дія цієї Угоди, без шкоди для будь-яких її особливих положень:
a) заходи, які вживаються Україною по відношенню до Союзу або держав-членів, не приводять до будь-якої дискримінації між державами-членами, їхніми громадянами, компаніями або фірмами;
b) заходи, які вживаються Союзом або державами-членами по відношенню до України, не приводять до будь-якої дискримінації між громадянами України, її компаніями або фірмами.
2. Положення пункту 1 цієї статті не завдають шкоди праву Сторін застосовувати відповідні положення їх фінансового законодавства до платників податків, які знаходяться не в однакових умовах з точки зору їхнього місця проживання.
Стаття 474
Поступове наближення
Згідно з цілями цієї Угоди, встановленими у статті 1 цієї Угоди, Україна здійснюватиме поступове наближення свого законодавства до права ЄС відповідно до Додатків I – XLIII до цієї Угоди на основі зобов’язань, визначених у Розділах IV, V та VI цієї Угоди, а також відповідно до положень цих додатків. Це положення не завдає шкоди будь-яким особливим принципам і зобов’язанням стосовно нормативно-правового наближення відповідно до Розділу IV (Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею) цієї Угоди.
Стаття 475
Стаття 476
Виконання зобов’язань
1. Сторони вживають будь-яких загальних або конкретних заходів, необхідних для виконання своїх зобов’язань, передбачених цією Угодою. Вони зобов’язуються забезпечити досягнення цілей, встановлених у цій Угоді.
2. Сторони погоджуються невідкладно проводити консультації через відповідні канали на вимогу будь-якої зі Сторін для обговорення будь-якого питання, що стосується тлумачення, виконання або сумлінного застосування цієї Угоди та інших відповідних аспектів відносин між Сторонами.
3. Кожна Сторона зобов’язується передавати на розгляд Ради асоціації будь-які спори щодо тлумачення, виконання або сумлінного застосування цієї Угоди відповідно до статті 477 цієї Угоди. Рада асоціації може вирішити спір шляхом прийняття обов’язкового для виконання рішення.
Стаття 477
Стаття 478
Стаття 479
Стаття 480
Додатки і протоколи
Додатки і протоколи до цієї Угоди є її невід’ємною частиною.
Стаття 481
Термін дії
1. Ця Угода укладається на необмежений строк. Сторони забезпечують всебічний перегляд досягнення цілей цієї Угоди протягом п’яти років з дати набрання нею чинності, а також у будь-який інший час за взаємною згодою Сторін.
2. Будь-яка із Сторін може денонсувати цю Угоду, повідомивши про це іншу Сторону. Дія цієї Угоди припиняється через шість місяців з дати отримання такого повідомлення.
Стаття 482
Визначення Сторін
Для цілей цієї Угоди термін «Сторони» означає Україну, з одного боку, і Союз або його держави-члени, чи Союз і його держави-члени, відповідно до їхніх повноважень за Договором про функціонування Європейського Союзу, з іншого боку. Там, де це доречно, цей термін означає Євратом відповідно до його повноважень за Договором про заснування Європейського Співтовариства з атомної енергії.
Стаття 483
Територіальне застосування
Ця Угода застосовується, з одного боку, до території України, і, з іншого боку, до територій, де діють Договір про Європейський Союз (TEU), Договір про функціонування Європейського Союзу (TFEU) і Договір про заснування Європейського співтовариства з атомної енергії, і відповідно до умов, викладених в цих Договорах.
.
Стаття 484
Депозитарій Угоди
Генеральний секретаріат Ради Європейського Союзу є депозитарієм цієї Угоди.
Стаття 485
Автентичні тексти
Ця Угода складена українською та болгарською, хорватською, чеською, данською, голландською, англійською, естонською, фінською, французькою, німецькою, грецькою, угорською, італійською, латиською, литовською, мальтійською, польською, португальською, румунською, словацькою, словенською, іспанською, шведською мовами, при цьому всі тексти є автентичними.
Стаття 486
– Конец работы –
Используемые теги: угода, про, асоціацію0.07
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: УГОДА ПРО АСОЦІАЦІЮ
Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов