Самовладання і звичка у разі небезпеки вести гру на загострення

За весь несприятливий час Сталін ніде не сказав про Жукова жодного поганого слова. І Жуков, звичайно, був вдячний йому за таку об’єктивність».

Не виявлене висловлювань Жукова, які можна було б розцінити як критику керівництва Сталіна у військові роки. Зате є таке: «Я визнаю величезні заслуги Сталіна як Верховного Головнокомандувача».

2. Надмірна суворість і жорстокість.

3. Несправедливе ставлення до підлеглих у періоди гніву.

Якщо вибухи гніву Жукова можна якось зрозуміти в обстановці найжорстокіших боїв, то не можна знайти виправдання тому, як він обійшовся під час перебування міністром оборони з адміраломКузнєцовим та іншими командувачами.

Під час інспекторських оглядів на Балтійськом і Північному флотах міністр особисто зняв і звільнив зі служби 273 офіцери. Немає нічого дивного в тому, що на флоті Жукова «скоріше боялися, ніж поважали».

У Головнокомандувача ВМС Кузнєцова у травні 1955 р. трапився серцевий напад, і він звернувся із проханням звільнити його із займаної посади. Жуков залишив прохання без наслідків. На біду Кузнєцова, наприкінці року лінкор «Новоросійськ» підірвався на міні в крихітній бухті в Севастополі. Незважаючи на те, що Кузнєцов уже тривалий час не командував флотом (через хворобу), його було понижено на два ранги, до звання віце-адмірала, і звільнено у відставку. Йому минув п’ятдесят один рік. 15 лютого 1956 р. його викликали до кабінету Жукова, який у надто грубій формі оголосив про звільнення з армії без права на відновлення. Офіційної церемонії не було. Представник Головного управління кадрів привіз відповідні документи на квартиру Кузнєцова. Колишній головком затверджував, що йому так і не показали доповідних, що стали підставою для його передчасної відставки й пониження на посаді. Жуков зіграв вирішальну й ледь чи шляхетну роль у розправі з Кузнєцовим.

4. Несправедливе ставлення до підлеглих у приступах люті.Про цю якість Жукова свідчить Рокоссовський К.К., який з 1924 р. був начальником Жукова, а після свого звільнення з-під арешту — його підлеглим.

Командний стиль Жукова настільки запам’ятався Рокоссовському, що майже через двадцять чотири роки, на зйомках епізоду документального фільму про битву за Москву, про бої на березі каналу Москва — Волга, він відволікся від тексту сценарію й торкнувся «невартих» і «грубих» методів, до яких Жуков вдавався під час цієї битви.

5. Залізна воля.