Основні характеристики трьох стилів управління

 

№пп Параметри взаємодії командира з підлеглими Стилі керівництва
Авторитарний (автократичний) Демократичний Ліберальний
Спосіб прийняття рішень Командир одноосібно приймає рішення Перед прийняттям рішення радиться з колективом або приймається колективне рішення Чекає вказівок від вищого командира або підкорюється рішенням групи або зборів військовослужбовців
Спосіб доведення рішення до виконавців Наказує, командує, розпоряджається Пропонує, затверджує запропоноване підлеглими, доручає Просить, іноді навіть благає
Розподіл відповідальності Бере на себе або перекладає на конкретного виконавця Ділить відповідальність разом із повноваженнями й завданнями Знімає із себе всяку відповідальність
Ставлення до ініціативі Повністю пригнічує Заохочує й використовує в інтересах справи Віддає ініціативу підлеглим
Ставлення до добору кадрів Боїться кваліфікованих і думаючих підлеглих, намагається їх позбутися Добирає ділових і грамотних підлеглих із широким кругозором Добором кадрів не займається
Ставлення до недоліків у власних знаннях Гіпертрофована зарозумілість Постійно навчається, ураховує критику, заохочує підлеглих до навчання Поповнює свої знання, підтримує цю рису в підлеглих
Стиль спілкування Жорстко формальний Налаштований приязно, спілкується охоче Боїться спілкування, спілкується з підлеглими тільки за їх ініціативи
Характер відносин з підлеглими Диктується настроєм Рівний, дружній М’який, покладливий
Ставлення до військової дисципліни Прихильник жорсткої дисципліни Розумна дисципліна, диференційований підхід до людей Вимагає формальної дисципліни, не вміючи її забезпечити
Ставлення до морального впливу на підлеглих Покарання – основний метод впливу Постійно використовує різні види стимулів Використовує заохочення частіше, ніж покарання

 

 

1.3.3.3. Стиль управління «управлінська решітка» ‑ система ГРИД

Найбільш відомим сучасним багатомірним стилем управління є «управлінська решітка – система ГРИД», яку розробили в 1964 році американські вчені Роберт Блейк і Джейн Моутон.

Система ГРИД являє собою матрицю, утворену перетинанням двох змінних або вимірів (рис.1.24):

 
 

 

 


1) турбота про виконання завдання (вісь Х) – прагнення командира до одержання позитивних результатів у виконанні завдання;

2)турбота про підлеглих (вісь Y) – прагнення командира до досягнення кінцевих результатів на основі довіри й поваги до підлеглих, симпатії один до одного, розуміння й підтримки.

Взаємозв’язок вимірів для визначення стилю управління схематично може бути показаний у виді решітки з 9- бальною оцінкою.

На цьому рисунку: 1 бал – це низький ступінь виміру, а 9 балів – високий. Інші показники позначають проміжні ступені того або іншого виміру. З використанням даної моделі можна представити 81 стиль управління, кожен із яких характеризується значеннями X і Y.

Із цієї сукупності стилів управління можна виділити п’ять граничних стилів, які характеризуються особливостями поведінки командира і його взаємин з підлеглими.

Стиль управління 1.1 – мінімальна турбота про виконання завдання й про потреби підлеглих. Командир даного стилю докладає мінімальних зусиль, які потрібні для того, щоб зберігати своє місце в підрозділі або організації в цілому. Такий стиль називають "убогим" (жебрацьким) управлінням.

Стиль управління 1.9 – мінімальна турбота про ефективність виконання завдання (1 бал) сполучається з максимальною турботою про підлеглих (9 балів). Основна увага приділяється збереженню дружніх стосунків між військовослужбовцями, нехай навіть за рахунок результатів виконання завдання. Такий стиль називають управлінням підлеглих. Цей стиль близький до ліберального стилю.

Стиль управління 5.5 – це командир з філософією “золота середина”. У її основі лежить система припускань, що забезпечують мирне співіснування командира й підлеглих. Цей стиль близький до стилю ліберального демократа.

Стиль управління 9.1 ‑ максимальна турбота про ефективність виконання завдання (9 балів) сполучається з мінімальною турботою про підлеглих (1 бал). Командир зі стилем 9.1 віддає перевагу максимізації результатів виконання завдання, диктуючи підлеглим, що і як вони повинні робити. Такий стиль називають управлінням на основі виконання завдання. Цей стиль близький до авторитарного.

Стиль управління 9.9 – високий рівень турботи про виконання завдання синтезований з високим рівнем турботи про підлеглих. У діях командира стилю 9.9 переважають демократичні прийоми вирішення завдань і взаємин з підлеглими. Такий стиль одержав назву колективне управління. Цей стиль близький до демократичного.

Дослідження значної кількості менеджерів підтвердило гіпотезу засновників моделі ГРИД про те, що незалежно від ситуації, стиль 9.9 є кращим. Ця модель використовується командирами ‑ демократами для вироблення кращої лідерської поведінки через участь у програмах навчання й підготовки, спеціально розроблених для оволодіння ними стилем 9.9.

1.3.3.4. Методика визначення стилю управління командира

за допомогою системи ГРИД

 

Для визначення стилю управління за допомогою решітки Блейка-Моутона (ГРИД) командир повинен діяти в наступній послідовності:

1. а) ознайомитися з таблицею 1.3. У таблиці 18 рядків і 8 стовпців. Кожен рядок відповідає ситуації, яку повинен розглянути й оцінити командир по частоті її застосування у своїй практичній управлінській діяльності. Таких значень частоти застосування п’ять: завжди, часто, рідко, іноді, ніколи; б) заповнити таблицю 3.2 – у кожному рядку поставить хрестик в одному стовпці, який відповідає частоті застосування.

 

Таблиця 1.3

 

№ ситуації Ситуація Позначення Обробка результатів
Завжди Часто Іноді Рідко Ніколи
Я дію як представник колективу +        
Я надаю членам колективу волю при виконанні завдання +        
Я заохочую застосування уніфікованих прийомів виконання завдання     +      
Я дозволяю підлеглим вирішувати завдання на їх розсуд   +      
Я спонукую членів колективу до великої напруги у виконанні завдання   +      
Я надаю підлеглим можливість виконувати завдання так, як вони вважають за доцільне   +      
Я підтримую високий темп виконання завдання +        
Я спрямовую думки людей на виконання завдань, що стоять перед організацією +        
Я особисто вирішую конфлікти в колективі +        
10 (*) Я неохоче надаю підлеглим свободу дій         +
11 (*) Я вирішую сам, що і як має бути зроблено         +
Я приділяю увагу показникам виконання завдань +        
Я розподіляю доручення, виходячи з доцільності виконання завдання +        
Я сприяю нововведенням у колективі   +      
15 (*) Я ретельно планую роботу колективу +          
16 (*) Я не пояснюю підлеглим своїх рішень         +
17 (*) Я намагаюся переконати підлеглих у корисності моїх дій   +        
Я надаю підлеглим можливість установлювати свій режим роботи       +    

 

2. У графі “Обробка результатів” у рядках, відповідних до ситуацій, які помічені знаком (*), поставити одиниці (1) там, де є відповіді “рідко” і “ніколи”.

3. У графі “Обробка результатів” у рядках, відповідних до ситуацій, які не відзначені знаком (*), поставити одиниці (1) там, де є відповіді “завжди” або “часто”.

4. Якщо ситуації 2, 4-6, 8, 10, 14, 16, 18 позначені одиницями, обвести ці одиниці колом, скласти, суму відкласти на вертикальній вісі ГРИД – У - “Турбота про підлеглих” (див. рис. 1.24). Для нашого прикладу (див. табл. 1.3) У=8 балам

5. Скласти інші одиниці, суму відкласти на горизонтальній осі ГРИД – Х‑ “Турбота про виконання завдання” (див. рис. 1). Для нашого прикладу (див. табл. 1.3) Х=6 балів.

6. Отриману при перетинанні крапку з координатами (Х=6,У=8) поставити на рис. 1.24.

7. Порівняти отримане значення Х=6 і У=8 із класичними решітками Блейка-Мутона (ГРИД): (1.1); (5.5); (1.9); (9.9); (9.1).. Для нашого прикладу вийшли значення (68), близькі до класичного (99).

Висновок: командир з особистими якостями й діями з управління підлеглими й військовим колективом має стиль управління, близький до демократичного.