Самостійний початок розвитку аудиту в Україні почався у 1991 році після набуття Україною незалежності. Офіційне визнання обов’язкового аудиту відбулося 1993 р. в наслідок прийняття Закону України «Про аудиторську діяльність», у якому визначені правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні, що спрямовані на створення системи незалежного контролю з метою захисту інтересів власника. Відповідно до даного закону у тому ж році була створена Аудиторська палата України (АПУ), яка функціонує як незалежний самостійний орган на засадах самоврядування, а в 1993 році згідно з тим же Законом була створена Спілка аудиторів України (СПА), яка займається питаннями розвитку аудиторської діяльності в Україні.
Розвиток аудиту в Україні має три етапи:
1. 1987-1992 рр. — створення перших аудиторських структур;
2. 1993-1998 рр. — формування нормативно-правової бази аудиту в Україні.
3. 1999 р. - дотепер — діяльність аудиту на новій нормативно-правовій базі.
18 квітня 2003 року Аудиторською палатою України було прийнято в якості національних Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики. За цей час з маловідомого терміну аудит перетворився на невід’ємний елемент економічних відносин.
На сучасному етапі розвитку національної економіки спостерігаємо значні зміни у методах і механізмах господарювання, зумовлені розширенням і зміцненням недержавних форм власності, приватизаційними процесами, розвитком міжрегіональних і міжнародних зв’язків, побудованих на ринкових засадах.
В Україні виникла нова категорія людей, реально здатних впливати на економічний, соціальний і політичний стан в державі, — категорія власників, їхньою характерною рисою є зацікавленість у стабільності, передбачуваності та відкритості всіх економічних та політичних процесів, що відбуваються у суспільстві, оскільки безпека будь-якого бізнесу визначається, насамперед, загальним становищем у державі і суспільстві.
Формування приватної власності зумовило виникнення низки нових професій в економічній сфері, де важливе місце належить аудиторам.