Оцінка ризику невиявлення визначається на перетині відповідних показників | Оцінка ризику контролю аудитором | |||
Висока | Середня | Низька | ||
Оцінка властивого ризику аудитором | Висока | Найнижча | Нижча | Середня |
Середня | Нижча | Середня | Вища | |
Низька | Середня | Вища | Найвища |
Процес аналізу та оцінки складників аудиторського ризику можу базуватися на моделі, яка розкривається Роєм Доджем та Джоном Робертсоном. Ця модель базується на використанні таких вихідних умов:
1. Аудитор не може повністю довіряти системам обліку та внутрішнього контролю підприємства, звітність якого перевіряється. В такому випадку ризик суттєвих викривлень повністю зводиться до нуля, а це, у свою чергу, означає, що значення аудиторського ризику буде дорівнювати також нулю (АР = 0,0 х РН g АР = 0,0), чого, як відомо, не може бути.
2. Аудитор не може дозволити собі прийняти високий рівень ризику невиявлення (наприклад, більше 50%) для випадків високого значення ризику суттєвих викривлень, оскільки в цьому випадку загальне значення аудиторського ризику буде високим (більше 5%), чого допускати не можна, тому, що перевірка не буде проведена якісно. Наприклад: АР = РСВ (0,72) х РН (0,5) = 0,36.
3. Аудиторська перевірка буде проведена із забезпечення відповідного рівня якості, якщо аудитор прийме низьке значення ризику невиявлення при повній недовірі до системи внутрішнього контролю підприємства. АР = РСВ (1,0) х РН (0,05) = 0,05.