7.14 Мовники або виробники програм звичайно не повинні прагнути до того, щоб одержати або шукати інформацію, аудіозаписи, фотографії або згоду на участь через спотворене представлення або уведення в оману (уведення в оману включає приховані зйомки чи записи). Проте:
· може бути виправдано використання матеріалу, одержаного через спотворене представлення чи уведення в оману без згоди, якщо це зроблено в суспільних інтересах і не може бути зроблено в інший спосіб;
· у тих випадках, коли бракує достатнього обґрунтування у вигляді суспільного інтересу, наприклад, при непроханих "жартівливих" дзвінках чи розіграшах для розваги, слід одержати згоду від окремої особи та (або) відповідної організації до трансляції матеріалу;
· якщо окрема особа та (або) організація не можуть бути упізнані в програмі, згода на трансляцію не потрібна;
· матеріал за участю знаменитостей і тих, на кого звернуто увагу громадськості, може використовуватися без згоди на трансляцію, але його не можна використовувати без обґрунтування у вигляді суспільного інтересу, якщо він може спричинитися до необґрунтованих привселюдних глузувань або особистого страждання. (Зазвичай, з огляду на це, така участь має бути записана).
(Див. "Практичні методи, яких слід дотримуватися" – 8.11 – 8.15 у Розділі 8 "Недоторканність приватного життя").
РОЗДІЛ 8:
НЕДОТОРКАННІСТЬ ПРИВАТНОГО ЖИТТЯ
(Відповідне законодавство, зокрема, включає розділи 3(2)(f) і 326 Закону про зв’язок 2003 р., розділи 107(1) і 130 Закону про радіомовлення і телебачення 1996 р. (з наступними доповненнями і змінами) та Статті 8 і 10 Європейської конвенції з прав людини).