Цей розділ і попередній розділ про справедливість відрізняються від решти розділів Кодексу. Вони стосуються того, як мовники ставляться до окремих осіб чи організацій, котрі зазнають безпосереднього впливу програм, а не до того, що бачить та/або чує широка публіка як глядачі чи слухачі.
Поряд з принципом і правилом цей розділ містить "практичні методи, яких слід дотримуватися" мовникам у ставленні до окремих осіб чи організацій, котрі беруть участь або іншим чином зазнають впливу програм. Дотримання цих методів не обов’язково включає порушення цього розділу. Проте недотримання цих методів становитиме порушення даного розділу Кодексу (Правило 8.1) лише в тому разі, якщо воно спричиниться до необґрунтованого порушення недоторканності приватного життя. Важливо те, що Кодекс не призначений і не може призначатися для встановлення всіх "практичних методів, яких слід дотримуватися" для того, щоб запобігти необґрунтованому порушенню недоторканності приватного життя.
Закон про радіомовлення і телебачення 1996 р. (з наступними доповненнями і змінами) вимагає, щоб Ofcom розглядав скарги про необґрунтовані порушення недоторканності приватного життя у програмі або у зв’язку з одержанням матеріалу, включеного в програму. Це може спричинитися до певних труднощів у винесенні оперативних суджень про те, чи було порушено недоторканність приватного життя через знімання або записи, особливо в повідомленнях про надзвичайні ситуації ("Практичні методи, яких слід дотримуватися" – 8.5-8.8 і 8.16-8.19). Ми визнаємо наявність потужного суспільного інтересу до повідомлень про надзвичайні ситуації при їх виникненні та усвідомлюємо, що на мовники можуть зазнавати тиску на місці катастрофи чи аварії і, як наслідок, буває важливо негайно вирішити, чи є знімання або записування порушенням недоторканності приватного життя. Це ті чинники, на які зважає Ofcom, ухвалюючи рішення за скаргами.
При посиланні на згоду в Розділі 8 мається на увазі інформована згода. Див. "Практичні методи, яких слід дотримуватися" – 7.3 у Розділі 7 "Справедливість".