Коли ми робимо заяви про правопорушення, беззаконня чи некомпетентність, а також потужно і різко критикуємо якусь особу чи організацію, ми маємо на увазі, що таким особам чи організаціям слід забезпечити “право на відповідь”, тобто надати справедливу можливість відповісти на твердження до трансляції програми.
Наш запит щодо надання відповіді має бути правильно зареєстрований з іменем людини, до якої він звернений, і містити основні елементи спілкування. Нам слід завжди достатньо детально наводити твердження для того, щоб надати змогу інформованої відповіді. Цю відповідь слід відобразити справедливо і точно, і звичайно її слід передавати в тій само програмі чи оприлюднити одночасно з твердженням. Можуть бути випадки, коли це є недоречним (звичайно з юридичних чи поважних етичних причин); тоді слід проконсультуватися з керівником редакції чи редактором-замовником для незалежних продюсерів. Після цього може виявитися доцільним обговорення того, чи слід запропонувати можливість відповіді на пізнішу дату.
У тих рідкісних випадках, коли ми пропонуємо трансляцію серйозного твердження, висунутого нашими журналістами, без надання зацікавленим особам можливості дати відповідь, таку пропозицію слід погодити з чільними редакторами чи з розпорядчим редактором з редакційної політики або (для незалежних продюсерів) з редактором-замовником та розпорядчим редактором з редакційної політики. Твердження має бути в суспільних інтересах, і мають бути серйозні підстави вважати його правдивим. Наші підстави для того, щоби оприлюднити таку інформацію і не запитувати відповідь у зацікавлених осіб чи організацій, можуть включати можливе втручання у дії свідків або можливість судового позову з метою затримки або навіть скасування трансляції. Див. Розділ 3 "Точність – Анонімні джерела".