Війна - це збройна боротьба між: державами (їх коаліціями) або соціальними, етнічними та іншими спільнотами; у переносному розумінні слова - крайня ступінь політичної боротьби, ворожих відносин між певними політичними силами.
Військово-політична конфронтація й пов’язана з нею гонка озброєнь є найближчою загрозою життєдіяльності людства. З розпадом Радянського Союзу ця конфронтація втратила ті реальні геополітичні основи, які в період «холодної війни» породжували воєнне протистояння. Базою конфронтації залишаються «образ ворога», недовіра й стереотипи минулого. Хоч воєнно-політична конфронтація й не привела до третьої світової війни, але породила багато локальних збройних конфліктів, що завдали колосальних збитків розвитку людства. За період з1945 р. до 2000 р. сталося понад 300 таких конфліктів, в яких потерпіло понад 10 млн осіб (убитих, поранених, скалічених). За цей час витрати на гонку озброєнь перевищили 7500 млрд доларів США. У 2000-х рр. на кожного жителя планети, в тому числі й немовлят, припадало, за різними підрахунками, від 4 до 15 т вибухівки (в перерахунку ракетно-ядерних засобів на звичайну вибухову речовину).
Нині зберігаються колосальні арсенали засобів масового знищення й звичайних озброєнь. Активно розробляються нові види бойової техніки. Відбувається «розповзання» передової військової технології по планеті, вона потрапляє в зони політичної напруженості й нестабільності, стає доступною для міжнародних екстремістських і терористичних організацій. За різними оцінками військових аналітиків на початку XXІ ст. близько 30 країн володітимуть хімічною зброєю, 10 – вироблятимуть біологічну зброю, 15 країн, що розвиваються, зможуть мати або навіть створити самостійно балістичні ракети. Деякі держави працюють над створенням власного ядерного потенціалу.
Воєнно-політична конфронтація є ірраціональною з огляду на стратегічні інтереси безпеки життєдіяльності людства. Вона може вилитись у глобальне воєнне зіткнення. Крім того, мілітаризація поглинає значні матеріально-фінансові, технологічні та інтелектуальні ресурси, що перешкоджає ефективним діям, спрямованим на розв’язання глобальних проблем. У наш час на планеті є сім ядерних держав, що активно розвивають військові ядерні програми, це: США, Російська Федерація, Китай, Франція, Великобританія, Іран та Північна Корея.
На сьогодні у світі існує понад 50000 ядерних бойових головок - на підводних човнах та літаках, на кораблях, у спеціальних сховищах. Сила вибуху цієї зброї дорівнює силі вибуху двадцяти мільярдів тонн тринітротолуолу, тобто силі, яка в 1600000 разів перевищує силу вибуху бомби, що зруйнувала Хіросіму. Застосування ядерної зброї у військових цілях означало б глобальну катастрофу. Велику небезпеку також становлять хімічна та бактеріологічна зброя.
Україна добровільно відмовилася від свого ядерного потенціалу. Тільки повне ядерне роззброєння приведе до остаточного зникнення загрози ядерної війни.