Прогрес у сфері науки й техніки дозволив значно розширити масштаби використання ресурсів і простору Світового океану. Швидкими темпами розвивається флот. Нині його складають понад 75 тис. суден сумарним тоннажем 400 млн т. Риболовний флот налічує 21 тис. суден (понад 100 тис. т).
Останні прогнози свідчать про те, що в найближчі 20–30 років можна збільшити щорічне добування морських біологічних ресурсів до 150–180 млн т. Вважають, що за марикультурою – майбутнє. Так, гектар марикультури здатен давати у вісім разів більше риби, ніж гектар суходолу - м’яса. Крім біологічних ресурсів, Світовий океан має колосальні мінеральні багатства – корисні копалини. Інтенсивно здійснюється видобування нафти й газу на шельфі. Якщо у середині ХХ ст. у світі існувало 70 плавучих платформ для видобування нафти, то на початку ХХІ ст. їх було вже понад 750. Частка «морської» нафти в загальному її видобутку досягла 28 % (790 млн т), а “морського” газу – близько 25 % (340 млн т).
Спеціалісти вже впритул наблизилися до розробки економічно ефективних засобів для промислового видобутку залізомарганцевих конкрецій з глибини 4–6 км. Цими конкреціями, що являють собою поліметалічні руди (заліза – до 14 %, марганцю – 25, міді – 0,5, нікелю –1,9, кобальту – 0,5 %), вкриті великі площі дна Світового океану. У морській воді зосереджено значну кількість хімічних елементів та їхніх сполук: кисень, водень, хлор, натрій, магній, калій, бром, йод і багато інших. Серед них найважливішим є потенційний ресурс Світового океану – дейтерій (водень з атомною масою 2), який є паливом для термоядерних реакторів. Запаси його в океані є практично невичерпними.
Світовий океан – гігантський акумулятор енергії. Він накопичує її у вигляді кінетичної енергії течій, хвиль і припливів, потенційної енергії, пов’язаної з різницею рівня океану в різних його частинах, і, нарешті, теплової (гідротермальної) енергії (завдяки різниці температур різних шарів океану). Енергія Світового океану безмежна, але використання її поки що залишається проблематичним.
Так 20 квітня 2010 року на нафтовидобувній платформі Deepwater Horizon в Мексиканській затоці на віддалі близько 80 км від узбережжя Луїзіани трапився вибух, внаслідок якого загинуло 11 людей. В результаті аварії в трьох місцях була пошкоджена глибоководна свердловина з якої почала витікати нафта, 22 квітня платформа затонула.. Компанії British Petroleum з величезними труднощами вдалося зупинити витікання тільки через три місяці. Підводний витік нафти у Мексиканській затоці став найбільшим аварійним забрудненням нафтою морських вод за всю історію. За оцінками експертів у Мексиканську затоку вилилося близько 5 мільйонів барелів нафти (близько 682 000 тонн, що складає близько 20% від кількості нафти, яка видобувається в Україні за рік). Кожного дня у воду Мексиканської затоки потрапляло від 53 000 до 62 000 барелів нафти. Зібрати вдалося лише 800 000 барелів нафти (16%). Вилив нафти спричинив величезні збитки екосистемам регіону, а також економіці США. Значних фінансових та репутаційних збитків зазнала і компанія British Petroleum.
Експлуатацію простору та ресурсів Світового океану слід здійснювати, уникаючи подальшого його забруднення, що зафіксовано у відповідних морських конвенціях ООН.