Мислення - це процес пізнання. Наслідком мислення є думка. Здатність мислити - властивість людини.
Мислення- процес відтворення загальних властивостей предметів і явищ, знаходження закономірних зв'язків і відносин між ними.
Порівняння визначає подібні і відмінні ознаки, властивості певних об'єктів. Все в світі пізнається не інакше, як через порівняння.
Аналіз - мислене розчленування об'єктів свідомості, виділення окремих їх частин, елементів, ознак і властивостей.
Синтез - мислене об'єднання окремих частин, ознак і властивостей об'єктів у єдине ціле. Аналіз і синтез є протилежними і водночас нерозривно пов'язаними між собою процесами.
Аналіз і синтез - постійно чергуються і переплітаються. Це основні операції мислення.
Абстрагування- мислене відокремлення одних ознак і властивостей від інших і від предметів, яким вони притаманні. Абстрактним є наукове мислення, тому що абстракція відіграє провідну роль в утворенні тих понять, у яких воно виявляється і якими оперує; абстракція готує основу для широких і ґрунтовних узагальнень.
Пізнання являє собою рух думки від конкретного до абстрактного і знову до конкретного.
Розрізняють три форми мислення: судження, умовиводи і поняття.
Судження – це рух нашого мислення, ототожнення і розрізнення його об’єктів, переходи від поодинокого до загального, від конкретного до абстрактного і навпаки, від причини до наслідку, від частини до цілого.
Умовивід – це форма мислення, в якій з певного одного або кількох суджень, виводиться нове судження.
Поняття формується в процесі мислення, в судженнях і умовиводах і характеризуються певним обсягом і змістом.
Бувають такі різновиди мислення: технічне, наукове, тощо.
Мислення за тих, чи інших умов характеризується глибиною, послідовністю, самостійністю, критичністю, гнучкістю, швидкістю.