| Кількість членів сім’ї | ||||||
| № | 6 та більше | |||||
| Обведіть цифру, яка стоїть на пересіченні позначеної стрічки та стовпця під кількістю членів сім’ї. Ця цифра – номер члена сім’ї, якого необхідно опитати | ||||||
| Ö 3 | ||||||
Якщо відібрана сім’я недоступна під час всього періоду опитування, або нікого з її членів не вдається застати вдома протягом трьох відвідувань, інтерв’юер вправі не опитувати респондента з даної сім’ї. Як правило, в цьому випадку використовуються резервні адреси.
Крім випадкових, у практиці соціальних досліджень, які проводять ЦССМ, активно використовують йневипадкові (цільові) види відборуодиниць спостереження. При цьому найбільш точні результати забезпечує такий різновид цільової вибірки, як квотний відбір.
Застосування квотної вибірки передбачає наявність даних щодо розшарування генеральної сукупності (одночасно чи окремо) за декількома ознаками. Відомості щодо обсягу (частки у генеральній сукупності) кожного шару дозволяють відтворити відповідну частку у вибірці. Таким чином, конструювання квотної вибірки засноване на пропорційній щодо генеральної сукупності представленості кожної її підгрупи у вибірці. Обмеження за важливими з точки зору мети дослідження ознаками (стать, вік, матеріальний статус, освіта і т.д.) називають квотами.
У таблиці 6 вказаний принцип розрахунку чисельності квот, виходячи з параметрів генеральної сукупності, яку складають студенти трьох вузів (N=20334). Критеріями репрезентації (параметрами, за якими вибірка відтворює генеральну сукупність) в даному випадку є тип вузу та курс. Вибірка складала 2% від обсягу генеральної сукупності. Наприклад, якщо на 1 курсі вузу L навчається 2439 студентів, то у вибірку ввійшли 2% - 49 студентів.
Таблиця 6
Квотні параметри (n=Nх2%)
| ВУЗ | Генеральна сукупність | Разом | Вибіркова сукупність | Разом | ||||||||||
| Курс | Курс | |||||||||||||
| L | ||||||||||||||
| M | - | - | ||||||||||||
| N | - | |||||||||||||
| Разом |
Поряд з загальним бланком квот також складаються завдання на опитування для кожного інтерв’юера, де вказується, яку чисельність респондентів слід опитати за кожним з квотних параметрів. Треба зазначити, що метод квот може застосовуватися як на початкових і проміжних етапах побудови багатоступеневої вибірки, так й на останньому етапі при відборі безпосередньо одиниць спостереження. До недоліків методу можна віднести наявність певної свободи інтерв’юера у виборі респондента, довільність у визначенні обсягу вибірки та неможливість оцінити випадкову помилку вибірки внаслідок цільового характеру процедури. Водночас порівняння результатів ідентичних досліджень, проведених із застосуванням різних типів вибірок (імовірнісної та квотної) дозволив констатувати їх максимальну схожість. Що ж стосується помилки вибірки, то її можна приблизно оцінити за контрольними параметрами – характеристиками об’єкта, відомості щодо яких є у дослідника, але вони не враховувалися при побудові вибірки (наприклад, дані щодо розподілень досліджуваних за сімейним станом, типу сім’ї, національності і т.п.). Середнє відхилення за всіма контрольними параметрами може бути умовно прийнято за середню помилку репрезентативності.
Одним з різновидів невипадкового відбору є метод основного масиву, коли аналізу підлягає найбільш представлена у генеральній сукупності (типова) група – наприклад, молоді працівники металургійних підприємств міста як досить чисельна та типова підгрупа сукупності “молоді працівники промислових підприємств міста”. Застосування означеного методу можливе лише у випадку, коли дослідник цілком впевнений, що частина генеральної сукупності, яка не потрапила до вибірки, не може суттєво впливати на висновки дослідження.
Іншим різновидом цільового відбору є стихійна вибірка. Основною передумовою її використання є відсутність відомостей щодо генеральної сукупності та неможливість в зв’язку з цим (чи з інших причин, наприклад, з економічних) забезпечити відповідність вибірки генеральній сукупності за всіма ознаками.
Можна виділити декілька різновидів стихійного відбору.
Відбір "першого зустрічного": інтерв’юер опитує тих, кого випадково зустрічає на місці опитування, наприклад, на вулиці, в інших багатолюдних місцях. На добір респондентів цим методом можуть вплинути почуття симпатії чи антипатії, які виникають у інтерв’юера, принцип зручності, безпеки тощо.
При відборі методом "собі подібних" (метод снігової грудки) до вибірки потрапляють, перш за все, індивіди з найближчого оточення інтерв’юера, які рекомендують опитати своїх знайомих і т.д.
Поштові, пресові, теле- та радіоопитування. В даному випадку вибірка складається з тих, хто відгукнувся на прохання взяти участь у опитуванні, та дозволяє, таким чином, з’ясувати думку окремих верств населення. У більшості випадків ми не маємо відомостей щодо точного обсягу та параметрів генеральної сукупності (передплатники газет, телеглядачі, радіослухачі і т.д.), що не дає можливості оцінювати репрезентативність вибірки.
Жодна з вказаних процедур не забезпечує випадковості влучення одиниць сукупності у вибірку, тобто рівності їх шансів стати одиницями спостереження. Внаслідок цих особливостей стихійна вибірка не забезпечує достатнього рівня репрезентативності даних, але може застосовуватися для оперативного одержання ілюстративної інформації з деяких актуальних питань.
Іноді, проводячи вибіркове обстеження, дослідник не ставить за мету побудову репрезентативної за кількісними параметрами вибірку, але намагається відобразити в ній якісні властивості досліджуваного об’єкту. В такому випадку може застосовуватися відбір за аналітичним (експериментальним) принципом. У дослідженні бере участь дві групи – основна та контрольна, які розрізняються за експериментальною ознакою (наприклад, підлітки “групи ризику” та “звичайні” підлітки. За всіма іншими параметрами (стать, вік і т.д.) групи повинні бути максимально ідентичними. Чисельність підгруп може складати 50-100 осіб, але якщо гіпотетичних факторів, які більш ніж один, чисельність осіб у кожній з підгруп збільшується (n=nmink, де k – кількість диференціюючих факторів). Чим більшою за чисельністю буде вибірка, тим з більшою ймовірністю вдасться статистично обґрунтувати гіпотези дослідження [34, С.123 ].
Якщо у сформованій репрезентативній вибірці представників певної соціальної групи недостатньо для того, щоб роботи статистично обґрунтовані висновки, доцільно штучно збільшити чисельність цієї категорії у вибірковій сукупності, тобто застосувати випуклу вибірку. Наприклад, при вивченні ціннісних орієнтацій студентської молоді застосовувалася квотна пропорційна вибірка. Опитуванню підлягали 2% студентів кожного вузу, якій потрапив до вибірки. В одному з вузів чисельність відібраних у вибіркову сукупність склала 3 студента, тобто була занадто малою для того, щоб робити статистично значимі порівняння з іншими групами та одержати обґрунтовані висновки щодо існуючих (чи неіснуючих) міжгрупових розбіжностях. Для забезпечення коректного порівняння представників цієї підгрупи з іншими досліджуваними були прийнято рішення включити у вибірку 30% студентів цього вузу, що склало 40 осіб.
Під час загального аналізу результатів дослідження додаткова вибірка виключається з масиву даних, тобто її враховують лише при порівняльному аналізі за підгрупами.